Литва вийшла з міжнародної конвенції про заборону касетних бомб, посилаючись на занепокоєння щодо небезпеки з боку сусідньої Росії. Цей крок викликав критику правозахисних груп, повідомляє France24.
Балтійська держава також заявила про свій намір вийти з іншого міжнародного договору, який забороняє використання протипіхотних мін.
Вільнюс заявив, що хоче зміцнити свою оборону після вторгнення Росії в Україну. Водночас Amnesty International назвала це рішення "катастрофічним", а Human Rights Watch заявила, що воно “тривожне”, обидві організації попередили, що воно може поставити під загрозу життя цивільних.
Парламент Литви проголосував за вихід з Конвенції про касетні боєприпаси торік у липні минулого року, але країні довелося чекати шість місяців після подання документів про вихід в ООН, щоб рішення набуло повної сили. Це перша країна, яка вийшла з конвенції, прийнятої в 2008 році, і перша країна Європейського Союзу, яка вийшла з багатосторонньої угоди про регулювання озброєнь.
Росія та Україна не є членами конвенції і обидві використовували касетні бомби у своїй трирічній війні.
“Росія використовує всі інструменти, доступні у звичайній війні, і це свідчить про те, що ми повинні вжити заходів для забезпечення ефективного стримування та оборони”, ‒ сказав цього тижня AFP заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
“Вихід з конвенції дає нам можливість підвищити ефективність нашого захисту від цілей великої площі”, ‒ сказав він.
- Конвенція має 112 держав-учасниць і 12 інших підписантів, документ забороняє використання, передачу, виробництво та накопичення касетних бомб. Касетні боєприпаси можна скидати з літаків або стріляти з артилерії, вони вибухають у повітрі, розкидаючи бомби на велику територію.