Російські спецслужби стали значно агресивнішими у спробах викрасти західні технології та оборонні секрети, оскільки санкції дедалі сильніше тиснуть на воєнну економіку країни.
Про це агенцію Associated Press повідомили троє високопосадовців європейських розвідувальних служб.
За їхніми словами, агенти Москви створюють фіктивні компанії, вербують посередників і залучають кібершпигунів та хакерів, які збирають інформацію, що також може бути використана для атак на критичну інфраструктуру.
Чотири роки міжнародних санкцій ускладнили для Москви закупівлю обладнання, технологій і наукових розробок у Європі, тоді як затяжна війна в Україні виснажує ключові галузі та підштовхує країну до потенційної фінансової кризи.
«Вони дуже добре знають, що саме їм потрібно», і докладають серйозних зусиль для отримання сучасних верстатів, заводського обладнання, наукових розробок та технологій подвійного призначення, сказав заступник керівника операцій Служби безпеки Швеції Крістоффер Веделін.
Росія шукає передові дослідження, оборонні технології та програмне забезпечення.
У Швеції Росія націлилася на оборонну промисловість і передові дослідження щодо найсучаснішого озброєння країни, зокрема винищувача Gripen, заявив Веделін. Також Москва намагається отримати камери та лазерні технології, розроблені для цивільних потреб, які можна інтегрувати в російські системи озброєнь.
Росія також прагне викрасти технології, які допоможуть їй не відставати від Заходу або навіть отримати перевагу в майбутні десятиліття, заявив директор Служби безпеки та розвідки Фінляндії Юха Мартеліус. Йдеться про космічні, квантові, арктичні та морські технології, причому космічні технології потрібні Росії просто вже. Такі технології використовуються для супутникової зйомки, зв’язку та навігації. За словами Мартеліуса, Росії також потрібні комп’ютерні технології та оновлення програмного забезпечення для верстатів, на які поширюються санкції.
Оскільки схеми отримання технологій стають дедалі складнішими, компанії мають краще усвідомлювати ризик того, що вони можуть ненавмисно стати частиною російського воєнного ланцюга постачання, зазначив Веделін. Москва також проводить кібератаки проти європейських компаній та критичної інфраструктури, щоб отримувати інформацію, яку вона може використати коли матиме можливість і коли це відповідатиме її цілям, сказав Веделін. Він навів приклад атаки на шведську електростанцію торік. Пов’язані з Росією структури намагалися атакувати електростанцію, але зазнали невдачі, оскільки система виявила вторгнення. Цю атаку частково пов’язують із підривом західної підтримки України.До того шведські спецслужби здебільшого спостерігали лише розвідку для можливих атак, збір інформації або активність, пов’язану з кіберзлочинцями.
«Вони вже не так переймаються можливим викриттям своїх дій, тому йдуть на більші ризики заради досягнення цілей», – сказав Ваделін.
Дедалі агресивніша тактика Росії може свідчити про зростання внутрішнього занепокоєння станом економіки, яка у не зовсім доброму стані, сказав глава Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
За словами Мартеліуса, приблизно третина російського ВВП нині йде на воєнні потреби. Війна та санкції уповільнили економічне зростання і спричинили стійку інфляцію.
Російська влада планувала дефіцит бюджету на 2026 рік у розмірі 3,7 трлн рублів (52,1 млрд доларів), але вже до кінця лютого дефіцит сягнув близько 3,4 трлн рублів (47,9 млрд доларів), сказав Розін.
Війна в Ірані, яка почалася 28 лютого, тимчасово підтримала Росію завдяки різкому зростанню цін на нафту. США надали винятки із санкцій для продажу російської нафти, а Велика Британія пом’якшила свої санкції, намагаючись стримати світові ціни на пальне. Зростання доходів відтоді, ймовірно, покращило стан російського бюджету, але це не може врятувати Кремль. Якщо західний тиск збережеться, Москва може зіткнутися з фінансовою кризою вже наприкінці року.
Розвіддані свідчать про дедалі песимістичніші настрої серед російських чиновників протягом останніх шести місяців, а риторика про «повну перемогу» в Україні фактично зникла.
Мартеліус із фінської розвідки зазначив, що хоча деякі звіти про війну в Україні могли бути «пом’якшені» перед тим, як потрапити на стіл президента Володимира Путіна, він вважає, що російський лідер загалом добре розуміє економічні труднощі країни.
Однак це не означає, що в Росії відбудуться політичні зміни.
- Російські витрати на війну проти України цього року, ймовірно, перевищать запланований бюджет щонайменше на 2 трлн рублів ($28 млрд).