Штрафи для чиновників за неявку в Раду
Народні обранці вирішили покласти край систематичній практиці, коли урядовці й чиновники ігнорують їхні виклики до парламенту з доповідями. Нині це не має жодних наслідків для представників виконавчої гілки влади.
Тож депутати ухвалили в цілому закон про зміни до кодексів про забезпечення поваги до суду й оперативності розгляду кримінального провадження.
У кінцевій редакції нардепи врахували правку народного депутата Ярослава Железняка («Голос»), що не дотична до судочинства, а стосувалася міністрів, керівників правоохоронних органів та інших посадовців, які не з’являються на виклик парламенту.
По-перше, їх пропонують штрафувати на 5950–8500 грн за порушення строків надання відповіді на звернення комітету чи комісії парламенту чи надання неправдивої або неповної інформації.
По-друге, неявка особи без поважних причин на пленарне засідання Ради, згідно з процедурним рішенням у залі, передбачатиме штраф від 13600 до 17000 грн.
Протоколи про правопорушення зможуть складати уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради.
Тож якщо будь-яка посадова чи службова особа (крім президента і суддів) без поважних причин не з’явиться на пленарне засідання, тоді як її офіційно запросили за рішенням Ради (для цього треба не менш ніж 150 голосів), вона може отримати штраф на суму до 17 тисяч грн. Також дозволяють правоохоронцям примусово доправляти таких осіб на засідання тимчасових слідчих комісій Ради.
Демарш Ради?
На цьому парламентарі не зупинилися й зареєстрували проєкт постанови про необхідність для уряду дотримуватися визначеного Конституцією правового порядку.
Провідний автор проєкту, член Комітету ВР з питань правової політики Ігор Фріс («Слуга народу») розповів LB.ua, що приводом зареєструвати постанову стали численні випадки перевищення конституційних повноважень Кабміну. Певні міністерства нехтують 85-ю і 92-ю статтями Конституції, де чітко вказано, що суспільні правовідносини регулюють виключно закони.
Тому у проєкті нардепи прямо вказують Кабміну на такі порушення. А також зазначають, що Рада вважає неможливим і забороняє Кабміну приймати будь-які постанови і розпорядження, спрямовані на реалізацію додаткових експериментальних проєктів, які в той чи інший спосіб підміняють собою закони, прийняті парламентом, зазначив Фріс.
Які дії уряду депутати вважають перевищенням повноважень?
Член бюджетного комітету Іван Крулько («Батьківщина») нагадав нещодавній приклад перебирання парламентських повноважень урядом — коли ухвалювали зміни до бюджету.
«Була внесена пропозиція, щоб залишки коштів на рахунках різних міністерств уряд міг своїм рішенням без депутатів спрямовувати на сектор безпеки і оборони. Саме рішення правильне. Але за формою воно абсолютно антиконституційне. Бо бюджет приймає український парламент, і будь-які зміни до державного бюджету вносить саме Рада», — розповів він LB.ua.
Після жорстких дискусій у парламенті цю пропозицію уряду зняли.
Членкиня Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Ірина Геращенко («Європейська солідарність») навела LB.ua інший приклад того, як уряд перетягує на себе повноваження парламенту.
Йдеться про урядову заборону виїжджати за кордон чиновникам, у тому числі депутаткам місцевих органів влади і держслужбовицям. За словами Геращенко, на практиці це призвело до масового складання мандатів депутатками. Бо більшість не могли виїхати для волонтерства, лікування чи побачити дітей за кордоном.
Ще одне рішення уряду, від 27 серпня 2025 року, про дозвіл депутаткам виїжджати, а держслужбовицям — ні, теж половинчасте й недолуге, вважає Геращенко.
«Виходить, що сьогодні жінки на держслужбі вразливіші, ніж чоловіки. Бо чоловіки на держслужбі мають бронювання, а жінки не військовозобов’язані й муситимуть залишати держслужбу. Усе це абсурдні рішення, які потрібно зупиняти», — сказала Геращенко.
