Спеціальний трибунал, який країни Заходу планують створити для розгляду злочину агресії проти України, не розглядатиме справу Володимира Путіна заочно доти, доки він залишається президентом Російської Федерації, передає Euronews із посиланням на джерела.
Таке ж правило стосуватиметься прем’єр-міністра РФ Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ Сергія Лаврова. Їх можна буде притягнути до відповідальності лише за умови особистої присутності в залі суду, що виглядає малоймовірно з огляду на позицію Росії, яка не визнає війну проти України злочином і відмовляється від будь-якої правової співпраці із Заходом.
Як зазначається, заочне провадження може бути можливим лише після того, як Путін залишить посаду.
Ці умови закладено в проєкті угоди, що має стати юридичною основою для створення трибуналу під егідою Ради Європи — правозахисної організації, яка діє незалежно від Євросоюзу. Технічна підготовка документів завершилася наприкінці березня на засіданні так званої Основної групи в Страсбурзі. Там погодили три документи: двосторонню угоду між Україною та Радою Європи, статут трибуналу і механізм його функціонування.
Підписання угоди планується 9 травня в Києві — у День Європи. Проте точні строки залежатимуть від рівня політичної підтримки.
Обмеження на заочне провадження стало компромісом між державами-учасницями, повідомив один із представників ЄС. Після тривалих перемовин це положення вважається остаточним, і змін до презентації вже не очікується.
Після підписання українською стороною документи буде передано на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи, до складу якої входять делегації 46 країн. Для ратифікації потрібна більшість у дві третини голосів, що фактично гарантовано, зважаючи на широку підтримку ініціативи.
Країни з проросійською позицією, як-от Угорщина або Сербія, можуть утриматися або проголосувати проти. Водночас індивідуального вето не передбачено.
До ініціативи планують долучитися також демократичні держави поза межами Європи — зокрема, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Японія. Це, за словами представників Ради Європи, посилить легітимність трибуналу.
Сполучені Штати поки не беруть участі в процесі. Делегація США була відсутня на засіданні основної групи в березні. Як зазначають джерела, нинішній політичний курс Вашингтона у зв’язку зі зміною адміністрації може вплинути на подальшу участь країни в процесі.
Очікується, що спеціальний трибунал буде розміщено в Гаазі — місті, де вже працюють Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд.
- У травні 2024 року Рада Європи підтримала створення спецтрибуналу для Росії. Робота над його створенням почалася в 2022-му.
- У січні 2023-го Європарламент ухвалив надважливе рішення про створення спецтрибуналу для суду над керівництвом РФ і Білорусі за злочини в Україні.
- 4 лютого у Брюсселі представили перший проєкт статуту спецтрибуналу. Передбачається, що спецтрибунал буде заснований за погодженням між урядом України та Радою Європи. Він здійснюватиме свою юрисдикцію від України. Рада Європи відповідатиме за процедуру ухвалення проєктів правових документів, необхідних для створення спеціального трибуналу та їх подальшого підписання.
- Очікується, що після набуття оперативної спроможності спецтрибунал матиме повноваження притягувати до відповідальності політичних та військових лідерів Росії, які несуть найбільшу відповідальність за злочини війни.
- 10 квітня ПАРЄ схвалила резолюцію, в якій підкреслила, що юрисдикція спеціального трибуналу повинна поширюватися на злочини агресії, скоєні не лише російським керівництвом, але й так званим керівництвом Білорусі, а також політичним і військовим керівництвом Північної Кореї. ️ Рада Європи закликана завершити юридичні процедури щодо Спеціального трибуналу без зволікань