Українці вступають у третій рік війни з найбільшою надією — утримати лінію фронту і завдати противнику набагато більших втрат. Путін робить ставку на те, що російська перевага як у мобілізації чоловіків, так і в оборонному промисловому виробництві зламає рішучість Заходу й України.
Більшість українців сповнені рішучості боротися за свою свободу, однак в них вичерпуються боєприпаси та системи ППО. А нестабільна військова підтримка з боку США і Європи, яка намагається компенсувати дефіцит поставок озброєнь, ще більше ускладнює це завдання.
Видання Financial Times проаналізувало як війна Росії проти України впливає на військову, економічну і політичну сфери України.
Військова сфера
Сухопутна битва у 2023 році завершилася незначними успіхами для українських сил, у порівнянні з їх блискавичним контрнаступом у 2022 році, коли було звільнені окуповані території.
Україна втратила місто Бахмут у травні після виснажливої дев’ятимісячної битви, у якій Росія, за оцінками, втратила близько 30 000 чоловік.
Довгоочікуваний український контрнаступ літа 2023 року зупинився після просування лише на 30 км. Російські мінні поля та укріплення в поєднанні з постійним спостереженням безпілотників і миттєвими артилерійськими ударами виявилися нездоланними.
Валерій Залужний, тодішній головнокомандувач Збройних сил України, визнав у листопаді, що сухопутна війна зайшла в "глухий кут" і що тільки технологічна революція, включаючи безпілотники й засоби радіоелектронної боротьби, поверне його країні перевагу.
Наприкінці 2023 року Україна почала відчувати дефіцит артилерійських поставок зі США та Європи. Нормування снарядів впливає на поле бою, ускладнюючи українським військам відбивати атаки російської піхоти або наносити удари по позиціях росіян. Цього місяця Україна вивела свої війська з прифронтового міста Авдіївка після чотиримісячних боїв.
У лютому 2024 року президент України Володимир Зеленський змінив Залужного на Олександра Сирського.
Українська стратегія "активної оборони" покликана знекровити ворога при мінімізації власних втрат. Росія, з іншого боку, використовує підхід "м’ясорубки", вербуючи величезну кількість солдатів, які здаються непотрібними на полі бою.
Оскільки сухопутна війна виглядала похмурою, минулого року Україна зосередилася на використанні технологій для здійснення атак на окупованій території та в Росії. Найбільшими військовими досягненнями України стали безпілотні та ракетні удари по військових об'єктах в окупованому Росією Криму. За оцінками, українські сили потопили п'яту частину Чорноморського флоту Росії, дислокованого в цьому регіоні.
Також спостерігається значне зростання кількості атак вглиб російської території, коли українські ракети й безпілотники власного виробництва завдають ударів по військових об'єктах, заводах з виробництва боєприпасів і енергетичній інфраструктурі в Росії. Україна прагне посилити ці удари по російській території у 2024 році, щоб принаймні підірвати військові зусилля Кремля.
Економіка
Минулого року економіки Росії та України зростали швидше, ніж очікувалося. Економіка України зазнала катастрофічного падіння після повномасштабного вторгнення Росії, але відтоді вона почала відновлюватися.
Кремлю вдалося уникнути обмежень на експорт нафти, водночас підштовхнувши російський оборонно-промисловий комплекс до виробництва великої кількості боєприпасів, безпілотників, ракет і броні.
Однак українські та західні офіційні особи кажуть, що санкції, які забороняють експорт західних чіпів до Росії, обмежують можливості Москви виробляти більш складний комплект.
Щорічне виробництво артилерійських боєприпасів у Росії зросло з 800 тисяч довоєнних до приблизно 2,5 млн, або 4 млн, включаючи відремонтовані снаряди.
Виробничі потужності ЄС і США становлять приблизно 700 тисяч і 400 тисяч відповідно, хоча ЄС має на меті досягти 1,4 мільйона до кінця цього року, а США – 1,2 мільйона до 2024 року.
Однією з позитивних тенденцій для Києва є те, що його атаки на Чорноморський флот Росії в Криму змусили Кремль відвести свої кораблі від українського узбережжя.
Це дозволило Україні відновити регулярні вантажні перевезення з чорноморських портів, незважаючи на те, що Росія вийшла з зернової ініціативи, яка відновила основний експортний маршрут і життєво важливу економічну лінію.
Зростання витрат Росії на оборону, можливо, сприятиме зростанню ВВП, що також сприяє інфляції, яка зараз вища, ніж в Україні.
Це призведе до розмивання реальної заробітної плати та рівня життя в країні, де гостро потрібні інвестиції в розвалену інфраструктуру країни.
Політика
Український президент Володимир Зеленський зіткнувся з критикою за рішення замінити Залужного і звинуваченнями в руйнуванні свободи ЗМІ. Вибори в Україні також були призупинені через воєнний стан в країні.
Тим не менш, близько 85% українців впевнені у перемозі своєї країни над Росією, згідно з опитуванням, проведеним у лютому київською соціологічною групою "Рейтинг". Однак українці знають, що міжнародна підтримка є важливою умовою для перемоги. Лише 19% респондентів вважають, що Україна може перемогти Росію без міжнародної допомоги.
Минулого року підтримка України помітно впала у США, особливо серед республіканців, які призупинили подальшу військову допомогу Києву.
Якщо Конгрес не схвалить пакет допомоги на 60 мільярдів доларів, подальшого постачання зброї зі складів США в Україну не буде.
В ЄС все ще існує стійка більшість, яка виступає за допомогу Україні. Громадська підтримка починає пом'якшуватися, що потенційно може посилити тиск на європейських лідерів, змусивши їх переглянути свою позицію. Україна терміново потребує західних поставок боєприпасів. Якщо вона їх не отримає, утримувати свої позиції буде складно і Київ ризикує втратити багато людей.
"Що Україна втрачає, так це свою здатність вести контрнаступ", — сказав військовий аналітик Франсуа Гейсбур.