Офіцерське п’ятиборство: як усе почалося
На ХІV сесії Міжнародного Олімпійського комітету (МОК) в Будапешті 1909 року П’єр де Кубертен запропонував включити цей вид до програми Олімпійських ігор. Ким же був П’єр де Кубертен (1 січня 1863 року – 2 вересня 1937)? Французький спортивний та громадський діяч, історик, педагог, літератор, барон. Саме він є ініціатором організації сучасних Олімпійських ігор, які проводять з 1896 року. Де Кубертен був президентом Міжнародного олімпійського комітету з 1896 року по 1916 року та з 1919 по 1925 року.
Саме Кубертен розробив програму сучасного п’ятиборства. Він хотів об’єднати в один вид спорту верхову їзду, володіння холодною та вогнепальною зброєю, подолання вплав водних просторів та біг. Саме такі навички були особливо важливими для воїна-кавалериста. Крім того, ці дисципліни входили до програми фізичної підготовки у військових вишах різних країн. Де Кубертен був упевненим, що ці змагання були випробуванням як моральних якостей людини, так і її фізичних ресурсів і навичок, що створювало ідеального атлета. Цей вид називався «офіцерським п’ятиборством». Щобільше, до 1948 року в ньому могли змагатися лише чинні спортсмени-офіцери.
Власне, засновник сучасних Ігор захоплювався античним пентатлоном. У Стародавній Греції до нього входили змагання з бігу на одну стадію (192 м), стрибки у довжину, метання дротика та диску, а також боротьбу. Уперше змагання з пентатлону увійшли до ХVIII Олімпійських ігор 708 р. до нашої ери й одразу посіли дуже важливе місце в Іграх, враховуючи особливе ставлення греків до гармонійного розвитку людини.
Свою ж теперішню назву цей вид отримав у Лондоні 1948 року, коли там була заснована Спілка сучасного п’ятиборства та біатлону.
Гегемонія шведів
Сучасне п’ятиборство було впроваджене до програми п’ятих Олімпійських ігор 1912 року, які проходили в Стокгольмі. Швед Густаф Лілієхек став першим чемпіоном-п’ятиборцем в новітній історії. 1948 року було створено Міжнародну спілку сучасного п'ятиборства (раніше вона називалася Міжнародною спілкою сучасного п'ятиборства та біатлону) під час Олімпіади в Лондоні. Його засновником і першим президентом став Густав Дірссен (Швеція) – олімпійський чемпіон 1920 року. Ця спілка об’єднала усі національні федерації у світі, які розвивають цей вид спорту. Після створення спілки до змагань стали допускати не лише офіцерів, а й усіх охочих. Така зміна призвела й до зміни назви виду спорту.
1949 року пройшов перший чемпіонат світу із сучасного п’ятиборства. Його переможцем став представник Швеції Таге Б’юрефельт. У період з 1912 по 1956 рік Олімпійські ігри постійно вигравали спортсмени зі Швеції (тільки 1936 року на Олімпіаді в Берліні перемога дісталася представнику Німеччини).
Суттєві зміни пройшли у 1950-ті роки, коли п’ятиборці СРСР та Угорщини почали виходити на позиції лідерів. Вони по чотири рази вигравали в командних олімпійських турнірах, які входили до програми Олімпіад з 1952 по 1992 роки.
Окремо варто відзначити Андраша Бальцо – найтитулованішого спортсмена в історії пентатлону. Він – єдиний п’ятиборець, якому вдалося стати триразовим олімпійським чемпіоном (1972 року – в особистій першості, 1960 та 1968 – у командній) і п’ятиразовим чемпіоном світу в особистому заліку. З 1981 року почав проходити чемпіонат світу серед жінок. І тут першою чемпіонкою (очікувано) стала шведка Анне Альгрен.
Зміна правил – сталий процес у п’ятиборстві
Із самого початку правила змагань змінювалися. Наприклад, до кінця вісімдесятих років змагання проводили протягом п'яти днів – один вид в один день.
Та й в окремих елементах пентатлону норми змагань змінювалися – йшли до скорочення. Організатори зробили біг зі стрільбою в один день, бо деякі спортсмени користувалися допінгом для кращої стрільби. Заспокійливі допомагали зосередитися на мішені, але після них вже було важко бігти на повну силу.
Пізніше зменшили дистанцію кросу з чотирьох кілометрів до трьох. Торкнулися зміни також і стрільби. Раніше стріляли 20 пострілів по мішені, що обертається з дрібнокаліберного пістолета на відстані 25 метрів. З часом лишили стоячу мішень, причому розміри її були зменшені. А потім перейшли на пневматичний пістолет. Також було 20 пострілів, але з відстані 10 метрів. У фехтуванні скоротили час бою – з двох хвилин до однієї. Якщо не нанести за цей час хоча б один укол, виграти ти вже не можеш.
У плаванні дистанція змінилася з 300-х до 200-х метрів.
І все прийшло до того, що на Олімпіадах п’ять видів проходили в один день. Це почалося з 1996 року в Атланті. Через чотири роки згідно з сучасними тенденціями до змагань також включили жінок.
