На конференції лунали кілька цікавих ідей щодо дунайських портів. Як ви оцінюєте ідею посилити співпрацю між трьома країнами?
Абсолютно підтримую. Підхід до розвитку має бути регіональним і заснованим на партнерстві. Війна, яка увійшла у свою другу фазу у 2022 році внаслідок агресії Росії проти України, чітко показала: не існує великих чи малих країн — існують регіони, де все має бути взаємопов’язаним.
Я брав участь і в інших дискусіях, зокрема щодо відновлення. Під час однієї в Італії один міністр інфраструктури сказав дуже влучну річ: міцність будь-якого ланцюга завжди визначається його найслабшою ланкою.
Саме тому надзвичайно важливо, щоб Україна, Республіка Молдова та Румунія, навіть попри те, що в мирний час ми конкуруємо в окремих портових сегментах — а це цілком нормально, — мали здатність дивитися на ситуацію в цілому, у регіональному вимірі, і підтримувати одна одну.
З повномасштабною атакою Російської Федерації на Україну через територію Республіки Молдова пройшли понад два мільйони тонн зерна з України до портів. Фактично йдеться про транспортні маршрути, які з’єднали порти з північними регіонами України, а також про мільйони тонн вантажів, що пройшли через Румунію до порту Констанца.
Тому підхід має бути регіональним, комплексним, і ми маємо функціонувати як єдине ціле. Крім того, в Європейському Союзі сьогодні особливий акцент на розвитку водного та залізничного транспорту як найбільш екологічних і економічно ефективних. У цьому контексті йдеться і про найекологічніші маршрути перетину території Республіки Молдова з України до Румунії, тобто до Європейського Союзу, і у зворотному напрямку.
Румунія хоче придбати порт Джурджулешти? Якою є позиція вашого уряду?
У Республіці Молдова є два порти: приватний і державний. Приватний порт виставили на продаж — 100 % його акцій належать банку, і власники вирішили їх продати. Вони провели тендер, у якому переміг порт Констанца — державний порт Румунії. Наразі завершують відповідні транзакції.
Водночас державний порт Республіки Молдова не продається і не передається в концесію. Це чітка позиція — він залишається у власності держави.
Цей процес уже добігає завершення?
Це вже фінальна стадія. Наразі тривають переговори між двома економічними агентами. Нас, як державу, поінформовано, переможця визначено, і далі сторони виконують необхідні процедурні кроки. Підписання відбуваються в Лондоні (як розповідають джерела LB.ua, продажем активів займається саме лондонський офіс ЄБРР. — Ред.), Бухаресті…
Щодо відносин між Молдовою та Україною. Очевидно, що є певні теми, які на початковому етапі є чутливими, наприклад, інтеграція до ЄС, яка в Молдові просувається швидше, ніж в Україні. Як ви комунікуєте з українськими колегами? Чи є взаєморозуміння в цьому питанні? Чи відчуваєте, що існують певні непорозуміння?
Я не маю жодних перешкод і жодних проблем у комунікації з моїм колегою та з українськими партнерами. Принаймні в моєму сегменті — інфраструктури.
До того ж до роботи в інфраструктурному блоці я відповідав за аграрний сектор, і там також не було проблем у взаємодії. Ми навіть здійснили візит до Одеси разом з ще трьома міністрами сільського господарства — з Литви, Латвії та Естонії. Делегація з Молдови приєдналася до них, і ми разом відвідали Одесу, де зустрілися з міністрами аграрної політики України.
Пані Оана Цою (міністр закордонних справ Румунії. — Ред.) повідомила під час свого виступу (в рамках конференції), що в першому кварталі наступного року знову відбудеться зустріч Одеського трикутника. Чи братимете ви участь? Як готуєтеся?
Я добре пам’ятаю літо 2022 року (я тоді обіймав посаду міністра сільського господарства), коли на митних пунктах Республіки Молдова, на всіх напрямках у бік Румунії та Європейського Союзу утворилися нескінченні черги. Тоді ми разом з міністром сільського господарства Румунії та міністром сільського господарства України провели зустріч у Бухаресті, а згодом спільну конференцію в Zoom у форматі трьох сторін. Ми дійшли висновку, що необхідно переходити від автомобільних перевезень до залізничних, шукати альтернативні маршрути перетину кордону, адже митна система Республіки Молдова була фактично заблокована.
Ті перші, ще початкові дискусії згодом були підхоплені американською стороною і трансформовані в так звані лінії солідарності. Перша велика зустріч у цьому форматі відбулася в Констанці. Тоді я завершував роботу на посаді міністра сільського господарства, після чого перейшов до Міністерства інфраструктури.
