Російська влада намагається переконати населення, що паливна криза відступає, однак реальна ситуація свідчить про протилежне.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
За даними розвідки, підконтрольні Кремлю медіа активно поширюють повідомлення про нібито збільшення постачання нафтопродуктів, часткове скасування обмежень на автозаправних станціях та покращення ситуації у 15 регіонах, зокрема в Москві та Санкт-Петербурзі.
Такі заяви також підтримує російське керівництво, запевняючи, що ситуація перебуває під повним контролем.
Втім, у СЗРУ зазначають, що локальне покращення в окремих регіонах пояснюється не відновленням виробництва, а адміністративним перерозподілом наявних запасів пального між територіями та різними категоріями споживачів.
Найскладніша ситуація, за інформацією розвідки, зберігається у Тамбовській, Астраханській, Кіровській, Пензенській, Воронезькій, Ростовській, Волгоградській, Оренбурзькій та Ярославській областях, Пермському краї, Чуваській Республіці, Мордовії, Удмуртії, а також на тимчасово окупованій території Криму. Для цих регіонів ознак стабілізації наразі немає.
Статистика також свідчить про поглиблення кризи. З 1 по 10 липня середня ціна бензину АІ-92 на російських АЗС зросла до 64,5 рубля за літр, що на 20% більше, ніж торік. АІ-95 подорожчав до 77,5 рубля (+24%), а АІ-98 – до 119,5 рубля за літр, що на 32% більше у річному вимірі.
У СЗРУ пояснюють, що головною причиною дефіциту залишаються пошкодження російських нафтопереробних заводів. У липні виробництво бензину скоротилося приблизно до 71,5 тисячі тонн на добу, тоді як середній літній попит становить близько 110 тисяч тонн. Таким чином, виробництво покриває лише 65% внутрішніх потреб, а дефіцит сягає 38,5 тисячі тонн на добу, або близько 35% внутрішнього споживання.
За оцінкою української розвідки, Кремль готується не до подолання паливної кризи, а до тривалого існування в умовах дефіциту. Основним завданням російської влади є забезпечення пальним стратегічно важливих галузей, тоді як заяви про стабілізацію мають насамперед інформаційний характер і покликані приховати перехід до вибіркового розподілу ресурсів.