Під прицілом — найбільша мережа заправок
Росія розпочала нову хвилю ударів по АЗС України. Окупанти намагаються нищити заправки дедалі більше вглиб українського тилу. Вперше атака сталася на заході країни — у Рівненській області. Удари також зафіксували на Житомирщині та в Києві. Від четверга загалом йдеться про майже десяток заправок.
Найбільше пошкоджених АЗС державної мережі «Укрнафта». Керівництво компанії повідомило: почали зведення габіонів на територіях заправних комплексів. Захисні споруди розставлять з боків пішохідних переходів та трас, так прагнуть захистити перехожих від розлітання осколків та уламків.
«До речі, всі ці заправки були раніше Glusco — фактичним власником був Нісан Мойсеєв — друг Віктора Медведчука. А до нього це були заправки мережі АЗС “ТНК в Україні”, які належали “Роснафті”. Б’ють по державних АЗС, що раніше були російськими. “Так не дістанься ж ти нікому?», — пише голова Ліги енергетичного розвитку України Олександр Голіздра.
Під прицілом ворога великі заправки довкола трас та жвавих перехресть. Ситуація загрозлива, тому уряд скликав спеціальну нараду з представниками галузі та влади. У Кабміні кажуть, що важливо уберегти людей і забезпечити стабільне постачання пального.
В уряді знову заговорили про спеціальну систему оповіщення працівників АЗС про дронову небезпеку. Подібну новацію ще минулого місяця мали протестувати на Харківщині, однак що з того вийшло — наразі невідомо.
«Правила безпеки в умовах війни писані кров'ю. АЗС — це точки роздрібної торгівлі. Противник б'є по них, бо у нього є загальна стратегія геноциду українського населення. Військові мають максимально захищати. Але ми розуміємо, що і цивільні у таких умовах повинні дбати про безпеку і не ігнорувати ризики», — каже військовий експерт Іван Тимочко.
Інтернетом гуляє перелік заправок, які вороги нібито планують знищити у Києві. Всі ці комплекси загалом вписуються у логіку дій росіян — вони розташовані біля великих транспортних вузлів і обслуговують значну кількість авто. До речі, раніше пошкоджені у Києві АЗС також входять до цього переліку.
Джерела LB.ua у Генеральному штабі кажуть: ворог справді міг вести розвідку саме цих об'єктів. Однак говорити про достовірність списку наразі все ж неможливо.
«Зверніть увагу: коли рятувальники прибувають на АЗС, пожежі немає. Це через те, що резервуари з пальним під землею. А тепер уявіть, що б було, якби це була так звана пересувна АЗС, яка фактично є бензовозом з паливнороздавальним пістолетом. І саме тому 80% АЗС відновлюються», — пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
По українських заправках росіяни здебільшого б'ють дронами «Герань 4 Сікер», пояснює військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. Вперше такий тип безпілотника росіяни почали застосовувати про України ще з 2024 року.
«Наша проблема у тому, що ми все ще погано плануємо загрози від ворога. Те, що росіяни роблять з Києвом — це не експеримент, це вже підхід», — вважає експерт.
Чи виникне дефіцит пального у Києві
У столиці росіяни уразили близько 1% від загальної кількості АЗС, розповідає аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко. Експерт додає: наразі це не впливає на забезпечення міста пальним. Сіренко називає дії росіян черговою серйозною стратегічною помилкою.
«Тому що вибивання заправок не призводить до якогось колапсу. Хоча справді провокує незручності. Перше: коли прилітає зверху, то під землею зберігається вся інфраструктура і пальне. Друге: росіяни вибили три заправки, а в місті їх є до трьохсот», — каже аналітик.
Олександр Сіренко називає дві ймовірних причини, чому в Києві під ударами опинилися АЗС «Укрнафти». По-перше, значна частина цих комплексів до 2022 року належала компаніям, що мали зв'язок з Росією. Тобто окупанти добре знають їхні координати та інші технічні особливості. По-друге, «Укрнафта» — це державна компанія та водночас найбільший гравець галузі. Загалом йдеться про 662 АЗК майже в усіх регіонах України.
Відновлення роботи більшості пошкоджених заправок у Києві — це навіть не питання тижнів: процес хоча й витратних, але відносно швидкий. Гравці ринку також наразі не бачать значних проблем у забезпеченні столиці пальним.
«Головне — це спокій та холодний розум. Нічого глобального за цими ударами по АЗС не буде. Що важливо — це зберегти життя і не допустити жертв, інше все вирішуване», — вважає засновник групи компаній «Прайм» Дмитро Льоушкін.
