Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський вважає, що його українського колегу Андрія Сибігу вдалося переконати в просуванні в історичних питаннях. Про це він сказав у інтерв'ю LB на полях саміту YES.
Він нагадав, що з візитами до України приїжджали і прем'єр-міністр Дональд Туск, і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. А завдяки допомозі свого народу Польща зібрала мільйони внесків до ініціативи "Тепло від Польщі", щоб допомогти українцям пережити важку зиму.
Коментуючи тему ставлення суспільства, міністр сказав: "Ну, знаєте, у вас є націоналісти, у нас є".
"Ніколи всі не симпатизують усім. Завжди є розшарування суспільства", – зазначив Сікорський.
Водночас продовження допомоги він назвав доказом того, що суспільство Польщі дозволяє своїм політикам її надавати.
"Те, що польська допомога продовжує надходити, означає, що наше суспільство дає нам, політикам, дозвіл це робити. І я думаю, що зараз ми знаходимося у кращому становищі, ніж у багатьох моментах нашої спільної історії", – сказав він.
Контекст
Польща була однією з тих країн, які першими почали допомагати Україні після повномасштабного нападу росіян. Вона прийняла в себе мільйони біженців, забезпечила військову і гуманітарну підтримку.
Деякі невирішені історичні питання, як от питання ексгумації загиблих внаслідок Волинської трагедії, яка визнана в Польщі геноцидом, ставали причиною для суперечок і різких заяв політиків як до, так і під час повномасштабної війни. Польські фермери також протестували і блокували в’їзд українському зерну, аргументуючи це негативним впливом на внутрішній ринок.
Вирішення питання Волинської трагедії Варшава називає однією з умов, за якої вона готова підтримувати вступ України до Євросоюзу.
Станом на зараз відповідні відомства двох країн контактують і продовжують спільну роботу.
Внаслідок Волинської трагедії 1942-1943 років гинули і українці, і поляки. Історики наголошували, що важливо враховувати контекст, у якому відбувалися масові вбивства: окупаційні режими всіялко заохочували до кровопролиття, писало Радіо Свобода. Наклалася і тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої входили західноукраїнські землі, щодо українців, які прагнули побудови власної незалежної держави, пояснювали в Українському інституті національної пам'яті.
За даними дослідників УКУ, кількість загиблих українців становить від 9 до 10 тисяч, більшість убивств проводили поляки, які служили нацистському режиму. Але історик Іван Патриляк зазначав, що кількість загиблих українців може сягати 15 000.
УІНП повідомляв, що станом на 2023-ій були встановлені імена 30 000 польських жертв. Польський інститут нацпам’яті заявляв про 100 тисяч поляків-жертв на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої.