Шостий апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позов Київської митрополії Української православної церкви проти Державної служби України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) та її голови Віктора Єленського. Про це відомо з реєстру судових рішень.
Церква вимагала в суду скасувати висновок релігієзнавчої експертизи Статуту УПЦ на наявність церковно-канонічного зв'язку з Московським патріархатом. Ця експертиза, проведена в 2023-му для виконання доручення РНБО визнала, що Статут УПЦ, який церква оновила в травні 2022-го, не призвів до розриву канонічного зв’язку з Російською православною церквою.
Позов церкви проти ДЕСС і її голови розглядав Київський окружний адміністративний суд, і він відмовив у його задоволенні повністю. Відтак церква подала апеляцію, яку й розглянув Шостий апеляційний суд.
Суть позову:
- визнати протиправною “бездіяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті”, бо вона не розглянула і не відобразила у висновку релігієзнавчої експертизи відвід чотирьом із семи експертам Експертної групи, що проводили аналіз. Церква вимагала в суду зобов`язати розглянути зазначений відвід
- визнати нечинним Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом, затверджений Наказом від 27.01.2023 №Н-8/11 (саме цей пункт апеляційний суд не задовольнив)
- визнати протиправним те, що Віктор Єленський затвердив висновок експертизи
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27.01.2023 №Н-8/11
Тобто УПЦ вимагала визнати висновок нечинним, а затвердження Єленським цього висновку – протиправним, і загалом – скасувати відповідний наказ. УПЦ вважає, що експертизу проводили упереджені люди.
УПЦ посилалася на допущені відповідачами процедурні порушення, а саме: “бездіяльність щодо розгляду відводу, проведення експертизи особами, які не є атестованими експертами, здійснення дослідження без участі представників релігійних організацій, вихід за межі (зміна) предмету, мети та об`єкту релігієзнавчої експертизи та недотримання методики її проведення”.
Шостий апеляційний суд задовольнив скаргу УПЦ частково. Він визнав "протиправною бездіяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо нерозгляду заяви Київської Митрополії Української Православної Церкви від 10.01.2023 № 0029 про відвід членам Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви та неприйняття відповідного рішення за результатом такого розгляду".
Також суд визнав протиправними дії голови Віктора Єленського щодо затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом за умов нерозглянутої заяви Київської Митрополії Української Православної Церкви від 10.01.2023 № 0029 про відвід членам Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви.
Суд визнав протиправним і скасував наказ ДЕСС "Про затвердження Висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом".
Важливо, що йдеться про скасування саме наказу про затвердження експертизи, а не про скасування висновків, якими УПЦ визнали такою, що не розірвала канонічних зв'язків з Російською православною церквою.
"Зобов`язати Державну службу України з етнополітики та свободи совісті повторно розглянути питання щодо складання та затвердження висновку релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв`язку з Московським патріархатом з урахуванням висновків щодо необхідності розгляду заяви про відвід, викладених у цій постанові суду", – йдеться в ухвалі.
Суд постановив стягнути на користь Київської Митрополії Української Православної Церкви за рахунок бюджетних асигнувань ДЕСС судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 20 130 гривень.
Пояснення ДЕСС
У коментарі LB Віктор Єленський повідомив, що ДЕСС, відповідно до закону, проводила релігієзнавчу експертизу за участі релігійних організацій. Тому запросили представника УПЦ – начальника юридичного відділу Київської митрополії протоієрея Бахтіна.
“Протоієрей Бахтін прийшов на засідання експертної групи і зробив відвід чотирьом з семи членів цієї групи. Йому було обіцяно, що ми розглянемо вашу заяву про відвід, але поки що давайте по суті справи розглянемо питання”, – сказав голова ДЕСС.
Представник УПЦ відмовився, пішов з засідання експертної групи і не брав участі в її діяльності.
Експертна група звернулася до Київської митрополії з проханням надати матеріали, які б свідчили, що УПЦ не є частиною РПЦ.
“Вона не отримала ніяких таких матеріалів. Протоієрею Бахтіну була дана відповідь на сайті ДЕСС, де було сказано, чому саме ці вчені були включені до складу експертної групи. ДЕСС зверталася до провідних науково-навчальних центрів, де викладається або досліджується питання релігії. Це був Інститут філософії імені Г.С. Сковороди, Київський національний університет імені Шевченка, Національний університет імені Драгоманова і Острозька академія”, – повідомив Єленський.
Київська митрополія прочитала цю відповідь і почала полемізувати з ДЕСС, а коли почала оскаржувати експертизу, то знайшла процедурний гачок – що їй не відповіли спеціальним листом, а лише на сайті.
“Оце власне і оскаржено. Суд не скасував висновок релігієзнавчої експертизи”, – наголосив Єленський.
Він скасував лише наказ про затвердження висновку.
“Що ми повинні зробити? Ми повинні відповісти протоієрею Бахтіну (на звернення. – Ред.)”, – сказав він про подальші дії ДЕСС.
Після цього Єленський має видати інший наказ. Також він додав, що ДЕСС подала касаційну скаргу на рішення суду.
“Вважаємо, що в нас непогані юридичні позиції, щоб нам цю скаргу задовольнили”, – пояснив він.