Міністерство оборони України до призначення очільником Костянтина Морозова та після його відставки не було на 100% патріотичним. Про це перший президент України Леонід Кравчук розповів у інтерв'ю для спецпроєкту LB.ua до 30-ліття Незалежності.
За словами Кравчука, його навіть не інформували про те, що військові Чорноморського флоту хочуть присягнути на вірність Україні.
"Я не знав цього. Міноборони мені нічого не казало. Не інформували і Кучму. Тож причина не в нашій бездіяльності, а в тому, що довгий час системи української влади від кореня до крони не існувало", – зазначив він.
У січні 1992 року адмірал Чорноморського флоту Ігор Касатонов приїхав до Києва. Він видав наказ про підпорядкування всього Чорноморського флоту Україні (згодом документ було скасовано). При цьому Касатонова в Києві ніхто не прийняв. За словами Кравчука, це сталося, бо йому про приїзд адмірала не доповіли.
"Мені про його приїзд не доповідали. Усі, хто зі мною працював, знали: якщо людина йшла по коридору і захотіла зайти до президента і якщо в мене не було нікого на зустрічі, він відкривав двері і заходив. Тим більше, коли йшлось про таку посаду, як адмірал Чорноморського флоту. Я не міг його не прийняти. Ніхто не казав, що він на мене так довго чекає", – зазначив він.
Перший президент додав, що водночас за його дорученням зібрали військове керівництво Збройних сил у Верховній Раді.
"Вони ж там зачитали присягу на вірність Україні. Моя позиція завжди була чітка: військо має бути українським. І ми утворили ЗСУ, ухваливши для цього сім законопроєктів. На жаль, єдиної системи роботи війська від А до Я не було: тоді на багатьох постах були люди, які не до кінця розуміли, які завдання потрібно вирішувати. А може, і розуміли, але не вирішували", – висловився він.
Водночас Леонід Кравчук вважає, що зараз немає значення, чи буде Україна денонсувати Угоду про базування Чорноморського флоту.
"В усілякому разі допоки ми не вирішимо питання повернення Криму Україні. Нині головне – запропонована Зеленським і підтримана багатьма країнами Кримська платформа. А як ви знаєте, Росія створила окрему спецгрупу для її блокування, бо бачить там небезпеку. От коли питання повернення Криму хоч трошечки почне просуватися вперед і ми побачимо позитивні кроки, тоді, думаю, може бути поставлено і питання денонсації договору. А зараз воно, став його чи ні, не має реальної сили", – вважає він.
Нагадаємо, що після розпаду СРСР посаду міністра оборони України створили за постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про військові формування в Україні". Нею було визначено: "Підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; Урядові України приступити до створення Збройних Сил України". Першим очільником відомства став Костянтин Морозов.
Іще до початку офіційного розподілу Чорноморського флоту між Україною і Росією деякі військові ЧФ писали листи до Міноборони України та складали присяги на вірність Україні. Через це Москва їх звільняла в запас, арештовувала, позбавляла їхні родини житла, жінок і дітей офіцерів били та позбавляли місць роботи та навчання.
Чорноморський флот ВМФ СРСР після розпаду Союзу указом Касатонова від 3 січня 1992 року був повністю переданий у підпорядкування ЧФ Міноборони України. Однак він скасував свій же указ уже за тиждень.
6 квітня Кравчук видав указ про переведення ЧФ під юрисдикцію України. Наступного дня президент Росії Борис Єльцин заявив, що флот є російською власністю. Для уникнення конфронтації обидва укази президентів відкликали, а флот почали ділити під час перемовин.
У червні глави держав домовилися розділити ЧФ на ВМС України та ВМФ Росії. Через рік Кравчук з Єльциним уклали нову угоду, відповідно до якої ЧФ ділили між Україною і Росією 50 на 50.
У липні 1992-го сторожовий корабель Чорноморського флоту СКР-112 перейшов на бік Військово-морських сил України. Він підняв український прапор і вирушив з кримської бази в бік Одеси.
Уже у вересні під тиском Росії щодо сплати за газ Кравчук і Єльцин у складі так званих Масандрівських угод підписали протокол, згідно з яким потрібно було опрацювати питання повного використання Росією ЧФ разом з усією інфраструктурою в Криму.