Сьогодні я вже працюю як міністр інфраструктури і так — я братиму участь у цій зустрічі від імені Республіки Молдова. Ми продовжуємо розвивати ці лінії солідарності, адже модернізація залізничної мережі Молдови, розвиток мостів і відкриття трьох мостів через річку Прут — це не що інше, як продовження цих ліній солідарності, які згодом використовуватиме Європейський Союз у процесі відбудови України. Ми відкриті й готові до співпраці. Йтиметься саме про три мости через Прут. Це фактично найшвидший шлях інтерконектності з Україною у східноєвропейському сегменті.
Ви довіряєте цьому формату? Чи, можливо, спостерігаєте якісь і слабкі сторони такої конструкції?
Я не замислювався над тим, у чому саме могла б бути слабкість цього формату. Натомість я переконаний, що його потрібно розвивати. Ми маємо зосереджуватися на тому, що нас об’єднує, і працювати з цілісним, регіональним підходом.
Нам необхідно мислити стратегічніше, комплексніше й виходити за межі власних кордонів. Я можу сказати, що індивідуалізм не найкращий шлях і точно не веде до сталого розвитку. Якщо говорити саме в категоріях сталого розвитку, то регіон Чорноморського басейну має розглядатися як єдине ціле. Чорне море неможливо уявити без України та Республіки Молдова.
Звісно, ми говоримо і про Румунію. Я навіть не перебільшуватиму, якщо скажу, що цей підхід варто розширити і на Болгарію. Тобто йдеться про чотири країни Чорноморського басейну. До того ж ви знаєте, що кілька днів тому Греція, Болгарія та Румунія підписали угоду про створення торговельного коридору?
Фактично сила Європейського Союзу полягає саме в його стратегічному підході до консолідації. Сила держав — у людях, у їхній здатності бути об’єднаними навколо спільного бачення, навіть якщо вони дуже різні. Недарма гасло Європи — «єдність у різноманітті», і я надаю цьому великого значення.
Наскільки б різними ми не були, у нас є багато спільних рис і спільних інтересів, які роблять нас єдиним цілим. Саме тому принцип «єдність у різноманітті» має стати і принципом співпраці між Україною, Молдовою та Румунією. Я ніколи не акцентую увагу на тому, що роз’єднує. Я завжди працюю з тим, що нас об’єднує.
Наступне питання до вас як політика, а не як міністра інфраструктури. Україна визнає румунську мову і відмовилася від радянського кліше «молдовська мова». Але політично ми спостерігаємо, що це питання залишається дуже болісним для значної частини молдовського суспільства. Як вам вдається пояснювати і роз’яснювати своїм громадянам, що це справедлива історична логіка?
Ми не можемо й надалі говорити про сталінську фальсифікацію, створену після 1944 року, — про так звану молдовську мову і молдовський народ як окрему етнічну конструкцію. Такої окремої етнічності не існує.
Назва «молдованин» дуже красива, але вона є назвою регіону і країни, а не етнічності. Так, я молдованин. І румуни з Ясс теж молдовани, і румуни з Бакеу, і з П’ятра-Нямц, і з Ботошан також молдовани.
Тобто ми говоримо про регіональну ідентичність, а не про окрему етнічність. Це нормальна, природна річ, у ній немає нічого дивного. Я можу представлятися як молдованин і в Молдові, і в Румунії. Але етнічність — це інше.
Ми живемо в румунському мовному просторі, ми розмовляємо румунською мовою — і це очевидно для всіх.
Нещодавно Україна запровадила санкції проти пана Гушана (співзасновника придністровського холдингу «Шериф». — LB.ua). Яка ваша позиція з цього приводу?
Я вважаю, що це сталося дуже пізно.
А коли ж тоді це зробить Молдова?
Йдеться, до речі, про громадянина України.
Але й громадянина Молдови також. Ви ж санкціонуєте власних громадян, коли є підстави…
Я не можу це коментувати. Міністерство закордонних справ має провести відповідний аналіз. Не можна уникати таких рішень, якщо є докази й аргументи. Ймовірно, МЗС Республіки Молдова очікує пояснень і правової основи, на які спиралося МЗС України, ухвалюючи ці санкції. Між двома міністерствами закордонних справ тривають консультації.
Ви і працювали в попередньому уряді, і залишаєтеся в чинному. Як змінюється стиль управління Республікою Молдова за нового керівництва?
Республіка Молдова постійно розвивається. Новий уряд робить чіткий акцент на економічному розвитку. І прем’єр-міністр, і міністр економіки прийшли з приватного сектору, з інвестиційного середовища, тому ключовий фокус сьогодні — це економічне зростання.
Пріоритет номер нуль для нинішнього уряду — розвиток інфраструктури. І ми в Міністерстві інфраструктури фактично займаємося саме цим: будуємо дороги, розвиваємо сполучення, допомагаємо економічним агентам, тому що країна досі має серйозні інфраструктурні розриви. Саме це і є нашою ключовою місією.