ГоловнаСуспільствоВійна

Правий берег наш. Що далі?

Збройні сили України випхали з правого берега окупантське кодло, створивши паралельно цікаву ситуацію: після чудернацьких «референдумів про приєднання» частину вкраденої Росією території власник повернув під свій суверенітет, а погрози застосувати ядерну зброю в разі нападу на територію РФ залишилися гопницькими понтами з підворіття на околицях Рязані.

Час запитати себе: а що робитиме агресор далі?

Українські HIMARS на півночі Херсонської області, 29 жовтня 2022 року.
Фото: EPA/UPG
Українські HIMARS на півночі Херсонської області, 29 жовтня 2022 року.

Українські обслуги РСЗВ HIMARS уже показали ціну логістики в сучасній війні, залишивши без боєприпасів ворожу арту й обнуливши її потенціал.

Тому подивимося на ситуацію в Приазов’ї саме крізь призму логістики.

Є два шляхи – через Кримський міст і залізницею від Ростова на Марцево – Успенська (РФ) – Волноваха – Комиш-Зоря – Великий Токмак – Мелітополь – Новоолексіївка – Джанкой.

Кримський міст заморився і відпочиватиме до весни 2023 року (британські розвідники вважають – аж до осені). До того він мав перепускну спроможність 47 пар потягів (стандартний вантажний потяг – 53 вагони) вагою до 7,1 тисячі тонн кожен. Вантажівками – 40000 автівок на добу (рекорд – 36939 машин).

Залізничний маршрут у сухопутному коридорі від РФ до Криму мав до війни такі спроможності: вузлова станція Волноваха була спроможна пропустити 30 пар поїздів, з котрих вантажних – 24. Найвужчим місцем була ділянка Волноваха – Запоріжжя: 22 пари потягів на добу, з них вантажних – 16.

Вузлова станція Волноваха з повітря (зйомка 2020 року)
Фото: скрин відео
Вузлова станція Волноваха з повітря (зйомка 2020 року)

Тобто противник має змогу щодоби постачати своє угруповання залізницею із двох напрямків. Напрямок через Запорізьку область перебуває в ще більш замореному стані, ніж міст, але там ведуться дуже активні роботи.

«Донецкая железная дорога» так званої «ДНР» замінила рейки на станціях Волноваха та Розівка, відновила шляхове господарство сортувального парку станції Волноваха. Відновлювальні роботи тривають на ділянці Маріуполь – Маріуполь-Порт і Маріуполь-Сортувальний, Асланове – Сартана, тобто вживаються заходи зав’язати у великий логістичний хаб Маріупольський морський порт і залізницю, адже Азовське в окупантів тепер «внутрішнє море».

У Мелітополі окупаційна влада створила «Мелитопольскую железную дорогу», котра має поєднати бантустани «ЛНР» і «ДНР» із Кримом. Загалом РЖД планувала запустити пасажирські потяги Москва – Донецьк, Москва – Луганськ, Луганськ – Сімферополь, Донецьк – Севастополь, Москва – Херсон, Москва – Маріуполь, Херсон – Сімферополь, Донецьк – Ростов, Санкт-Петербург – Маріуполь, Луганськ – Бердянськ, Ясинувата – Херсон. Звісно, все це – димова завіса, маршрути відновлюють насамперед для військового використання.

Ешелон ворожих танків Т-72Б у тимчасово окупованому Мелітополі, травень 2022.
Фото: телеграм-канал 'Диванно-штурмовая бригада'
Ешелон ворожих танків Т-72Б у тимчасово окупованому Мелітополі, травень 2022.

За нас, за Україну, як і завжди, зіграє російська корупція. Так, окупанти створили компанію ВТС – приватну керуючу компанію, підзвітну комісії при уряді РФ (тобто вже й не зрозумієш, хто керує залізницею на цьому напрямку і перед ким звітує), але з оберемком повноважень ухвалювати рішення, заробляти гроші, проте без жодної відповідальності перед бантустанами і правом не сплачувати податків до їхніх бюджетів. А основа менеджменту цієї реінкарнації компанії «Роги і копита» – залишки команди Януковича. Ага, того самого, котрий десь у Росії доїдає золотий батон. Вони геть безсмертні, по ходу.

