Щоб був ефект від ліків і якнайменші побічні реакції
«Будь-які питання — чи пропуску, чи, можливо, ефективності, бо є моменти, коли лікарський засіб може не давати ефекту, а побічні реакції є, — прошу звертатися», — наголошує пацієнтам клінічна фармацевтка.
Такі спеціалісти синхронізують призначення усіх лікарів, а також безрецептурні чи харчові добавки; у відділенні клінічної фармації лікарні їх чотири. Препарати вони добирають так, аби кількість була оптимальною, а ризик побічних ефектів мінімальний.
Для лікарень багатьох розвинених країн звична практика працювати в тандемі з клінічним фармацевтом. Він перевіряє медикаментозні призначення лікаря і ставить поруч підпис, що все ОК — ця комбінація потрібна й безпечна для людини, враховуючи її стан й особливості.
В Україні ж уперше відкрили таке відділення — в Університетській лікарні Львова.
«Ми йшли до цього більш ніж 20 років», — каже професор Андрій Зіменковський. Він очолює кафедру менеджменту охорони здоров’я, фармакотерапії та клінічної фармації університету, а також керує відділенням клінічної фармації університетської лікарні.
Професор їздив по світу, зокрема, стажувався в Лондоні, і бачив, як клінічні фармацевти працюють там біля ліжка пацієнта. «Клінічні фармацевти — це суперкоманда фахівців, які розуміються на ліках, на їхньому раціональному застосуванні. Вони пояснюють, у тому числі пацієнтам, як таблетка діє в організмі. Дають настанови лікарям і медсестрам, як правильно застосовувати лікарські засоби».
Лише 50 % пацієнтів застосовують ліки так, як належить?
Клінічний фармацевт не контролер лікаря, він його партнер у допомозі пацієнтам.
«Окрім роботи з лікарем, окрім призначення лікарських засобів, велике значення має те, як пацієнт приймає ліки, — пояснює Юлія Настюха, доцентка кафедри менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії та клінічної фармації ЛМНУ, клінічна фармацевтка відділення клінічної фармації університетської лікарні. — За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, при хронічних захворюваннях, при тривалій фармакотерапії лише 50 % пацієнтів застосовують ліки так, як належить. Відповідно, інша половина має певні особливості лікової поведінки, які можуть проявлятися в тому, що пропускають певні лікарські засоби».
За даними досліджень, клінічні фармацевти в лікарнях потенційно зменшують повторні госпіталізації, дні у стаціонарі, можуть зменшувати звернення по невідкладну допомогу.
7 з 12 досліджень впливу клінічних фармацевтів на лікування показують, що побічних реакцій або медикаментозних помилок у лікарнях поменшало.
А участь таких фахівців у мультидисциплінарних командах реанімацій потенційно знижує смертність і кількість побічних ефектів.
Чому завдяки клінічним фармацевтам безпека пацієнта зростає
«Чим більше лікарських засобів застосовує пацієнт, тим більший ризик лікопов’язаних проблем. А це побічні реакції від застосування лікарських засобів, небажані лікові взаємодії, які можуть мати наслідки для пацієнта. Ми працюємо разом з лікарем, разом з пацієнтом, щоб кількість ліків була оптимальною. Як правило, меншою, бажано меншою», — пояснює Юлія Настюха.
Порівняння призначень ліків пацієнтам з тим, що мало б бути за стандартом, в одному відділенні показало: можна було зекономити 1000 грн на кожному листку призначень, при цьому якість терапії ніяк не постраждала б. Це дають клінічні фармацевти.
«У результаті безпека пацієнта зростає. Раціональніше використовують ліки. Меншають витрати і системи охорони здоров'я, і самого пацієнта, збільшується комплаєнс пацієнта до фармакотерапії, збільшується довіра до лікарів і до клінічних фармацевтів», — каже професор Андрій Зіменковський.
В Україні ж напрямок клінічних фармацевтів поки не такий розвинений, як хотілося б.
У нас такі фахівці зазвичай виконують у лікарнях функції інфекційного контролю — тобто перевіряють призначення антибіотиків, хоч можуть робити значно більше.
«У середньому університетському шпиталі в Лондоні на тисячу пацієнтів таких фахівців приблизно 80», — каже професор Зіменковський. У львівській університетській клініці їх поки чотири і не на повну ставку, але це суттєвий стрибок уперед. