Поки Москва продовжує демонструвати військову силу, Грузія та Узбекистан розвивають транспортні й торговельні маршрути, які дозволяють виходити на європейські ринки в обхід Росії.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Грузія та Узбекистан заявили про прагнення активніше брати участь у Транскаспійському міжнародному транспортному маршруті, відомому як "Середній коридор". На думку експертів, розвиток цього напрямку може сприяти економічному зростанню країн і водночас зменшити їхню залежність від великих регіональних гравців, передусім Росії.
За останній рік Грузія активізувала співпрацю з країнами Центральної Азії. Тбілісі встановив стратегічне партнерство з Казахстаном та Узбекистаном і розглядає ці відносини як довгостроковий інструмент розвитку торгівлі та транспортної логістики.
У СЗРУ зазначають, що для невеликих держав такі економічні та логістичні союзи можуть стати важливим елементом довгострокової стабільності.
Узбекистан також розвиває західний напрямок зовнішньої політики та прагне зменшити залежність від Росії.
Через оновлену інфраструктуру грузинських портів Поті та Батумі на Чорному морі Ташкент отримує додатковий шлях до ЄС – свого третього за величиною торговельного партнера.
Грузія завдяки Узбекистану та іншим учасникам Транскаспійського маршруту, навпаки, отримує доступ до ринків Східної та Північної Азії.
Додаткові можливості створюють нові логістичні ланцюги, зокрема:
Китай – Киргизстан – Узбекистан – Туркменістан – Азербайджан – Грузія – Туреччина – ЄС;
Індія – Пакистан – Афганістан – Узбекистан – Казахстан – Азербайджан – Грузія – ЄС.
Ці маршрути передбачають використання залізничного сполучення "Китай – Киргизстан – Узбекистан" та Трансафганського залізничного коридору.
Таким чином, розвиток "Середнього коридору" створює альтернативні транспортні шляхи між Азією та Європою, які не проходять територією Росії.
За підрахунками Світового банку, до 2030 року обсяг вантажів через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут може зрости до 11 млн тонн.
Із них близько 4,4 млн тонн становитиме транзит, зокрема 1,3 млн тонн узбецьких вантажів, які прямуватимуть до Європи.