Напередодні Дня Києва в Софійському соборі Національного заповідника "Софія Київська" були проведені роботи з виконання архітектурного зондажу гробниці Рафаїла Заборовського.
Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.
“Саме в “добу Рафаїла Заборовського” в Києві були закладені, збудовані або відновлені шедеври архітектури. Це - Андріївська церква, дзвіниця Києво-Печерського монастиря, Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, грецький Катерининський монастир на Подолі, дзвіниця та мури Святої Софії, Брама Заборовського та Митрополичий палац на подвір’ї Софійського собору”, - йдеться в повідомленні.
Після смерті тіло митрополита Рафаїла лишалося нетлінним і перебувало відкритим для огляду в підземній крипті Софійського собору. У середині XIX ст. вхід до митрополичого склепу був закритий чавунними плитами.
Раніше вважалося, що кістки Рафаїла Заборовського, що зберігалися у фондах заповідника, були знищені за радянської доби, оскільки не мали наукової цінності. Але дослідження останніх місяців спростували ці уявлення.
У 1937 році археологи відкрили гробницю митрополита Рафаїла, предмети з його поховання нині зберігаються у фондах Національного заповідника “Софія Київська”. Згідно з архівними документами, було мало надії, що мощі Рафаїла зараз у Софії, факт вилучення черепа та кісток спочилого архіпастиря з гробниці документально засвідчено. Розкопки 1937 року очолював Теодосій Мовчанівський, вчений, який закінчив духовну семінарію та, за деякими свідченнями, планував стати священником.
Він чітко розумів, що митрополит Рафаїл був за крок від канонізації. Теодосій повернув мощі у крипту і замурував гробницю, таким чином зберіг мощі митрополита.
Аби зберегти пам'ять про людину, яка подарувала українцям “архітектурне обличчя” Києва, нині створена комісія з канонізації Рафаїла Заборовського.
Як раніше повідомлялось, Епіфаній звернеться до Кабміну, щоб той передав у користування ПЦУ якийсь храм Києво-Печерської лаври.