Розкритикувала депутатка й одне з останніх рішень уряду — про заборону на виїзд колишнім надзвичайним послам і дипломатам. Навіть тим, хто за віком вже не військовозобов’язаний.
Геращенко додала, що авторитет таких послів, як Олег Шамшур, Валерій Чалий, Володимир Огризко, Костянтин Єлісєєв та інших, вартувало б використовувати в переговорах на міжнародних майданчиках.
«Але взяли й заборонили виїзд усім безглуздою постановою. Якщо ви хочете мобілізувати колишніх міністрів, послів — окей, внесімо зміни до закону про мобілізацію, а не ухвалюймо постанови, що суперечать закону», — підкреслила Геращенко.
Юрист і член правового комітету Сергій Власенко («Батьківщина»), який також підписав проєкт постанови, додав, що «насправді достатньо сумнівні з погляду законодавства заборони уряду певним категоріям виїжджати за кордон».
Так, указом президента про введення надзвичайного чи воєнного стану запроваджена можливість, обмежувати пересування громадян.
«Надалі це точно не повноваження Кабінету Міністрів України. Саме парламент на законодавчому рівні може ухвалювати такі рішення, а не уряд», — наголосив Власенко.
Які експерименти уряду хоче заборонити Рада?
Головний автор проєкту Ігор Фріс («Слуга народу») докладно розповів, які саме урядові «експерименти» пропонують заборонити.
Йдеться про різноманітні експериментальні проєкти через вебпортал єдиних державних послуг «Дія».
«Дія — добре, але коли ми надаємо можливість через неї регулювати суспільні правовідносини, які повинен регулювати законом, це категорично неприпустимо», — сказав Фріс.
Він нагадав, що на початку вересня Кабмін ухвалив постанову, якою надав можливість тимчасово переміщеними особами чи тим, майно яких на тимчасово окупованій території, прифронтовій або активних бойових дій, не сплачувати адміністративний збір під час його реєстрації.
«Це можна було зробити простими змінами до законів. Натомість Кабмін пішов у звичний для себе спосіб. І підмінив закон», — наголосив нардеп.
Але закон про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та про державну реєстрацію юросіб містить вичерпний перелік пільг зі сплати адміністративного збору. І несплата адміністративного збору тягне за собою відмову в державній реєстрації відповідних прав.
«І тепер на практиці виникає проблема. Особа каже: є постанова Кабміну. А державний реєстратор: “У мене є закон”. Врешті, через таку правову колізію реєстратор може відмовити в наданні послуг. А якщо він реєструє майно, то потім суд може визнати це незаконним і недійсним», — зазначив Фріс.
Інший експеримент уряду стосується запуску єдиної електронної системи нотаріату з жовтня 2025 року, так званий є-нотаріату.
Тут Фріс нагадав, що нотаріуси України працюють в електронних системах з 99 року. І розв'язувати питання, як працюватиме нотаріат в електронній формі з віддаленим доступом, можна виключно в межах закону.
«Однак уряд уже тестує експериментальний проєкт у Дії, де необхідно буде зареєструвати всі нотаріальні дії в електронному реєстрі нотаріальних дій, створюючи при цьому відповідний електронний нотаріальний архів. Це не тільки суперечить закону, а й, враховуючи досвід зламу усіх реєстрів росіянами, немає гарантій для такого електронного єдиного реєстру нотаріальних дій», — попередив нардеп.
Сергій Власенко погоджується, що такими ідеями диджиталізації «вистелена дорога в юридичне пекло».
Спроба повернути суб'єктність?
Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко («Слуга народу») у коментарі LB.ua додав, що «у народних депутатів є право законодавчої ініціативи, яке, зокрема, часто реалізується в питаннях контролю уряду, покращення взаємодії з ним».
А Іван Крулько впевнений, що голосування за постанову буде «спробою повернути суб'єктність парламенту», бо Кабмін відповідальний перед парламентом. «Але коли вже переходить певну межу і доходить до точки кипіння, то з’являються такі постанови», — сказав він LB.ua.