Для притягнення до відповідальності винних у катастрофі літака МАУ в Ірані Україна звертатиметься до національного суду, однак варіант передання справи в Міжнародний кримінальний суд теж розглядається. Про це в інтерв'ю "Укрінформ" повідомив Гюндуз Мамедов - заступник генпрокурора України, член делегації, створеної для участі в переговорах з Іраном у справі про авіакатастрофу.
У день авіакатастрофи пасажирського літака рейсу PS752, що прямував зі столиці Ірану до Києва – 8 січня 2020 року – Офіс генерального прокурора відкрив кримінальне провадження. Кінцева мета розслідування – встановлення причетних осіб до вчинення цього злочину та доведення їхньої вини в судовому порядку, отримання для них справедливого покарання і, таким чином, захисту прав потерпілих осіб – родичів загиблих у авіакатастрофі.
Заступник генпрокурора зауважив, що Україна має всі правові підстави розслідувати цю катастрофу відповідно до норм міжнародного права та національного законодавства. Адже було повністю знищено повітряне судно української авіакомпанії. Саме про такі злочини йдеться в Конвенції (1973 року) про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації. Це так звана Монреальська конвенція, якою визначено юрисдикцію України щодо цього злочину. Стаття 5 Конвенції передбачає: кожна держава застосовує такі заходи, які можуть бути необхідні для встановлення її юрисдикції, коли злочин скоєно щодо повітряного судна, зареєстрованого в цій державі.
Мамедов висловив позицію прокуратури: причетні до вчинення цього особливо тяжкого злочину мають зазнати справедливого покарання. За його словами, Україна не повинна задовольнятися лише виплатою компенсацій постраждалим. Насамперед розгляд справи відбуватиметься в суді України.
"Якщо розглядати притягнення до відповідальності в Гаазі, то там є кілька судових інстанцій. Нагадаю ще раз, що тривають два незалежні одне від одного розслідування обставин збиття літака – технічне та кримінальне. Чиказька конвенція, що передбачає розслідування саме технічної частини, закріплює право держави, тобто України, звернутися до міжнародного суду в разі неможливості врегулювання спору в досудовому порядку. І таким судом може бути Міжнародний суд ООН чи третейський суд ad hoc, тобто суд, утворений для розгляду конкретного спору. Такий суд, коли встановлює відповідальність певної держави, також може вирішити й питання компенсаційних виплат", - зазначив Гюндуз Мамедов.
Офіс генпрокурора також розглядає ймовірність звернення до Міжнародного кримінального суду для притягнення до кримінальної відповідальності конкретних осіб.
"Варіант передання справи в Міжнародний кримінальний суд ми розглядаємо. Для цього нам необхідно довести наявність збройного конфлікту. Процесуальний керівник у провадженні стосовно збиття українського літака вбачає також і порушення норм протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року щодо захисту жертв міжнародних збройних конфліктів. У цьому протоколі чітко передбачено, що сторони, які перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільні й військові об’єкти. Отже, ті, хто планують напад або ухвалюють рішення про його здійснення, мають вжити всіх заходів, щоб не переплутати цивільну ціль із військовою. Відтак можемо говорити про факти порушень статей 48, 51, 57 цього протоколу. І хоча Іран не ратифікував цей документ, його учасниками є країни, громадяни яких загинули в авіакатастрофі: Україна, Великобританія, Канада та Швеція".
Нагадаємо, пасажирський літак Boeing 737-800 авіакомпанії МАУ, який мав виконати рейс PS752 за маршрутом Тегеран-Київ, розбився в районі міжнародного аеропорту імені імама Хомейні в Тегерані відразу після зльоту вранці 8 січня. На борту перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Усі вони загинули.
Через три дні після катастрофи Іран визнав, що збив літак помилково, прийнявши його за крилату ракету. Відповідальність за аварію авіалайнера взяв на себе іранський військовий підрозділ Корпусу вартових Ісламської революції.