Центру вже три місяці. Що конкретно вдалося зробити за цей час?
Ми розпочали стратегічні проєкти, які трансформують Сили оборони на ШI-driven army (армію, де штучний інтелект на всіх рівнях оптимізує аналіз даних, ухвалення рішень та вогневе ураження противника - ред.). Мова про зупинку ворога на трьох напрямках: у повітрі, на землі та в сфері економіки.
Є два ключові напрямки, коли ми говоримо про ШI-driven army. Перший – ухвалення рішень на основі даних. ШІ дозволяє максимально швидко і якісно опрацювати великі масиви даних і розуміти, як використовувати ці дані з користю для війська. Наприклад, моделювати і передбачати ситуації, які можуть відбуватися на фронті.
Другий напрямок стосується безпосереднього використання ШІ на полі бою як елементу кінетичного ураження. ШІ бере участь у всьому kill chain (послідовність кроків від виявлення цілі до її знищення – ред.) від початкового етапу – ідентифікації до ураження і оцінки його ефективності.
В цих напрямках в A1 є конкретні проєкти щодо впровадження ШІ в частині розуміння даних. Оскільки ми в процесі розробки, то поки що рано публічно озвучувати конкретні напрямки.
І перший, і другий напрямки передбачають взаємодію з військовими і з виробниками?
В першу чергу з військовими. Усе, що ми створюємо, має дві чіткі цілі: зберегти життя наших бійців та зробити їхню роботу на фронті максимально ефективною. Ми збираємо ключові «болі» і формуємо конкретні технологічні продукти, які можуть їх вирішити. Плюс саме підрозділи тестують розроблені рішення. В нас є тісна взаємодія з військовими на всіх управлінських рівнях, від стратегічного, оперативного до тактичного.
Наскільки складно набирати команду? Загалом у Defense-сфері зараз проблеми з нестачею кадрів. Як із цим у вас?
Я не можу сказати, що складно. Ми максимально працюємо над ресурсними можливостями, щоб залучати більше нових членів команди. В нас великий запит на те, щоб доєднатися.
У нас фактично in house development team (власна команда розробників - ред.) плюс R&D (науково-дослідний – ред.) напрямок. Є ключова команда, яка зараз працює з найбільш пріоритетними треками, кількість цих треків збільшуємо.
Якщо говорити про успішний розвиток ШІ-технології у війську, яку ціль бачите через рік? Який має бути результат, щоб можна було казати, що Україна лідирує в цій площині?
У нас є одна глобальна ціль – перемогти у цій війні. Є чітка мета – знищувати 50 000 одиниць особового складу противника на місяць. Має бути закладена частка, як на це впливає ШI, як він дозволяє це робити швидше, якісніше і з меншими втратами для нашої сторони.
В цих метриках ми і бачимо оцінку впливу нашої роботи на поточну ситуацію. Якщо kill chain прискорюється, росте точність ударів, які призводять до того, що тривалість kill chain зменшується і зростає відповідна ефективність - значить, ШI реально приносить користь.
І ви розумієте, як це вимірюватимете?
Над цим ми зараз працюємо з підрозділами. Потрібно розуміти, як це можна зробити наскрізно.
Від виробників засобів, які працюють на ШІ-системах, часто можна почути, що військові іноді бояться передавати дані, бо не впевнені, чи вони можуть передавати таку інформацію. Чи є їм за що переживати в цьому плані?
Будь-які відносини, які стосуються інформації, регламентуються на рівні закону. Дані – це теж певний тип інформації. Те, що в межах твоїх посадових обов'язків, рівня відповідальності, який ти маєш в межах доступу, тим і закривається ця історія.
Якщо ви про підтримку виробників, то цю функцію з боку держави реалізує кластер Brave1. Щодо даних для виробників, то Brave1 запустив платформу Brave1 Dataroom, де компанії можуть тренувати й тестувати свої ШІ-моделі. Також в Міноборони є ініціатива Avengers. Це два основні напрямки, які здійснюють надання певних наборів даних.
Глобально агрегацією великих масивів даних і їхнім структуруванням займається команда Deltа. Там є функціонал, який дозволяє взаємодіяти з бойовими даними і більш ефективно планувати й виконувати місії.
