За фінальними підрахунками, після Європейської народної партії та соціал-демократів на третій сходинці закріпилися «Європейські консерватори та реформісти» — крайня права політична група, яка посунула центристів з «Відновлення Європи» на четверте місце.
«Відновлення» та соціал-демократи висунули ультиматум про неготовність співпрацювати з крайніми правими, зважаючи на їхню програму згортання Європейської зеленої угоди (ЄЗУ) й антиміграційну політику.
Єдиний варіант здобути необхідні голоси на підтримку Урсули фон дер Ляєн — це доєднати до політичної більшості чисельно значно ослаблену групу «Європейські зелені / Європейський альянс свободи».
Тож широка більшість у Європейському парламенті буде складатися з чотирьох партій: правоцентричної Європейської народної партії, лівоцентричних соціал-демократів, центристів з «Відновлення Європи» та «Зелених».
Така конфігурація дає шанс «Зеленим» повернутись у політичну гру й балансувати рішення більшості щодо Європейської зеленої угоди (ЄЗУ, Green Deal), залишаючи крайнім правим «Консерваторам та реформістам» й ультраправим з «Ідентичності і демократії» працювати в опозиції.
Політична група крайніх лівих і неафілійовані європарламентарі голосують хаотичніше й часто не мають чіткої чи спільної політики щодо України та ЄЗУ. Наприклад, у попередньому парламенті ліворадикали Клер Дейлі та Мік Воллес голосували проти підтримки України.
У 2022 році розслідування довело, що ці двоє представників Європейського парламенту широко виступали у ЗМІ, підконтрольних Росії, Китаю та іншим країнам, здебільшого як прихильники політики цих урядів.
Ставлення політгруп до України та Зеленої угоди
Європейська народна партія (ЄНП) — правоцентрична політична група, чисельно найкраще представлена в Європейському парламенті. У їхньому маніфесті пріоритет 1.1 — «Україна повинна перемогти у війні».
ЄНП залишатиметься лідером у мобілізації підтримки та допомоги ЄС Україні та відстоюватиме рівні засади для вступу всіх країн-кандидатів залежно від їхнього прогресу у виконанні європейського законодавства, поваги до демократичних інститутів, верховенства права та захисту прав людини.
Політична група також визнає, що отримала урок з агресивної війни Росії проти України й виступає проти «сильної залежності від ресурсів Путіна чи будь-якого іншого автократа», відтак визнаючи, що «чиста енергія не лише корисна для планети, але й для нашої (європейської) безпеки».
Як наслідок, ЄНП пропонує збільшити інвестиції в чисту енергію та енергоефективність, електричні та газові мережі між країнами-членами ЄС, аби створити більш об'єднаний в ефективний Енергетичний Союз, «який приведе нас до вуглецево нейтрального та екологічно чистого майбутнього».
Проголошуючи Зелену угоду «європейською візитівкою» та наголошуючи на бажанні надалі розвивати її, ЄНП, однак, уточнює, що для них Зелений курс «не нова ідеологія, яку пропагують зелені чи соціалісти, а ознака більш успішної, інноваційної, конкурентоспроможної та сталої Європи».
Соціал-демократи — друга за кількістю політична група в Європейському парламенті, яка дотримується лівоцентричних цінностей. У своєму маніфесті вони наголошують на непохитній підтримці України, «надаючи політичну, гуманітарну, фінансову та військову допомогу доти, доки це буде необхідно».
Незважаючи на те, що соціал-демократи не вдаються до слова «перемога», як-от ЄНП, вони все одно вбачають своєю кінцевою ціллю «підтримку України у відновленні її територіальної цілісності та досягненні справедливого і сталого миру».
Зелений курс для соціал-демократів — це об'єднання соціальної та екологічної політик. Поряд з досягненням кліматичної нейтральності ЄС до 2040 року стоїть задача «не залишити нікого покинутим» і гарантувати продовжуваність курсу.
За прикладом Європейської народної партії соціал-демократи також вбачають інвестиції у відновлювану енергетику й енергоефективність основним методом досягнути цілі. Їхня кінцева мета — «досягти повністю відновлювального та чистого енергетичного балансу, забезпечуючи національні та європейські інтереси».
Європейські консерватори та реформісти — права політична група, яка обійшла центристів і закріпилася на третьому місці, об’єднавши дві найбільші національні партії Польщі й Італії.
Ця політична група обіцяє «твердо стояти разом з Україною проти російської агресії, працювати на збільшення допомоги й забезпечення ефективності санкцій», з усім тим «дуже скептично ставиться до створення оборонного союзу на рівні ЄС».
«Консерватори та реформісти» пропонують протилежний підхід до Зеленого курсу за той, який просуває ЄС протягом останніх п'яти років: «Ми виступатимемо за більш збалансовану, локалізовану кліматичну стратегію, яка не забуває простих людей і ставить на перше місце соціально-економічний добробут».
