Запорука любові до спорту — це правильно підібраний та ерудований тренер, який може залучити до процесу та коректно мотивувати. Для дитини ж тренер — це в першу чергу наставник. Від того, чи зуміє тренер знайти підхід до дитини, зацікавити її та підтримати в моменти труднощів, залежать спосіб життя дітей та їхній інтерес до спорту в дорослому житті.
Яким же повинен бути тренер, з яким діти захочуть розвивати свої навички та таланти через спорт? Про це розповідає президент міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation Катерина Білоруська.
Спорт починається з тренера
Фізична активність дуже позитивно впливає на здоров'я та емоційний розвиток дитини. Дітям, які проводять в школі мінімум 6 годин на день і ще кілька годин займаються вдома, просто необхідно перериватися на фізичну активність. Завдяки цьому кров насичується киснем, швидше формуються нові нейронні зв'язки, приходять креативні рішення. Також вирішується питання із зайвою енергією, яку потрібно направити в правильне русло.
Наша команда систематично працює з темою фізичної культури. І ось один із наших інсайтів: головний провідник дитини до здорового способу життя — це вчитель фізкультури або тренер. Саме ця людина може прищепити дитині любов до спорту або навпаки — стати причиною ненависті до будь-яких фізичних навантажень і всього, що з ними пов'язано.
Часто трапляється, що дитина вперше приходить на урок фізичного виховання та не знаходить спільної мови з учителем фізкультури або отримує неприємний досвід. Буває, що дитина сама вибирає вид спорту та йде на тренування з палаючими очима, а після виявляється розчарованим і більше не бажає туди повертатися.
Чому ж так відбувається?
Дитяча психіка дуже сприйнятлива та швидко реагує на неприємні зовнішні чинники з боку дорослих та інших дітей. Одне невірно сказане слово тренера, жорстка критика, неувага або навіть неприємні больові відчуття від неправильно зробленої вправи для деяких дітей можуть стати початком кінця їхніх взаємовідносин зі спортом. Важливим фактором є й атмосфера в колективі, стосунки з іншими дітьми.
Тренер = наставник, учитель, друг, сім'я
Коли ми реалізовували проєкт «Тренер № 1», то ставили відомим українським спортсменам саме це питання: «Хто для тебе тренер? Яку роль в твоєму становленні він зіграв?»
Найчастіше нам відповідали: наставник, учитель, друг, сім'я.
З цих слів і свого особистого досвіду я можу зробити висновок, що для дитини тренер — це не просто вчитель. Це більшою мірою наставник, який має дуже схожий з батьками авторитет, але вчить трохи іншим речам, саме тим, які недоступні батькам в силу їх безмірної любові.
Тренер — це не та людина, яка вчить, тільки як правильно закинути м'яч у кільце або віддати пас. Хороший тренер повинен навчити дитину самостійно приймати рішення, адекватно сприймати перемогу та поразку, взаємодіяти з колективом, прищепити дисципліну та здорові звички, а також пристрасть до того, що ти робиш. На його уроках діти мають переймати не тільки спортивні прийоми, а й загальнолюдські цінності: повагу, співчуття, взаємодопомогу. Він обов'язково повинен вчити своїх вихованців толерантного ставлення один до одного та ніколи не закривати очі на конфлікти в групі.
Хороший приклад взаємодії тренера з підопічними я спостерігала минулої осені. До нас на ММА-турнір приїхали кращі юні спортсмени та їхні тренери з усіх областей України. Турнір тривав цілий день, доводилося викладатися та багато чекати. Діти при цьому не вередували та не розсипалися в різні боки, а беззаперечно слухали свого тренера. Було видно, який авторитет мають їхні тренери: як вони скажуть — так і буде. Абсолютна довіра та повага.
Тренер № 1
«Тренер № 1» — проєкт, який команда Parimatch Foundation виношувала майже рік. Відкладали, міняли формат і на якомусь етапі майже відмовилися. Але все склалося саме так, як повинно було.
Місія проєкту — привернути увагу суспільства до професії тренера та вчителя фізкультури. Саме вчитель фізичної культури часто знайомить дитину зі світом спорту та стає його першим тренером. Дуже важливо, щоб це знайомство відбулося правильно.
Ми запросили видатних українських спортсменів — Олександра Абраменка, Дарину Білодід, Юрія Чебана, Ірину Дерюгіну та інших, щоб вони розповіли про важливість тренера в кар'єрі професійного спортсмена, про те, що коли тренер — надійна опора, то будуть і успіх, і перемоги. До того ж деякі з учасників проєкту і самі вже тренують і ростять майбутніх чемпіонів.
Цей проєкт ми запустили в рамках програми «Нова фізична культура», в якій ми працюємо з учителями фізкультури. Покращуємо їхні навички та даємо нові знання, підтримуємо прогресивні ідеї. Також паралельно фонд запустив конкурс для вчителів-новаторів: викладачі фізкультури з усієї України подали свої заявки, в яких розповідають про інноваційні підходи, методики, інструменти для роботи з дітьми та заохочення заняттями спортом. Ми виберемо 25 кращих проєктів і підтримаємо їх грантами для подальшого впровадження інновацій у школах.
Як обрати тренера
При виборі тренера для своєї дитини батькам краще спочатку самим поговорити з фахівцем, а в ідеалі — подивитися, як той веде тренування з іншими дітьми. Здорово, коли у вас є рекомендації від інших батьків. Безсумнівним плюсом буде медична кваліфікація тренера. Обов'язкове розуміння дитячої фізіології та психології. Проте, освіта та послужний список іноді можуть виявитися брехливими. Людина може мати тисячу дипломів, але на практиці бути дуже непоступливою, грубою або фанатично турбуватися про рейтинг команди та приносити цьому в жертву емоції дітей.
Найважливіше — це те, як пройде перше знайомство дитини та тренера. Я прихильниця того, що дитина має сама вибирати свою людину. Ви можете знайти своїй дитині супертренера з рекомендаціями, послужним списком, освітою та регаліями, але саме вашій дитині він не підійде. Просто не співпадуть. А звичайний учитель фізкультури, навпаки, зацікавить дитину та поселить в її душі пристрасть до спорту просто тому, що він хороший психолог і знає, як знайти підхід.