Прокуратура стверджує, що докладала максимум зусиль для забезпечення швидкого і всебічного розгляду справи Ігоря Гуменюка, якого звинувачували в підриві гранати біля будівлі Верховної Ради у 2015 році та вбивстві чотирьох нацгвардійців.
Про це повідомила в коментарі "Українській правді" речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець.
Підготовче судове засідання у провадженні за обвинуваченням Ігоря Гуменюка та Сергія Крайняка (за даними слідства, гранату кинув Гуменюк, а Крайняк у цей момент нібито жбурнув димову шашку, щоби відволікти увагу – ред.) у вчиненні терористичного акту, внаслідок якого загинуло четверо нацгвардійців та ще 142 особи отримали поранення, відбулося 25 жовтня 2016 року.
На тому засіданні суд за клопотанням сторони захисту прийняв рішення про здійснення судового розгляду судом присяжних. Столична прокуратура була залучена до справи в грудні 2021 року.
З січня 2022 року по липень 2023 було призначено понад 30 судових засідань, жодне з яких не було перенесено з вини прокурора, наголошує Максимець. Водночас, за її словами, третину засідань було відкладено за клопотанням сторони захисту, який мотивував це необхідністю перебування в інших судових засіданнях, хоча дати визначались судом заздалегідь.
Крім того, стороною захисту регулярно заявлялись клопотання про відвід як головуючого судді так і всього складу суду, які судом залишались без розгляду у зв’язку зі зловживанням захисника своїм правом на подання клопотання про відвід, зазначає речниця прокуратури.
Також судові засідання знімались у зв’язку з хворобою обвинуваченого Крайняка, а також за клопотаннями сторони захисту через неможливість адвоката бути присутнім у засіданні.
У лютому 2022 році суд закінчував дослідження письмових доказів та мав перейти до допиту свідків. Але через повномасштабне вторгнення РФ процес зупинився. З лютого по червень 2022 року судові засідання не проводились.
У листопаді 2022 року змінився склад суду присяжних і після затвердження нового складу судовий розгляд довелося розпочати з початку.
У січні 2023 року після чергового клопотання адвоката обвинуваченого про відкладення засідання суд задовольнив клопотання прокурора та залучив захисника з Центру вторинної правової допомоги для активізації судового розгляду та унеможливлення подальших зривів судових засідань.
Стосовно того, чому у цій справі Гуменюк так і не був допитаний у суді, Максимець пояснила наступне: у грудні 22-го року, коли відбулось перше засідання по суті за участю нового складу суду присяжних, був затверджений порядок дослідження доказів, згідно з яким допит обвинуваченого мав відбутися після дослідження письмових доказів, допитів свідків та потерпілих.
"З грудня 2022 року по липень 2023-го судові засідання відбувалися практично щотижня. Станом на 5 липня 2023 року суд дослідив 56 томів письмових доказів сторони обвинувачення з 60 та вже в наступних судових засіданнях мав завершити стадію дослідження письмових доказів та перейти до стадії допиту свідків сторони обвинувачення. Обрання обвинуваченому Гуменюку виключної міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено тяжкістю інкримінованих йому злочинів та ризиками, що він переховуватиметься від слідства чи вчинятиме нові злочини", – зазначила Максимець.
Нагадаємо, 5 липня Ігор Гуменюк нібито підірвав невідомий вибуховий пристрій у Шевченківському суді Києва і загинув сам. За неповних вісім років йому так і не винесли вирок у справі про загибель чотирьох нацгвардійців і поранення ще майже 150 осіб під час мітингу біля стін Верховної Ради 31 серпня 2015 року.
Цього дня Шевченківський районний суд Києва мав провести нове засідання у цій справі. Як згодом розповів міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, засідання тривало близько двох годин, після чого Ігор Гуменюк вирушив до туалету.
Там він зачинився, а після цього, прочинивши двері, кинув у вартових невідомий вибуховий пристрій. Після цього Гуменюк спробував утекти із зали суду.
Адвокат Гуменюка заявив, що його підзахисний почувався морально зламаним і просив відпустити його воювати, але навряд чи міг сам себе підірвати.
Гуменюку і Крайняку загрожувало максимальне покарання – довічне ув'язнення. Вони перебували в Київському СІЗО на Лук'янівці. Своєї провини не визнавали.
Крайняка випустили з-під варти в травні 2020. І він, і Гуменюк говорили, що в СІЗО з них вибивали покази, писав "Судовий репортер". За даними "Судового репортера", Гуменюку запобіжний весь час продовжували, і справа була фактично підвішена через відсутність повного складу суддів і одного з обвинувачених – Крайняка. Крайняк з 30 травня був закріплений за одною військовою частиною і, за інформацією його адвоката, не зможе з’являтися судові засідання протягом невизначеного строку.