Кабінет міністрів обіцяє сприяти наповненню ринку пальним. Прем'єр-міністр Сергій Корецький зазначив, що до процесу активніше залучатимуть залізницю. Крім того, уряд обіцяє спрощення митних процедур для бензовозів. Щось подібне вже робили навесні 2022 року. Зокрема, такі кроки допомогли подолати паливну кризу на початку повномасштабного вторгнення.
Паралельно з російськими ударами по АЗС Україна відчуває нову хвилю хитавиці на світовому ринку. З п'ятниці ціни на українських заправках знову почали зростати. Бензин та солярка у середньому додали приблизно до гривні на літрі.
На ціну тиснуть кілька серйозних факторів. По-перше, понад 105 доларів за барель коштує еталонна нафта марки Brent. По-друге, світовий ринок знову боїться дефіциту, який може бути спровокований новими атаками на танкери на Близькому сході. Скажімо, експорт дизелю з країн Арабської (Перської) затоки стрімко скорочується.
Нові правила перебування на заправках
З серпня росіяни змінили стратегію ударів по Києву та області. Тепер йдеться не лише про залякування цивільного населення та ураження військових цілей. Росія намагається паралізувати фінансовий центр України. Кремль прагне перевести Київ у режим цілодобових повітряних тривог, запускаючи реактивні дрони дозовано. Як наслідок — економіка столиці завмирає. Паралельно росіяни намагаються знищити склади з товарами довкола столиці.
«Ні ТРЦ, ні банки, ні кафе та ресторани, ні мережи АЗС, ні промислові підприємства в принципі не можуть покривати свої витрати, коли вони вимушені бути зачиненими понад 80% робочого часу. Тому за такої ситуації невдовзі усі ці бізнеси можуть збанкрутіти, а бюджет вже не зможе фінансувати навіть першочергові соціальні виплати, якщо центральна та місцева влада не розроблять ефективний алгоритм дій у новій реальності», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Столична та центральна влада мляво, але таки почали реагувати. Щоправда без розбірок, хто ж саме відповідає за ситуацію у місті, знову не обійшлося. Але на щастя для киян мер Віталій Кличко та Офіс президента таки публічно стишилися у звинуваченнях.
У Києві запровадили два рівні небезпеки: жовтий та червоний. Наразі оцінити доречність та ефективність такої новації дуже важко. А бізнес сам визначається, як діяти під час загрози від поодиноких дронів. Скажімо, банки таки призупиняють роботу, а от сфера торгівлі здебільшого працює.
Мережі заправок у Києві також взялися змінювати правила. Під час жовтого та червоного рівня небезпеки, скажімо, АЗС «Укрнафти» негайно зупинятимуться. Подібно діють більшість мереж.
«Просимо дотримуватися вказівок працівників і негайно залишити територію комплексу», — повідомляє пресслужба компанії.
Там закликають водіїв не залишати свої автівки на АЗС, не затримуватися на території після заправлення чи інших покупок. А також — за можливості висаджувати пасажирів за межами комплексів.
«Дотримання цих простих правил допомагає зменшити ризики та зберегти життя і здоров’я», — додають в «Укрнафті».
Подібні правила вже працюють у прифронтових та прикордонних з РФ регіонах України. Першими їх почали запроваджувати на Дніпропетровщини та Харківщини.
Кампанію ударів по заправках України Росія розпочала ще влітку. За різними даними окупанти могли уразити до пів тисячі АЗС, тобто приблизно 10% від загальної кількості. Особливо складною ситуація є на Сумщині та Чернігівщині: у деяких тамтешніх громадах не залишилося жодної вцілілої заправки.
Однак попри такий масштаб уражень є дві важливих новини. По-перше, частину АЗС таки вдалося відновити: це дорого, але можливо. По-друге, план Росії не спрацював і дестабілізувати український ринок пального не вдалося.
«Треба закінчувати з натовпами людей за хот-догами у небезпечних регіонах. Зараз АЗС — пріоритетна ціль, особливо в прифронтових. Хот-дог можна і в кафе поруч з'їсти. Вивалювати автобус “їдаків” зараз не можна. Не встигнете зібрати назад, якщо балістика, не приведи Боже», — каже Дмитро Льоушкін.
Мережі АЗС доволі вправно пристосовуються до воєнних реалій. Початок повномасштабного вторгнення став шоковою терапією для ринку. Дилери зуміли перелаштувати ланцюги постачання і перейшли на роботу з коліс.
Наразі тривають дискусії, чи варто в Україні запроваджувати пересувні заправні комплекси. З одного боку, вони мобільні і могли б вирішити проблеми з постачанням пальним у окремих регіонах. Але з другого боку, такі АЗС стануть новими цілями для росіян. Ба більше, вони потенційно можуть бути значно небезпечнішими через відкриті резервуари з пальним.