Безпрецедентна ситуація
Ця історія розпочалася в Києві ще 2016 року. Українські шахраї виготовляли від п’ятисот до п’яти-шести тисяч паковань одного найменування лікарського засобу. До угруповання фальсифікаторів, імовірно, входили і Нєнадов з Ніколаєнком. Наприклад, відповідно до матеріалів досудового розслідування, фальшиві препарати шахраї фасували та пакували в офісі споживчого товариства «Здорова нація», серед колишніх керівників якої фігурує Максим Нєнадов.
Усього в українському кримінальному провадженні розслідується фальсифікація 23 найменувань ліків 13 різних виробників, а саме: Soliris, Alkeran, Avegra, Lysodren, Opdivo, Yervoy, Epclusa, Harvoni, Sovaldi, Veread, Vistide, Vosevi, Ocaliva, Abraxane, Keytruda, Harvopak, Hepcinat-LP, Daklinza, Avastin, Lemtrada, Adcetris, Iclusig та Ibrance.
— Представники Міністерства юстиції в США просто були шоковані об’ємами виготовлення підробок, — розповідає прокурор у справі Валерій Зимогляд. — Лише одне найменування лікарського засобу могло виготовлятися в кількості від 500 до п’яти-шести тисяч штук. Їх продавали роками — з 2016 по 2019. Це наймасштабніша справа про фальсифікацію ліків в Україні, і точно одна з наймасштабніших у світі.
З початку 2019 року українські слідчі через осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, закуповували підроблені препарати і віддавали їх на експертизу. Підробки майже неможливо було відрізнити від оригінальних ліків — паковання та інструкції замовлялися в поліграфіях, пляшечки виготовлялися на підприємствах, які спеціалізується на роботі з медичним склом. Але, наприклад, у препараті Keytruda (Кітруда), що застосовується для лікування різних видів раку, замість основної діючої речовини пембролізумату у складі був омепразол, який використовується для лікування виразки. Загалом слідство призначило понад 140 різних експертиз, більшість з яких ще тривають. Слідство має таким чином виявити, що саме підробляли шахраї в інших ліках, які фігурують в розслідуванні — лише паковання чи ще й вміст.
— Мінімальна вартість одного паковання становила близько 1000 доларів, а максимальна могла сягати 27 тисяч доларів, — розповідає Валерій Зимогляд. — Тоді як усередині насправді був препарат, що коштує лише 50-70 гривень.
У червні 2019 року українська поліція та представники Держприкордонслужби провели обшуки на 11 об’єктах Києва та Київської області. Так розпочалася відкрита фаза українського слідства. В офісах, квартирах і на складах правоохоронці вилучили паковання з препаратом "Кітруда" на суму близько семи тисяч доларів.
— Люди, яких підозрюють у фальсифікації ліків, за кілька років, не маючи жодних легальних доходів, змогли купити собі бентлі, будинки, квартири тощо, — каже адвокат Борис Даневич, який представляє постраждалі фармацевтичні компанії. — Лише під час обшуку в Києві за день було вилучено сотні тисяч доларів кешу.
Поки що в українській справі було оголошено підозру п’ятьом особам. Основна стаття, за якою їх обвинувачують — фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів (ч.2 ст.321-1 КК України). У лютому двом підозрюваним обрали запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою внесення 3 мільйонів і 5 мільйонів гривень застави, але підозрювані їх сплатили і вийшли з-під варти.
Винятковий цинізм
Нєнадова і Ніколаєнка затримали у США за фальсифікацію "Кітруди". Також американські правоохоронці виявили підробку ще двох лікарських засобів — Epclusa (Епклюза), який використовується для лікування гепатиту С, і Abraxane (Абраксан), препарат онкогрупи. Усі три найменування фігурують і в українському розслідуванні.
— Наскільки я можу судити з матеріалів американської справи, їхнє розслідування почалося з компаній-виробників ліків, — розповідає Даневич. — Вони виявили на ринку циркуляцію своїх препаратів, але виготовлених не у США, а в інших країнах. Після порівняння зразків звернулися до правоохоронних органів, які вийшли на українців. Тут слідство вже тривало.