Ми теж взаємодіємо з даними, але на загальних правилах відповідно до чинного законодавства.
То ви частково конкуренти приватного сектору, який теж працює над якимись треками і продуктами?
Навпаки, A1 доповнює екосистему приватних компаній та державних ініціатив. Ми команда з посиленою ШІ-експертизою, яка з боку держави бачить, яким чином найшвидше впроваджувати цю технологію, бо ми інтегровані у процеси зсередини.
До нас звертаються, і ми тісно взаємодіємо з українськими компаніями.
Не треба винаходити те, що і так класно працює на ринку. Треба або підсилювати існуючі ініціативи, або створювати і покривати те, чого немає.
Ми в A1 готові працювати з компаніями для спільної розробки продуктів, обміну експертизою, швидшого пілотування рішень, бо ми перш за все інженери.
Якщо брати у відсотковому співвідношенні, зараз більш активні закордонні компанії, чи українські?
І українські, і закордонні. В Україні вже багато крутих команд, які мають потужну експертизу. Бо де на сьогоднішній день можна здобувати найбільшу експертизу в дефенсі в цілому, не лише в ШІ? От вам і відповідь.
Закордонні компанії теж звертаються, бо вони хочуть отримати доступ до цієї експертизи.
Назвіть задачі, з якими зараз найбільш успішно справляється ШІ, і з якими ще є проблеми на практиці.
Зараз ШI використовується при опрацюванні великих масивів даних, особливо при плануванні операцій.
Є напрямок кінетичного спрямування, особливо це стосується комп'ютерного зору, — це lastmile-delivery (система донаведення дрону на ціль на завершальному етапі польоту – ред.). Це найбільш очевидний кейс, який на сьогоднішній день є на ринку і який дозволяє уражати ціль навіть під дією РЕБ.
Далі – використання ШІ в дронах-перехоплювачах, так само захоплення та ураження цілі. Також мова про використання і в наземних роботизованих комплексах, в турелях. Ці всі речі уже мають кейси успішного застосування на практиці (нещодавно міністр оборони Михайло Федоров заявив, що учасник Brave1 створив систему, що автоматизує 95% перехоплення "Шахедів").
Читайте такожФедоров: українські дрони вже автономно збивають "Шахеди"
Є пілотні кейси роїв дронів, де ця технологія демонструє свою ефективність, але вона ще потребує розвитку.
Водночас ШІ має розвиватися в напрямку опрацювання великої кількості даних і розуміння інсайтів, як швидше ухвалювати рішення.
Технологічне майбутнє у військовому секторі – це операційні системи, які дозволять комплексно і швидко розуміти поле бою, робити висновки і пропонувати рішення. Це як цифровий двійник поля бою, через який можна розуміти ситуацію на фронті, планувати операції й обирати засоби, які мають брати участь у місіях.
Наступний крок — переносити ці плани на рівень засобів, які можуть автономно діяти на місцях. Тобто це великий ланцюжок, який існує в одному організмі. Це те, як має виглядати kill chain майбутнього.
Наскільки може йтися про стовідсоткову автономність? Чи, як ви кажете, це автоматизація обробки даних, а потім все одно людина ухвалює рішення?
Питання не в тому, як досягнути стовідсоткової автоматизації. Питання в тому, в якому кейсі і при яких ризиках ми можемо застосовувати стовідсотковий рівень автоматизації. Машина, як і людина, має схильність до помилки.
Тобто справа в тому, яка ціна питання цієї автономності?
Власне, так. Треба дуже обережно підходити до кейсів, де ми можемо застосовувати стовідсоткову автономість. Наприклад, якщо ти чітко розумієш, що з певного напрямку наступає ворог, і в тебе стоїть турель, яка автоматично розпізнає будь-який об'єкт, і ти на 100% впевнений, що там немає представників наших сил, то така турель може працювати. Якщо ж є аспект цивільного населення, тоді питання в тому, як ти керуєш цими ризиками.