Вони називають нинішню зелену кліматичну політику надміру ідеологізованою та виступають за «захист громадян, фермерів і бізнесу від її негативних наслідків». Подібно до ЄНП, «Консерватори та реформісти» розглядають питання подальшого розширення ЄС, «спираючись на заслуги й відповідність Копенгагенським критеріям».
Політична центристська група «Відновлення Європи» — номер чотири в загальному списку за кількістю новообраних депутатів, яка зазнала найбільшого відтоку депутатів за результатами виборів і під час післявиборчих перемовин.
Окрім втрат традиційно численних французьких депутатів, одразу сім депутатів залишили групу в результаті рішення лідера чеської політичної партії «Дія незадоволених громадян» Андрея Бабіша. Партія вже давно дрейфувала в бік антиміграційної політики та проти Зеленого курсу.
Серед їхніх пріоритетів — «змусити автократів заплатити за порушення верховенства права» та «допомогти Україні перемогти у війні з російським агресором» через особливу увагу до оборонної політики, інвестицій та інновацій. Щодо вступу в ЄС, «Відновлення Європи» констатує, що «Україна повинна приєднатися, і вона приєднається», адже «українці проливають свою кров, щоб захистити нашу (європейську) демократичну свободу».
Ця політична група, подібно до соціал-демократів, прагне зробити Зелений курс «успішним для всіх», водночас прокладаючи шлях до «економічно життєздатного переходу», який працюватиме для майбутніх поколінь.
Політична група «Ідентичність і демократія» — ультраправа партія, яка обійшла «Зелених» і посіла п’яту сходинку у фінальному заліку. На відміну від інших політичних груп, ця не має маніфесту або чітко визначених пріоритетів. Утім публічні заяви й тренди голосування євродепутатів, які входять до «Незалежності і демократії», вказують на гостру антиміграційну, антизелену, євроскептичну й антиукраїнську позиції.
Депутати «Альтернатива для Німеччини», які входили до ультраправої «Ідентичність і демократія» у Європарламенті попереднього скликання, голосували проти або утримувалися майже на кожному голосуванні щодо Росії, в якому вони брали участь.
Французькі депутати від «Національного об'єднання» колективно виступали проти або утримувалися більш ніж у половині голосувань щодо Росії. Натомість члени італійської «Ліги» — найбільшої національної партії в «Ідентичності і демократії» — здебільшого підтримували резолюції, що засуджують Росію.
Тож Європейський парламент опинився на роздоріжжі з приводу другого мандата Урсули фон дер Ляєн. Здебільшого всі політичні групи підтримують Україну, але різко розходяться в питаннях Зеленого курсу. Основна коаліція формується між правоцентристськими, лівоцентристськими та центристськими партіями разом із «Зеленими», що дозволяє утримати крайніх правих в опозиції.
Це підкреслює значення зелених ідей і підтримки України як основних точок єдності серед різних політичних груп у Європейському парламенті.
На думку депутатів цієї політичної групи, на Зелену угоду значною мірою вплинув «крайній зелений фанатизм таких осіб, як Тіммерманс» (перший віцепрезидент Європейської комісії та виконавчий віцепрезидент Єврокомісії з питань Європейського зеленого курсу попереднього складу Європейської комісії).
Зелений перехід, на думку євродепутатів політичної групи «Ідентичність і демократія», «становить значну загрозу для довгострокової стабільності економічної системи ЄС».
Політична група «Європейські зелені / Європейський альянс свободи» — найбільша рушійна сила Зеленого курсу в Європейському парламенті попереднього скликання, яка опинилася на шостій сходинці в кінцевому заліку політичних груп на цьогорічних виборах.
Невдовзі після оголошення невтішних результатів виборів для «Зелених» пан'європейська політична партія «Вольт» вирішила доєднатися до них зі своїми п’ятьма новообраними євродепутатами.
«Вольт» вагався між приєднанням до «Зелених» або «Відновлення Європи» й у своєму рішенні аргументував, що їхня «політика щодо соціальних мінімальних стандартів в міграції більш узгоджується із «Зеленими». Також «Зелені» надійніші, коли «йдеться про боротьбу з правими популістами», і наостанок: у попередньому скликанні Європарламенту єдиний представник від «Вольту» Даміан Бозелагер уже мав позитивний досвід співпраці із «Зеленими».
Отже, у своєму зверненні до виборців у 2024 році прибічники Зеленого курсу задекларували, що вони будуть «стояти пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу» та докладатимуть зусиль до майбутнього України в Європейському Союзі.
«Зелені» чітко бачать взаємозв’язок між Зеленим переходом й енергонезалежністю від автократів, а отже, безпекою, та пропонують боротися «з першопричинами конфліктів і несправедливості, використовуючи вплив і ресурси ЄС, щоб запустити Глобальний зелений курс».