Особливість деяких препаратів, які фальсифікувалися, полягає в тому, що пацієнти не можуть їх приймати самостійно. Наприклад, "Кітруда" продається у вигляді концентрату, який потрібно розводити спеціальним розчином в лікарняних умовах. Деякі інші медикаменти забарвлюють розчини в різні кольори, залежно від самих ліків. Також виробники можуть робити спеціальні позначки на пакованнях, наприклад, допускати навмисні граматичні помилки в описі чи інструкціях, щоб, у разі фальсифікації, мати можливість на око звірити підробку з оригіналом. Враховуючи це, наразі слідство перевіряє, чи були залучені до схеми розповсюдження фальсифікату медпрацівники, які вводили підробки пацієнтам.
— Медики мали б розуміти, що ліки, які вони вводять пацієнтам — підробка, — каже прокурор Валерій Зимогляд. — Ми вже знаємо, що з деякими медпрацівниками обговорювався відсоток з продажів. З одного паковання можна було отримати від 20 до 200 доларів. Один пацієнт може купити 5-10 паковань, були пацієнти, які приймали ці препарати роками. Так лікарям набігала чимала сума.
Залучені до схеми медики працювали, а дехто й досі працює в державних і приватних медичних закладах. Поки що нікому з медперсоналу не оголошено про підозру, адже триває досудове розслідування.
— Ми намагалися зв’язатися з потерпілими, адже вони самі напряму до правоохоронних органів не зверталися, — продовжує Зимогляд. — На жаль, пацієнти, для яких закуповували ліки, вже померли. І встановити, сталося це через ускладнення хвороби чи через фальшиві препарати, майже неможливо. Вміст підробок не шкодив пацієнтам, але й не лікував. З деким із родичів ми співпрацюємо, але найчастіше люди не хочуть пригадувати досвід страждань, яких вони зазнали через втрату близьких.
Прокурор розповідає, що за всі роки діяльності угруповання шахраї змогли купити автомобілів і нерухомості майже на два мільйони доларів. У слідства також є підстави вважати, що частину готівки вивели за кордон.
— Родичі пацієнтів віддавали останнє, а ці ділки наживалися на них, — говорить Валерій Зимогляд. — Люди продають машини і квартири, щоб продовжити життя своїх близьких, натомість їм впарювали під виглядом ліків крейду чи лимонну кислоту. У кожного з нас є родичі, друзі, знайомі, які хворіли на тяжкі хвороби і яким ми збирали гроші на лікування. Цей злочин просто вражає своїм винятковим цинізмом.
Закон проти фальсифікату – 0:1
Приблизно 1 з 10 лікарських засобів у країнах з низьким або середнім рівнем доходів не відповідає стандартам якості або виявляється підробкою. Про це ще у 2017 році заявив голова ВООЗ Тедрос Гебреєсус. Такі висновки були зроблені на прикладів 50 тисяч зразків медикаментів із 88 країн світу.
Скільки підробок на українському ринку ліків — невідомо, але це далеко не ті препарати, які можна купити в аптеці. Найчастіше шахраї підробляють ліки від тяжких хвороб — або ті, що коштують в Україні дорожче, ніж в інших країнах, або ті, яких на українському ринку взагалі немає. Родичі пацієнтів натикаються на шахраїв, шукаючи життєво важливі медикаменти за кордоном через соцмережі.
— Наприклад, в Україні продається препарат від розсіяного атеросклерозу, одна ампула якого коштує 10 тисяч доларів, — говорить Зимогляд. — Компанія, яка його виробляє, пройшла тривалий шлях реєстрації, ліцензування, отримала дозвіл на реалізацію. Але за 8 місяців перебування ліків на українському ринку не було реалізовано жодної ампули, хоча лікарі призначають. Чому так? Бо в тій же Туреччині чи Єгипті ці ліки дешевші на 6-7 тисяч і родичі пацієнтів шукають можливість купити ліки за кордоном. А чому дешевші? Бо компанії захищені від підробок і сірого імпорту. Якби в Україні не було стільки підробок, виробники могли б реалізовувати вдвічі-втричі більше продукції, відповідно, і ціни були б нижчими. Деякі фармацевтичні компанії взагалі не хочуть заходити на український ринок, бо їм це не вигідно через велику кількість фальсифікату.
