За два дні до масштабної пожежі в іранській вʼязниці Евін до неї прибув загін поліції з охорони громадського порядку. Поліцейські патрулювали коридори установи, висловлювали гасла "Бог понад усе" і стукали палицями по дверях камер. Вʼязні натомість реагували криками про повалення верховного лідера аятоли Алі Хаменеї, повторючи гасла протестів, що вирують в Ірані з вересня, пише Reuters із посиланням на шість джерел.
Співрозмовники агентства повідомили, що патрулювання вʼязниці почалося без провокацій вʼязнів. Походження пожежі, що трапилась 17 жовтня, викликає питання. Унаслідок неї загинули вісім людей.
"Потім ми почули постріли і крики "Смерть Хаменаї" від увʼязнених в інших камерах", – повідомив один із вʼязнів.
Інші увʼязнені з цієї ж камери, де переважно відбувають покарання винні у фінансових злочинах, а також родичі увʼязненого і чотири правозахисники свідчать, що вигуки ув’язнених проти влади були реакцією на поліцейські патрулі, і поліція тоді застосувала силу, щоб їх придушити.
"Reuters не змогло визначити, чому до в'язниці було направлено міліцію, які були мотиви уряду для придушення акції та як почалася пожежа. Але це посилює відчуття рішучості влади придушити інакомислення та уникнути втрати контролю над Евіном або іншими місцями, які були центральними для контролю Ісламської Республіки над суспільством, заявили четверо правозахисників", – вважають журналісти.
Вʼязниця в районі Тегерана Евін була відомим місцем утримання політвʼязнів ще до Ісламської революції 1979 року. У ній і зараз, крім злочинців, є багато дисидентів, зокрема заарештованих під час масових протестів, що тривають у країні з вересня. Також там утримують антиурядових інтелектуалів та вчених. В Евіні, зокрема, відбувала покарання, британсько-австралійська академік Кайлі Мур-Гілберт, звинувачена в "загрозі безпеці уряду Ірану". Держдеп США характеризував цю установу як "синонім до тортур".
Нагадаємо, що вересневі повстання іранців проти влади викликані смертю затриманої за "неправильне" носіння хіджабу жінки. Особливого поширення протестний рух набрав серед жінок і дівчат, зокрема школярок, які відмовляються носити обовʼязковий з 1979 року хіджаб.
Точна кількість загиблих протестувальників унаслідок насильства силовиків невідома, але правозахисники говорять про те, що їх уже більше 200.