Масштабне вторгнення Росії в Україну розділило країни східної Європи: частина наблизилася до ЄС, а частина, включно з Грузією, пішла російським шляхом до авторитаризму, пише Politico із посиланням на звіт Форуму громадянського суспільства східного партнерства.
Згідно з ним, війна в Україні посилила відносини деяких країн східної Європи та Євросоюзу в питаннях енергетики, торгівлі і транспорту. Але в той час як державне управління зросло в Україні та Молдові, у "політично поляризованій Грузії" ситуація має тенденцію до зниження.
Зокрема, в березні 2023 Грузія спробувала запровадити закон про іноземних агентів, який був маже скопійованих із російського. Ця спроба привела до масових протестів громадян.
Грузія також пережила падіння демократії, належного управління та конвергенції політики – що відображає політичну поляризацію країни, як виявив Індекс Східного партнерства 2023.
У той час як Грузія повільно віддаляється від ЄС, Україна та Молдова "неухильно здійснюють системні зміни, яких Брюссель очікує від них, щоб рухатися по шляху вступу", йдеться у звіті.
- Грузія має проєвропейську президенту Саломе Зурабішвілі та відверто проросійський уряд на чолі з Іраклі Гарібашвілі. При цьому самі грузини виходили на протести через приїзд доньки російського міністра Лаврова, а також протестували через прибуття першого за чотири роки авіарейсу з Росії.
- Грузинський парламент намагається проштовхнути авторитарне законодавство. У жовтні 2023 депутати ухвалили "наметовий закон", що забороняє встановлювати намети біля державних установ. Фактично – це інструмент запобігання масовим протестам. Президентка цей закон ветувала.
- Парламент намагався оголосили Зарубішвілі імпічмент через її закордонні візити без дозволу уряду, але не зміг набрати достатньої кількості голосів. Депутати "Грузинської мрії" вигадали, що вони все одно мають "покарати" Зурабішвілі, і відмовилися вітати її стоячи.