Кількість жертв касетних боєприпасів наближається до рекордної позначки через війну в Україні

У 2025 році касетні боєприпаси вбили або поранили щонайменше 1063 людей, і більшість із жертв – в Україні.

Кількість жертв касетних боєприпасів наближається до рекордної позначки через війну в Україні
Удар по Дніпру, 2 червня 2026, сліди від касетних боєприпасів
Фото: Телеграм / Борис Філатов

У 2025 році касетні боєприпаси вбили або поранили щонайменше 1063 людей, більшість із них – в Україні. Це третій за величиною річний показник за всю історію спостережень. Про це йдеться в щорічному звіті Коаліції з питань касетних боєприпасів, пише Reuters. Звіт опублікований напередодні конференції з огляду договору про заборону цієї зброї.

Переважна більшість постраждалих, 87%, були цивільними, а близько двох п'ятих становили діти.

Договір допомагає громадам, які постраждали від касетних боєприпасів, «однак зростання кількості жертв, продовження та нові випадки застосування, виробництва й передачі боєприпасів державами, які не є учасницями договору, є серйозними попередженнями про те, що ці досягнення не можна сприймати як гарантовані», заявила директорка коаліції Тамар Габельнік.

Реклама

Найвищий річний показник – 1172 жертви – коаліція зафіксувала у 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Касетні боєприпаси запускають із наземних установок або скидають із літаків. Вони вибухають у повітрі, розкидаючи на великій площі численні менші суббоєприпаси. Ті, хто вижив, часто зазнають тяжких поранень від вибухів і опіків, через які можуть потребувати медичної допомоги протягом усього життя. Нерозірвані боєприпаси можуть залишатися на полі бою ще довго після завершення конфлікту.

Ні Росія, ні Україна не підписали Конвенцію про касетні боєприпаси, відповідно до якої 112 держав-учасниць погодилися заборонити використання такої зброї.

Росія тривалий час стверджує, що касетні боєприпаси є законною зброєю, і заявляє, що гуманітарні проблеми виникають через їх неналежне застосування.

У звіті також зазначається, що Україна використовувала касетні боєприпаси, але із дотриманням норм міжнародного гуманітарного права.

За даними документа, протягом звітного періоду касетні боєприпаси використовували також Іран, М'янма і Таїланд, жодна з цих країн не є учасницею конвенції. Коаліція веде облік жертв від касетних боєприпасів із 2010 року.

Також звіт містить докази нового виробництва касетних боєприпасів у дев'яти країнах, зокрема в Китаї, Ізраїлі, Північній Кореї, Росії та Південній Кореї.

Міжнародний комітет Червоного Хреста закликав більше держав приєднатися до Конвенції напередодні конференції з перегляду договору, яка відбудеться в середині вересня у В'єнтьяні, Лаос.

Реклама
Реклама