Геній тактики
Після першого матчу між командами, який завершився з рахунком 5:4, Луїс Енріке сказав, що аналізував гру п'ять годин замість звичних трьох. Ще б пак: парижани звикли забивати багато як в домашньому чемпіонаті, так і на європейській арені, але ж украй рідко стільки пропускають.
Головне завдання французів полягало в тому, аби не дозволити суперникові атакувати. Візьмемо також до уваги фактор трибун на «Альянц Арені» в Мюнхені, які були 12-м польовим гравцем для «Баварії». І Луїс Енріке підготувався.
Його команда з перших хвилин увімкнула високий пресинг по всьому полю — від центрального форварда «Баварії» Гаррі Кейна до голкіпера Мануеля Ноєра. Через це німці не пішли одразу вперед, а намагалися втримати м'яч у себе. Під пресингом складніше будувати атаки. На практиці ж у мюнхенців банально були проблеми з якісним володінням м'яча. В одному з епізодів вони його втратили, чим скористався Хвіча Кварацхелія. Грузин пробіг лівим флангом і відпасував на Усмана Дембеле, який в один дотик відкрив рахунок у матчі.
Це заспокоїло ПСЖ. Команда не сіла в глухий захист, продовжувала зустрічати суперника високо, але не йшла на зайвий ризик. Сенсу не було. Замість того вони сконцентрувалися на оборонних діях.
Усе як за підручником. Вінгери Кварацхелія й Дуе постійно опускалися нижче, щоб підстраховувати своїх захисників на фланзі. Не уникали захисної роботи й Жоау Невеш із Вітіньєю — центральні півзахисники команди. Вартий уваги й Фабіан Руїс. Третій у центрі поля мав особливе завдання — закрити Майкла Олісе, зіркового вінгера, який відзначився голом у першому матчі команд. Фабіан підходив близько до партнера по команді Нуну Мендеша, створюючи більшість у зоні Майкла.
Загалом варто сказати, що футболісти ПСЖ частіше розташовувалися ближче до флангу Олісе, і це працювало. У натовпі француз банально не був здатний на індивідуальні загострення.Паралельно з тим ПСЖ не зупинявся пресингувати суперника. Складно сказати, що було б із «Баварією», якби в їхньому складі не грав Йозуа Кімміх, який примудрявся зберігати м'яч для своєї команди під тиском.
Загалом німці створили декілька гольових моментів, завдавши 18 ударів, з яких 6 у площину воріт суперника, але стовідсоткових нагод не було. Єдиний гол, і той у неочевидній ситуації, забив Гаррі Кейн на 4-й компенсованій хвилині до основного часу матчу. Він отримав пас від Альфонсо Девіса, а потім під пресингом розвернувся й другим дотиком лівою пробив у лівий кут воріт ПСЖ. Однак цього все одно не вистачило через результат попереднього матчу. Та й було враження, що французи упродовж гри могли додати в атаці, але не було потреби. У разі чого додав би Хвіча.
Ідеальний перформанс
Здавалося, що після вибухового відрізку в складі ПСЖ у другій половині сезону 2024/2025 краще Хвіча вже не зможе. Футболіст став важливою частиною команди, яка минулоріч виграла требл, відзначився голом у фіналі Ліги чемпіонів. Куди краще?
У 2026 році Кварацхелія взагалі став незамінним у складі парижан. Це демонструє і Луїс Енріке, який упродовж матчу замінив у нападі й Усмана Дембеле, й Дезіре Дуе, але не Хвічу. Певно, іспанець розумів, що садити на лаву для запасних гравця, який виконує 7 із 8 вдалих спроб дриблінгу й робить 4 ключових паси (ті, які призводять до небезпечних моментів біля чужих воріт, — Ред.), безглуздо. І це без асисту, який грузин зробив на Дембеле на старті матчу.
Водночас вінгер залишається скромним. Хоч Хвіча став найкращим гравцем матчу за версією УЄФА, після гри він акцентував на внеску Дембеле в перемогу команди.
«Швидкий гол був дуже важливим для нас. Я побачив, що Дембеле один, і мені просто треба було віддати йому м'яч. Він дуже добре завершив атаку. Ми пишаємося ним і всією командою, тому що сьогодні ми чудово боролися та виявили відмінний командний дух», — сказав грузин.
Безсумнівно, Кварацхелія стане головною ударною силою команди у фіналі. Матч проти «Арсеналу» може стати восьмим у плей-оф упродовж однієї кампанії, коли він відзначався результативними діями. Нікому раніше це не вдавалося.
Новий королівський клуб (?)
Ще одна людина, для якої фінальний матч проти «Арсеналу» матиме особливе значення, — це Луїс Енріке. У випадку перемоги він стане другим тренером в історії футболу, який виграв Лігу чемпіонів у двох сезонах поспіль.
Раніше це вдавалося лише Зінедіну Зідану, який взагалі тричі поспіль здобував кубок ЛЧ із «Реалом» — у 2016, 2017 і 2018 роках. Однак Енріке, на відміну від французького колеги, вигравав требл (три основних титули з однією командою за сезон, — Ред.) на чолі двох різних команд — «Барселони» в 2015-му й ПСЖ у 2025-му.
Потенційна перемога ПСЖ у цьогорічному фіналі ЛЧ над «Арсеналом» автоматично зробить іспанця одним із найкращих тренерів в історії футболу. Щонайменше це видно з результатів його роботи. Тож коучу «Арсеналу» Мікелю Артеті варто вже думати, як зупиняти цей монолітний колектив без слабких, окрім позиції голкіпера, місць.
Фінал заплановано на 30 травня. Початок — о 19:45.