Кілька слів про гостей, котрих ми не запрошували: на Запоріжжі та Херсонщині загостилися війська 5, 29, 35, 36, 49, 58 загальновійськових армій, 22, 68 армійських корпусів, 98, 106 ПДД, 7, 76 ДШД, 11, 83 ОДШБр, 40, 155 ОБрМП, 10, 16, 22, 346 ОБрСпП, загалом – десь 66 БТГр. Не беремо формування так званих Л/ДНР і ПВК, бо вони важко надаються до аналізу і сильно не повпливають на результати підрахунків.

Якщо вважати, що БТГр має десь у середньому 650 бійців, 10 танків, 30 БМП/БТР, то на українському півдні має бути десь до 43 000 бійців, 600-650 танків, 1900-2000 БМП/БТР, 700 САУ, ЗСУ, автівок різного призначення може бути до 3500. Чисельність бійців збільшимо на відсотків 30% (частини підтримки і забезпечення там також присутні) – і отримаємо 56 000 військових.

Фото: EPA/UPG

Виходячи з чинних норм постачання, це угруповання щодоби витрачає приблизно таку кількість матеріальних засобів (розрахунки дуже приблизні, ілюстративні, прохання не чіплятися):

– вода – 15 літрів на бійця, 840 тонн на угруповання;

– продовольство – 2,56 кг на бійця, 143,6 т на угруповання;

– якщо противник витрачає 10% заправки на добу, то угруповання витрачає загалом 330 тонн;

– якщо противник витрачає 0,5 боєкомплекту на кожну одиницю озброєння та бойової техніки, то це може бути 2200 тонн.

Загалом угруповання має щодоби отримувати близько 3500 тонн різних вантажів, тобто десь 70 вагонів (1,5-2 потяги). Усе це щастя має бути доставлене на польові склади щонайменше двох угруповань – на Запорізькому та Херсонському напрямках. Якщо з Херсонським через Крим усе більш-менш зрозуміло, то ось із Запорізьким – досить складно, довго, дорого, плюс у Маріуполі морський порт не працює, в Бердянську біля причалу лежить втоплений ЗСУ БДК «Саратов» і, взагалі, туди може ще прилетіти, тому страшнувато.

Отже, можна дійти висновку: автомобільним чи повітряним транспортом постачати війська просто нереально, через Крим – не зовсім зручно, тому залишається залізниця. І вкрай важливо її відновити.

А відновленню активно заважають українських рух опору, котрий неодноразово атакував колії, зруйнував залізничний міст у Якимівці біля Мелітополя, навіть атакував російський бронепотяг, і підрозділи ЗСУ, від позицій котрих на ділянці від північної околиці Володимирівки до Павлівки до залізничних колій у районі Волновахи – від 20 до 30 км, від Гуляйполя до стації Комиш-Зоря – 46 км, від Оріхова до Токмака – 36 км, від Зміївки до Новоолексіївки – 108 км.

Залізничний міст у Якимівці під Мелітополем зруйновано у квітні 2022
Фото: Командування ССО ЗСУ / Facebook
Залізничний міст у Якимівці під Мелітополем зруйновано у квітні 2022

Ворожу активність у районах Вугледара, Гуляйполя та Оріхова можна, зокрема, пояснити необхідністю убезпечити залізничні колії, які поступово набувають важливості в системі забезпечення окупаційного угруповання військ. Саме тут варто очікувати появи військових частин, відведених із правого берега Дніпра. Не всіх разом, звісно.

Порушивши залізничну тему, подивімось у дзеркало.

Останній масований ракетний удар РФ завдала, зокрема, і по об’єктах Укргазвидобування, тобто перший етап – руйнування енергетичної інфраструктури – практично завершений, відбувається перехід до другого етапу операції – руйнування українських можливостей теплогенерації. Третім етапом стане руйнування транспортної інфраструктури – мостів через річки, зокрема, Дніпро та в західній частині держави, тягових підстанцій залізниці, насамперед на кордонах із нашими союзниками, депо, стоянок відновлювальних потягів.

Ліквідація наслідків ворожих обстрілів по об’єктах критичної інфраструктури, 15 листопада 2022.
Фото: ДСНС
Ліквідація наслідків ворожих обстрілів по об’єктах критичної інфраструктури, 15 листопада 2022.

Хлопці і дівчата з ДССТ, працівники Укрзалізниці! Ваш вихід, будьте готові, будь ласка.

Віктор КевлюкВіктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram