Узяти хоча б патрульно-транспортний літак Ан-72П з двигунами над крилом. Дуже специфічна пташка вартістю під 20 мільйонів доларів, яку використовують для перекидання спецпризначенців і термінової логістики.
Епізод вийшов показовим завдяки блискучій роботі наших операторів БпЛА. Дрони залетіли просто на аеродром Кіровське в Криму. Крім транспортника, там спалили чотири ударні дрони «Оріон» (а це ще майже 20 мільйонів) і — що найсмачніше — РЛС П-37 «Меч».
Причина проста: дірки в ППО. Іронічно, що саме РЛС «Меч» мала цей аеродром захищати, але в підсумку сама стала ціллю, після чого добили і борт на стоянці.
П-37 — це дуже старий радянський радар кругового огляду (розроблений ще в 1960-х, модернізували у 1980-х). Те, що він прикриває сучасний аеродром Кіровське, багато про що говорить.
Далі врізався в гору транспортник Ан-26, загинули 29 осіб. Це старий добрий військово-транспортний літак тактичної ланки. Вартість самого борта копійчана за військовими мірками, але головна цінність тут «вантаж». Прості строковики там зараз не літають. Тож управлінці, технарі або інспектори — усе найсмачніше.
Навіть якщо там був не генерал Північного флоту Атрощенко і його штаб, як протекли дані (хоч той канал рідко помиляється) — вийшло дуже непогано.
Ну і втратили Су-34. Або підловили нашою ППО-блукальницею, або тупо відмова техніки через перепрацювання. Ці машини роблять по три-чотири вильоти на день, двигуни АЛ-31ФМ1 не встигають обслуговувати, а запчастин через санкції критично не вистачає.
Чотири борти за тиждень — це непогано, дуже непогано.
І саме цим наша кампанія відрізняється від того, що відбувається в Ірані. Коаліція США й Ізраїлю повністю забрала повітря: зносить іранцям заводи важкої води і руйнує найвищий міст на Близькому Сході.
Там уже немає далекої ППО, немає можливості відтіснити літаки РЕБ і борти з контейнерами. Середня ППО сліпне і не може навестися через перешкоди. Летять керовані бомби, а комплектів JDAM в американців дуже багато, понад 120 тисяч штук.
Спочатку «гроулери» засипають перешкодами екрани радарів, потім «стелси» виносять залишки ППО, а далі авіація працює, як на полігоні: засипає все дешевими бомбами — це постійний пресинг.
У нас ситуація дзеркальна. Америка ламає двері кувалдою, адже тотально домінує в небі, а ми працюємо скальпелем і кислотою — через ізоляцію театру воєнних дій, логістику й РЕБ.
Небо росіяни не взяли. Спеціалізованих літаків РЕБ вони майже не мають, Іл-22П «Порубщик» — старе лайно, а гелікоптери РЕБ до лінії підійти не можуть — їх одразу зіб'ють наші далекі та середні ЗРК.
Через завісу ППО ми працюємо ракетами і дронами далекого радіусу, концентруючись на Криму, стратегічних підприємствах і вузьких місцях в економіці РФ.
А ось опрацювати наші виробництва авіацією їм не вдається — надто дорого втрачати десятки машин. «Іскандерів» же останнім часом небагато, оскільки постраждало їхнє виробництво.
Плюс наша РЕБ не стоїть на місці: КІВ (кругове імовірне відхилення) ракети — штука така: сьогодні менше, завтра більше. Дуже неприємно, коли ти б’єш ракетою за три мільйони доларів, а потім на супутниковому знімку бачиш вирву за пів кілометра від цілі.
Ми нав'язали їм у Криму війну на виснаження в повітрі. По-перше, це тотальна сліпота: ми систематично вибиваємо їм очі (РЛС, А-50, комплекси С-400). Вони не бачать, тому щоночі прильоти по інфраструктурі, аеродромах, штабах, енергетиці, вузлах зв'язку. У Сімферопольському районі та Гвардійському наші ССО регулярно кошмарять місцеві нафтобази і склади ПММ, які забезпечують російську армію.
Це критично, бо Крим ізольований. Паливо туди треба везти або поромами (які ми топимо морськими дронами), або цистернами залізницею через міст (а він теж не гумовий і під постійною загрозою). Коли в тебе горять резервуари на півострові, ти змушений економити гас для тих самих Су-30 і соляру для танків на півдні.
А економія палива завжди означає різке скорочення тренувальних польотів. Старі досвідчені пілоти вигорають від щоденних бойових чергувань, а молодняк не має достатньо годин нальоту — через що і врізається у гори, як з Ан-26, або робить фатальні помилки, коли пілотує важкий Су-30.
Окремо варто згадати блискучий приліт по російському радіолокаційному комплексу «Валдай». Найсмішніше, що його спеціально створили для виявлення і придушення малогабаритних дронів.
У підсумку такі дрони прилетіли і помножили його на нуль. У Євпаторії знищена наземна станція управління важкими безпілотниками «Форпост». Немає станції — дрони перетворюються на сліпий шматок вуглепластику з моторчиком.
Епізодів, словом, предосить.
Штаби отримують по голові регулярно — треба щось робити. Щоб компенсувати сліпоту, вони змушені тримати в повітрі винищувачі щодоби — патрулюють акваторію. Це шалений знос. Ресурс виснажується, міжремонтний період скорочується, а частину потужностей з ремонту зазнає наших далеких ударів.
Додаємо сюди канібалізм: санкції працюють повільно, але впевнено. Авіоніка і тепловізійні матриці деградують. Машини починають падати самі або з нашою мінімальною допомогою у вигляді регулярних хвиль дронів.
А на землі сидить розрахунок ППО в стані тотальної параної. Вони знають, що по них кожної ночі летить рій безпілотників. Ба більше, щоранку їм надходять зведення: там-то уражено «Тор», є вбиті і поранені, там-то згорів «Панцир». У такій нервовій обстановці збити свій Су-30 — справа кількох секунд.
Постає логічне питання: враховуючи такий темп втрати логістичних бортів і загибель вузькопрофільних фахівців, чи почнуть вони переносити свої штаби і пункти управління авіацією назад — за Кримський міст, на материк? Як це вже сталося з Чорноморським флотом.
Цілком можливо.
Крим зараз — це валіза без ручки, яку методично начиняють вибухівкою. І що більше систем ППО вони стягуватимуть туди з материка, то більше їх ми там спалимо. Звичайна математика війни на виснаження.
«Непотопний авіаносець, який мав загрожувати НАТО», — досі рясніють заголовки російських ЗМІ з минулих часів. Це вже так грубо, що навіть тонко.
Питання до залу: як думаєте, якщо вони дійсно приберуть авіаційні штаби за міст, на Кубань, наскільки критично впаде час реакції їхньої авіації на наші прориви баражувальними боєприпасами на південь і Причорномор'я?