Таке враження, що командирам бригад розв’язали руки, скасували всі погодження на якусь активність — у результаті успішні локальні дії біля Тернів, у Серебрянському лісництві, остаточно загрузла ворожа наступальна операція УВ «Север» на півночі Харківської області, де ворог створив собі ділянку, котра замість примагнічувати резерви Сил оборони, що та чорна діра, засмоктує війська агресора.
Артилеристи та оператори БПЛА штурмового полку «Цунамі» ОШБр НПУ «Лють» уражають російські піхотні групи у м. Вовчанськ💥💪🇺🇦💯 pic.twitter.com/WmAi1s0tvO
— Сергій Нещадим (@nevedimka123) July 1, 2024
Вовчанськ усе більше скидається на недосяжну мету, а логістика в Бєлгородській області через інтенсивніший вплив Сил оборони стала смертельною атракцією для ворожих водіїв і посадила на жорстку дієту УВ «Север». Біля Липців засоби вогневого ураження Сил оборони фактично випалюють усе, що має обриси військової техніки. Окупанти в цугцвангу: рухатися вперед не вистачає сил, перейти до оборони — укриттів. Сили оборони пожвавлюють цей ландшафт контратаками, переважно успішними. На агрегатному заводі оточили до батальйону 83-ї ОДШБр і, за певними відомостями, частину загону неонацистів «Русич», котрих дуже чекає українське правосуддя.
Тверезий погляд на ситуацію на Харківщині дозволяє побачити таке:
— противнику бракує людей;
— він не має резервів на напрямку, а перекинути з інших не дозволяє обстановка, там потрібніші;
— утримувати плацдарм у Липцях надто дорого, і раціональним розв'язком цього рівняння є відхід;
— відсутність прогресу під Вовчанськом невдовзі стане таким самим затратним, як і в Липцях.
Напрошується висновок: якщо впродовж місяця на напрямку не буде прогресу, суто з матеріально-ресурсних міркувань противник муситиме відвести УВ «Север» у Бєлгородську область.
На Лиманському напрямку якийсь час тому УВ «Запад» вирішило змінити напрямок головного удару. Адже вималювався певний прогрес у районі Борової, куди почали стягувати всі більш-менш боєздатні війська, зокрема й з-під Тернів. Цей момент відслідковувала розвідка ОСУВ «Хортиця», а його оператори в штабі терпляче чекали. Підсумок: підрозділи Сил оборони контратакували на схід від Тернів і відкинули ворога десь на 1,5 км.
На північ від Білогорівки, в районі Серебрянського лісництва, 12 бригада НГУ «Азов» також успішно контратакувала. Висновок: оперативна ініціатива на Лиманському напрямку поступово переходить до рук Сил оборони, а вихід ворога на берег річки Чорний Жеребець відкладається надовго.
Біля Часового Яру противник штурмує мікрорайон Канал. Трохи на захід від міста знайшлися певні резерви Сил оборони, котрі успішно контратакували ворога й викинули його за межі Часового. 98-ма десантна дивізія противника чітко зрозуміла, що для них наступ по лінії схід — захід через Часик і дорога на кладовище — одне й те саме.
Тому активно діяти окупанти будуть на північ і південь від міста, де просунутися також складно через рельєф місцевості, канал Сіверський Донець — Донбас і стійку оборону українських військ. Ідею перекинути сюди резерви з Покровського й Оріхівського напрямків командування противника на ТВД відкинуло.
Під Торецьком ситуація для Сил оборони не надто сприятлива. Ворог має тут 10 тисяч багнетів проти вдвічі меншої кількості наших. Противник атакував позиції ОСУВ «Таврія» біля Південного й намагається розвинути успіх, педалюючи наступ на Північне. Судячи з евакуації цивільних, у короткостроковій перспективі очікуємо в Торецьку міських боїв.
Поки що ворог їде на куражі перших успіхів наступу, утім традиційно тут присутнє «але»: до початку наступу на Торецький район оборони противник зосередив тут 15 тисяч, але потім п'ять перекинув на Покровський напрямок. Чого б це? Але ми розуміємо, що саме їх і не вистачить розвинути успіх, тим більше рухатися далі на північ, у бік Костянтинівки й Краматорська — Слов'янська, вийти в тил тактичній групі Сил оборони, яка утримує Курдюмівку, Кліщіївку й Андріївку.
Покровський напрямок залишається найскладнішим для Сил оборони. Успіх противника тут видихається й вимагає від командування УВ «Центр» перегрупування сил і засобів. За його результатами штаб ОСУВ «Таврія» зрозуміє, куди рухатиметься ворог:
— на Новоселівку Першу та Яснобродівку, щоб вийти на західний берег місцевих річок і розвинути наступ на південний захід і захід;
— на Воздвиженку, щоб перерізати шосе Покровськ — Костянтинівка і створити загрозу безпосередньо Покровську;
— підтримає з півдня наступ на Торецьк.
Індикатором повинен стати новий район зосередження 27-ї дивізії ворога. УВ «Центр» має тут найбільш боєздатне угруповання, але Сили оборони завдають щоденних втрат, які ворогу все складніше компенсовувати.
На Курахівському напрямку ворог спрямовує вектор атак на Водяне, щоб перерізати логістику тактичної групи Сил оборони, котра утримує Вугледарський виступ. Тривають бої в ярах / посадках / лісосмугах, але інтенсивність трохи знизилася впродовж тижня. На Куп’янський напрямок звідти перекинули принаймні два полки, що не допоможе ворогу під Вугледаром.
Десь з місяць тому була оцінка: якщо противник втрачатиме тисячу людей щодоби, то його система комплектування не зможе компенсувати такі втрати. Що ми й спостерігаємо зараз. Командування противника на ТВД муситиме постійно маневрувати, перекидаючи між ділянками фронту резерви й боєздатні підрозділи з нуля. Але ж у цю гру грають удвох: наша розвідка відстежує такі маневри, Сили оборони атакують слабко захищені ділянки. Як це вже зробили в Серебрянському лісі й під Тернами. Не слід очікувати глибоких проривів чи гучних перемог, але все частіше з Кремля стогнатимуть про переговори й перемир’я. І що гучніше стогнатимуть, то болючіше Сили оборони вдарили.
Поки що підтверджується наш попередній висновок: головного удару на ТВД противник завдає на Покровському напрямку, інших — на Краматорському й Курахівському. Харківський і Торецький оцінимо як допоміжні.