У 2011 році Україна підписала Конвенцію Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я, яка має неофіційну назву Medicrime. Відтоді в Кримінальному кодексі з’явилася окрема стаття за фальсифікацію лікарських засобів. З 2014 по 2020 рік щороку ГПУ реєструвала від 25 до 47 справ за цією статтею, але до суду потрапило лише 1-5 таких справ. За словами адвоката Бориса Даневича, з 2011 року лише 25 справ про фальсифікацію ліків дійшли до судових слухань, і лише в трьох з них винуватці отримали реальні строки ув’язнення, але навіть у цих випадках вони не відбували повного терміну:
— Насправді з 2011 року Україна лише вдавала, що імплементує у своє законодавство вимоги Medicrime. Дані свідчать про те, що або такі справи погано розслідувалися, або судова і правоохоронна системи не знаходили реальних винних. Бо я не вірю, що ці три нещасні вироки, які нарозслідували МВС, поліція та СБУ — це все, що було.
— Такий масштаб фальсифікації, як у цьому провадженні, став можливим через недосконале законодавство, яке спрямоване на посилення покарання, а не на унеможливлення скоєння злочину, — вважає Зимогляд. — Довести, що людина заздалегідь знала, що продавала підробку, майже неможливо. До продавця фальсифікат може йти через численних дилерів і кур’єрів. Крім того, якщо Medicrime дає чітке визначення, що таке фальсифікація, то національне законодавство настільки розмите, що в деяких випадках просто неможливо проводити розслідування. Наприклад, шахраї можуть купувати справжні ліки з протермінованою придатністю, змінювати дату терміну придатності на пакованні і продавати їх як дійсні. Medicrime вважає це фальсифікацією ліків, а за нашим законодавством – це виключно порушення авторських прав.
Деякі ліки, яких потребують пацієнти з тяжкими хворобами, можуть бути взагалі не зареєстровані в Україні. У такому разі пацієнти шукають їх за кордоном не лише тому, що там дешевше, а й тому, що іншого виходу просто немає. Вони звертаються до різних сайтів, Telegram-каналів, Viber-чатів і купують з рук. Окрім того, що продавці часто порушують умови зберігання і транспортування ліків, що вже впливає на якість препарату, дуже ймовірно, родичі можуть наткнутися на підробку і навіть не помітити цього. Адже якщо ліки не дають ніякого ефекту, лікар може призначити аналог і списати на індивідуальні особливості організму пацієнта, не зауваживши проблеми.
— В Україні пацієнти можуть отримати за державний кошт небагато препаратів, — каже Даневич. — Люди мусять шукати ліки самі. Там, де більшість потреб у ліках покривається державою чи страховкою, фальсифікату набагато менше. Звісно, проблеми можуть виникати на рівні неврегульованих мігрантів, які не мають страховки і можуть шукати медпрепарати деінде. Але що більше забезпечує держава, то менше виникає приводів шукати у вайбер-чатах і телеграм-групах те, що вже й так легально придбано, привезено і проконтрольовано.
***
В українській справі п’ятьом підозрюваним, у разі визнання вини судом, загрожує від 25 років ув’язнення до довічного терміну. Вони не визнають своєї провини і відмовляються давати свідчення на допитах. Ще двоє організаторів перебувають у розшуку.
У США Максиму Нєнадову й Володимиру Ніколаєнку загрожує до 20 років в'язниці та штраф у розмірі 5 мільйонів доларів. 17 липня 2020 року вони визнали свою вину. Суд має оголосити вирок для них 4 листопада. До цього часу Нєнадов і Ніколаєнко залишаться під вартою.