Вітаю вас із дебютним «золотом» чемпіонату світу в приміщенні. Як почуваєтеся? Наскільки оціните свій виступ на турнірі?
Дякую вам! Я дуже щасливий, адже нарешті в мене з’явилася ця золота нагорода. Це дуже круто. На 100% не задоволений собою, бо є багато технічних аспектів і загалом дуже багато моментів упродовж змагань, які треба покращити. Але найголовніше, що ця медаль є.
Що ви маєте на увазі, коли кажете про моменти упродовж змагань, які треба покращити?
Загалом стрибалося мені не дуже добре, як і весь мій зимовий сезон. Було важко, я не міг нормально потрапити в розбіг. У технічному аспекті було вкрай непросто. Я не можу нормально відчути розбіг – так пройшов мій зимовий сезон… Можливо, я став сильнішим фізично, і тепер треба працювати більше над технікою. Влітку в нас було мало саме технічної роботи через травми.
Під час вашого стрибка на висоту 2,30 м планка захиталася. Було видно, як ви буквально говорили щось до неї. Що казали?
Я просто думав і просив, щоб планка ще постояла, щоб спробу зарахували. Те, що я беру цю висоту, – це гарна тенденція. У Польщі вдалося це зробити з першої спроби. Чудово. Не можу сказати, що це «вау»-результат, але це добре.
Державний тренер Олексій Сердюченко підказував вам, що потрібно розслабитися й не ховати емоцій. Чи вдалося це зробити?
Мені здається, що все як мало бути, так і сталося. Щось вичавити із себе чи навмисно дати якусь емоцію – цього не було. Я просто стрибав і намагався зробити свої стрибки нормальними, підкорити висоту. Загалом я такий постійно, працюю за одним планом: завжди сконцентрований і роблю свою роботу.
Кожен спортсмен індивідуальний: хтось дуже емоційний, ви ж навпаки – стриманий і завжди в собі. Таким чином намагаєтеся заспокоїтися?
Якщо мені приходять у моменті якісь думки в голову, я просто сам із собою спілкуюся, відводжу негативні думки, відводжу якесь забігання вперед. Хочу бути в моменті. Я доволі довго вже працюю з психологом, і мені це дуже допомагає. Я дуже вдячний своєму психологу, адже разом ми проробили велику роботу. Під кожен сезон у нас різні завдання. Цього разу – це робота над відчуттям стрибка, щоб відчути, як я стрибаю зараз, як було минулого сезону, наприклад.
Ірина Геращенко розповідала, що працює з психологом над тим, аби не дивитися, як виконують свої спроби інші, аби бути зосередженою тільки на собі.
Так, це дуже важливо. Це гарний підхід, і я теж прагну саме цього.
Наскільки важливо підкорювати планку саме з першої спроби?
Дуже важливо на будь-яких змаганнях. Перш за все, коли береш висоту з першої спроби, то вже менше сил витрачаєш. Окрім того, тобі легше емоційно: на першу спробу набагато простіше налаштуватися, ніж на другу чи третю. На третю спробу натомість завжди віддаєш дуже багато сил і емоцій.
Третя спроба підкорити 2,33 м, яка не вдалася, для вас була найскладнішою на цьому чемпіонаті світу?
Вона була хорошою, бо я добре побіг, але мені стало заблизько, тому влетів у планку. Я думаю, що після цієї спроби я зміг би стрибнути краще і взяти цю висоту.
На наступних змаганнях чекаємо від вас 2,33 метра?
Не можу обіцяти, що точно зроблю це на наступних змаганнях, бо треба ще багато тренуватися. Та й зараз усе розпочнеться спочатку: тренування, підготовка до літнього сезону, знову «розстрибуйся», виходь на пік форми.
Ще трішки про світову першість. Мексиканець Ерік Портільйо, який став срібним призером змагань, – це відкриття цьогорічного чемпіонату світу в приміщенні?
Я не робив прогнозів, хто яке місце посяде, але дуже щасливий за нього. Він увійшов до складу в останню мить, коли багато хто відмовився від участі в чемпіонаті світу… І він не просто виступив, а ще й потрапив у призи й встановив особистий рекорд. Це круто!
Коли він виконував третю спробу, то ви, мабуть, уболівали проти нього (якби мексиканець взяв висоту, то став би чемпіоном, – Ред.)?
Я не переживав, просто дивився. Розумів, що я вже від себе все зробив, і мені треба просто дочекатися його результату. Після стрибка я привітав його, сказав, що він переписав історію, що він – молодець. Для Мексики це велике досягнення, адже не часто побачиш мексиканця на п’єдесталі саме стрибків у висоту.
Один із ваших головних конкурентів Ян Штефела натомість залишився поза подіумом. Це стало для вас неочікуваним?
Це – змагання, тут завжди все по-різному. Так завжди було й буде, що твої головні конкуренти можуть не потрапляти на п’єдестал. Однак я не приділяю цьому великої уваги.
Зараз розпочнеться підготовка до літнього сезону. Чи буде час з’їздити на улюблену риболовлю?
На риболовлю точно з’їжджу (сміється, – Ред.). Думаю, декілька днів точно можна відпочити, порибалити, а вже потім розпочнемо підготовку до літа.
«Золото» чемпіонату має принести «золото» в риболовлі?
Я дуже на це сподіваюся (сміється, – Ред.).
Підготовка до літнього сезону буде вдома чи плануєте збір за кордоном?
У квітні в нас буде збір у Португалії, а далі вже весь час будемо вдома готуватися. Ми так завжди робимо.
Атлети полюбляють збори в Португалії. Ви теж?
Так, я дуже люблю там тренуватися. Там є пляж, гарний ліс, багато місць, де можна гарно попрацювати. Є різні поверхні, й там ти виконуєш різну роботу. Це справді мені дуже подобається.
Якщо порівняти стрибки в приміщенні і на відкритому повітрі, то де все ж подобається стрибати більше?
Ясна річ, на стрибки в приміщенні не так впливають погодні умови, але при цьому там завжди менше людей. А на повітрі завжди ніби краще, легше стрибати, але чомусь усі мої нагороди саме в приміщенні. Будемо це виправляти!
Яка ваша головна ціль на літній сезон?
Ціль одна – кайфувати від процесу, від своїх стрибків та й усе. Якщо говорити про висоту, то хочеться вже підкорити планку 2,35 м або ж 2,37 м. Будемо працювати! Я можу це зробити. Просто потрібно потрапляти по розбігу і відштовхуванню правильно – і тоді все вдасться. Насправді все просто (сміється, – Ред.).