Розпрягайте, хлопці, коней
Після Олімпіади в Токіо взагалі вирішили забрати коня з програми пентатлону. Замість конкуру спортивні діячі пропонують (власне, це вже ухвалили) смугу перешкод. Спортсмени по-різному оцінили ці нововведення.
Iгор Панін, президент сучасного п’ятиборства України переконаний, що зміни – це розвиток.
“Спорт рухається уперед. І сучасне п’ятиборство – не виняток. Завжди було кілька проблемних видів спорту. Наприклад, у важкоатлетів це була проблема допінгу.
А в нашому виді – це проблема з конем. Останньою краплею став випадок на Олімпіаді-2021 в Токіо. Німецька спортсменка Анніка Шлой блискуче виступила у другому виді програми, фехтуванні, й упевнено захопила лідерство. Здавалося, лише диво може позбавити її золотої медалі. Однак, раптом на третьому виді кінь спортсменки (до речі, його звали Святий хлопчик, – Lb.ua) відмовився виконувати накази Анніки.
Німкеня впала в розпач, почала бити хлистом тварину. Потім до неї приєдналася її тренерка Кім Райзнер, яка стала бити коня по крупу. Потім захисники тварин здійняли галас, а Кім було дискваліфіковано.
Вимоги Міжнародної федерації – рухатися уперед. Кінь став дуже дорогим. Господарі тварин стали неохоче давати їх для змагань. Країна-організатор мала надавати їх, а спортсмени мають користуватися орендованими тваринами. Вони мають лише 15 хвилин на тренування і шість спроб стрибнути.
Сукупність фактів призвела до того, що коня забрали. Необ’єктивність при визначенні підсумків, дороговизна, відсутність коней у країнах Африки. Та, що казати, якщо ми в Україні за останні 20 років не могли провести жодних міжнародних змагань, маючи інфраструктуру і кінські бази. Прийшов час, коли настала потреба зробити щось сучасніше. Несподівано без великих обговорень вирішили змінити програму.
З наступного року вже абсолютно всі змагання будуть з новим видом – апстейком (подолання смуги перешкод, – Lb.ua). Юнацькі в тому ж числі. У середині листопада буде Конгрес міжнародної федерації, який остаточно все ратифікує.
Проти, є купка любителів коня, яка активно боролася за нього. Водночас йти проти політики МОК – це безперспективно. Головне, що після заміни цього виду ми не позбавимося статусу олімпійського виду. А це б означало остаточну загибель сучасного п’ятиборства.
Коли МОК проголосував залишити пентатлон у програмі Олімпіади-2028 в Лос-Анджелесі, всі суперечки відпали. Вже ніхто нічого не обговорює. Моя думка така: п’ятиборство – це штучний вид спорту, який вигадав Де Кубертен в пам'ять про давньогрецький пентатлон. Це єдиний вид спорту, який живе за своїми законами.
Я бачу, з якою швидкістю все розвивалося. Настав час змін. Назад вже немає вороття. Можливо, будуть якісь ветеранські змагання, але в цілому повернення вже не буде. Еволюція рухається уперед, її не зупиниш. Усе було підготовлено, тому піднесли це як цукерку. Усе п’ятиборство – на гроші МОК. Тому, якщо МОК не спонсоруватиме його, цей вид закінчиться.
Тепер п’ятиборство піде уперед. Думаю, що й далі будуть певні зміни. Можливо, вони торкнуться фехтування.
За останні 10 років ми кожен рік змінюємо правила. В якому ще виді так змінюють регламент змагань? Подивимось, що буде далі”, – сказав Ігор Панін.
Існують і кардинально протилежні думки. Олександру Кравченку, переможцю Першої Спартакіади України-1995, багаторазовому чемпіону та призеру чемпіонатів та кубків України, бронзовому призеру чемпіонату Європи в командному заліку подібні нововведення не подобаються.
“Я вважаю, що це – знищення цього виду спорту. Можливо, новий вид є кращим, можливо, – гіршим, але це точно щось інше. Замість верхової їзди ввели те, що навіть не назвеш видом спорту. Скоріше, схоже на битву гладіаторів на ТВ шоу. Я сам в далекому 1991 постраждав від того, що мені на юнацькому чемпіонаті України за жеребом дістався важкий у керуванні кінь (єдиний з усіх інших). І я з першого місця перелетів на 15-те. Але, попри цей прикрий для мене випадок, я на боці коней. Додам, що багато хто з п'ятиборців прийшли до цього виду саме через наявності коня. Наприклад, Олександр Паригін, олімпійський чемпіон 1996 в Атланті, мій брат Сергій Кравченко, чемпіон світу серед юніорів 1998 року, я та багато інших п'ятиборців міжнародного класу”, – пояснив він.
Ольга Возінілкова з Чехії, чемпіонка світу в командному заліку 2002 року водночас з радістю сприйняла факт змін, адже її син, який займається пентатлоном, позитивно оцінив нововведення.
“Я не проти таких змін. Мій син, який теж займається п'ятиборством, вітає їх. Він дуже любить паркур, який дуже схожий на смугу перешкод, і це допоможе йому в новому виді п'ятиборства”, – розповіла Ольга.