Тому найбільш ефективний підхід, який ми якраз використовуємо, — це «людина в циклі» або human in the loop (модель, яка вимагає взаємодії з людиною – ред.): ШІ рекомендує, але рішення ухвалює людина, керуючись рекомендацією ШІ.
Технологічне питання полягає в тому, як робити так, щоб системи на полі бою могли взаємодіяти між собою. Я бачу ціль в тому, щоб створити алгоритми, які дозволять максимально точно виконати завдання в межах поставленої людиною задачі.
Як і будь-якою технологією, ШІ треба вміти правильно користуватися.
Ви говорили про автоматизацію в різних процесах, не лише бойових. Як щодо сфери закупівель та роботи стройових частин військових підрозділів?
Ми називаємо це «bureaucracy killer» (знищувач бюрократії, паперової тяганини – ред.). Люди у війську мають фокусуватися на максимально пріоритетних завданнях. Все, що стосується паперової роботи, має бути автоматизовано. Звісно, постає питання довіри до ШІI. Тому важливо, щоб системи на технічному рівні аргументували і пояснювали свої відповіді.
Тобто є шанс, що в офіцерів буде менше журналів, а більше безпосередньої роботи?
Так. Це больова історія, яка існує на рівні офіцерського складу – звітності, внесення певних документів, які є типовими. Це важливо оптимізувати.
Де в оборонці переоцінений потенціал штучного інтелекту? Де обіцяли, що працюватиме супер, але щось не пішло?
Сьогодні фокус має бути не лише на hardware-частині, а й на software, а саме операційних системах, які дозволяють ухвалювати рішення на основі великих об’ємів даних. В цьому напрямку точно є великий потенціал для росту, ще й з огляду на те, що в України є найбільший у світі набір даних сучасної війни.
Зараз легко прослідкувати загальну тенденцію, яка є в світі, особливо в оборонному секторі: як уряди, так і приватні компанії намагаються створити цю конкурентно-безпекову перевагу на рівні систем, які існують.
Ефективна робота з даними – це мультиплікатор сили. Уявіть, що ви не просто уражаєте ціль, а можете розуміти, який ланцюжок цілей ворога є найбільш доцільним для знищення. Це про отримання переваги одразу на всіх управлінських рівнях.
Від виробників часто лунає думка, що підрозділи з недовірою ставляться до технологій — мовляв, я краще сам, перевірений спосіб надійніший. Що бачите ви? І що робити з підрозділами, де немає ані бажання, ані можливості впроваджувати нові рішення?
Тут діє той самий принцип, що й у цивільному бізнесі: продукт має закривати реальний «біль» користувача, у нашому випадку військових та Міністерства оборони. Як тільки готовий продукт дає ефект і є публічні успішні кейси, інші підрозділи скоріше за все теж захочуть ним користуватися. Недовіра є, коли люди ще не побачили, як AI може вирішувати «болючі» проблеми.
В ШІ-індустрії є іронічний вираз «ШІ заради ШІ». У мілітарі-сфері це не працює. Технологія повинна спрощувати процеси, а не ускладнювати їх, і чітко вирішувати бойові чи управлінські завдання.
Підрозділи, з якими ми працюємо, навпаки мають великий запит і відчувають гостру потребу в технологіях. У більшості випадків ці команди навіть мають власні R&D потужності, що значно прискорює процес впровадження.
Припускаю, що таких підрозділів не дуже багато.
Цієї кількості підрозділів вистачає для наших поточних R&D-проєктів. Але ми відкриті до усіх, хто готовий вкладатися у розвиток ШІ.
Часто від українських гравців сектору лунає застереження, що ми не маємо допустити, щоб противник нас обігнав в цій технології. Впевнена, що ви теж стежите за тим, що в них відбувається. Яка ситуація на полі бою в питанні застосування ШІ?
Звичайно, всі рухаються в ШІ, бо він має величезний потенціал. Особливо в дефенсі. Його часто порівнюють з Мангетенським проєктом (кодова назва програми розробки ядерної зброї у США, – ред).
Ворог теж працює технологічно. Скажу так: ми концентруємося на власних спроможностях, співпрацюємо з країнами-партнерами, нашими підрозділами, і стараємося це робити максимально швидко.