Міністр оборони Олексій Резніков назвав напрямки запобігання корупції у відомстві.
Він також повідомив про пошук кадрів.
"Діємо наразі по наступних напрямках. Перший. Перезавантажуємо антикорупційне управління Міноборони. Шукаємо кадри. Другий. Формуємо громадський антикорупційний механізм, відкриті до співпраці", – написав він.
Увечері в неділю голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що Резнікова "переводять" на посаду міністра стратегічної промисловості. Втім сам міністр згодом у коментарі журналістам сказав, що з ним про це розмов не вели, а якщо будуть, то він відмовиться, оскільки не має відповідної компетенції. Арахамія також сказав, що замість Резнікова міністром оборони стане нинішній керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. Буданов публічно це не коментував.
Вже в понеділок народні депутати повідомили, що на цьому тижні кадрові зміни в галузі оборони скасовуються, на умовах анонімності деякі з них сказали, що це повʼязано з засіданням у форматі "Рамштайн".
До повідомлення Арахамії про "переведення" Резнікова в інформаційному просторі було одразу декілька повʼязаних із міністерством оборони скандалів. Зокрема, журналісти опублікували фейковий "російський паспорт" т.в.о. керівника департаменту Міноборони Олександра Лієва. Згодом вони вибачилися і сказали, що не знайшли підтверджень цього "документа", наданого їм "джерелами".
До того розголосу набув документ щодо закупівлі харчів для ЗСУ за нібито завищеними цінами. Інформацію про можливі зловживання в Міноборони при закупівлі продуктів харчування для військових перевіряє НАБУ. Через скандал у відставку подали декілька посадовців, зокрема заступник міністра оборони України В’ячеслав Шаповалов, хоча в міністерстві назвали "озвучені звинувачення необґрунтованими та безпідставними".
Уже 1 лютого Шаповалов, а також ще один посадовець МО, який звільнився під час скандалу – ексзаступник директора департаменту державних закупівель Міноборони Богдан Хмельницький – отримали підозри. Справа стосується закупівлі неякісних бронежилетів.