Психологія
Матеріали по темі
-
Російські окупанти переходять до нових методів впливу на українських політв’язнів: замість фізичних катувань – системний психологічний тиск. Про це повідомляє Центр національного…
-
Ми маємо навчитися дивитися в очі одне одному, розуміючи, що кожен із нас несе свій уламок цієї війни. І тільки визнавши прірву, ми зможемо почати будувати надійні міцні переправи.
-
Як TikTok, короткі відео і стрес впливають на концентрацію уваги? Які поради допоможуть зосередитися? Радять нейробіолог і психологиня.
-
Ми стали жорсткішими не тому, що наші серця зачерствіли, а тому, що нам довелося тримати занадто велику вагу. І після цього вже не боїмося приймати складні рішення.
-
Після війни ми будемо змушені знову вчитися компромісам, але наші вимоги до якості людських зв’язків назавжди залишаться високими.
-
Важливо змінити підхід до оцінки ефективності: не кількість консультацій, а реальна участь психолога в лікуванні має стати критерієм якості інтеграції.
-
Формування довіри – процес, що потребує часу, досвіду і взаємності. І там, де цей процес стає можливим, група перетворюється на середовище, в якому відновлення стає реальним.
-
Психолог у закладі охорони здоров’я досі сприймається як щось необов’язкове. Така логіка не працює ні для пацієнтів, ні для лікарів, ні для системи охорони здоров’я загалом.
-
Ми не стали святими чи монстрами. Ми стали іншою версією людини, для якої стара інструкція з експлуатації більше не підходить.
-
Як одна маленька покупка, через осмислення та бажання поділитися з іншими, може запустити зміни та допомогти собі.
-
Ми маємо зрозуміти, що стабільність – це не пастка і не ілюзія. Це простір, де ми можемо нарешті почути себе, а не лише звуки сирен.
-
У Збройних Силах відбувся спеціалізований тренінг із підготовки гейткіперів - фахівців, які відіграють ключову роль у ранньому виявленні ризиків суїцидальної поведінки та наданні своєчасної…
-
Жити «зараз» - це наша суперсила. Але щоб не вигоріти дотла, ми маємо поступово відвойовувати у невідомості хоча б наступний тиждень, тому що нам потрібен простір для дихання.
-
Досвід Поліни Райко доводить, що творчість не потребує професійної освіти чи дорогих матеріалів. Доступ до творчості дає не талант, а наш вибір, вибір заради себе.
-
Реальність існує лише в межах вашого видиху та вчинку, який ви робите прямо зараз. І щоб вижити потрібно дозволити собі не знати, що буде завтра.
-
Ми не стали гіршими, навіть якщо стали менш терплячими чи більш тривожними. Ми не стали автоматично кращими, навіть якщо задонатили мільйони. Ми стали гартованими.
-
Ми маємо не тільки лікувати наслідки, але й сформувати середовище, в якому психіка людини отримає достатню опору, щоб витримувати тривалі навантаження війни.
-
Мріяти – одна справа, а реалізовувати конкретний план – зовсім інша. І коли ми стикаємося зі складнощами то відразу відступаємо.
-
Не стягувати жити в холоді й темряві нормально. Це не слабкість. І не вада. Такі ненормальні часи. Розповідає психологиня.
-
Подібні кейси регулярні. Але чому? Це взагалі здорово? Що це каже про нас? Про це LB.ua розпитав психологиню Наталію Підлісну й ад’юнкт-професорку Києво-Могилянської
бізнес-школи Марину Стародубську.
-
Світ навколо нас некерований. Ми маємо право втомлюватися — і так само маємо право відновлюватися й дбайливо повертати собі сили.
-
Наш мозок — це «машина для передбачень». Нашвидкуруч сконструйована негативна відповідь здається йому кращою за невідомість.
-
Невизначена втрата — одна з найскладніших травм, адже мозок не може завершити процес горювання через відсутність остаточної відповіді.
-
Не відсутність волі всьому виною, звикання до нового – це процес, який треба налаштувати. І в цьому зможуть допомогти маленькі «ігри розуму».
-
Як допомогти собі пройти цей період якомога м’якше, що за наших умов ускладнює адаптацію сімей захисників і чому тут немає однієї точки, до якої можна дійти.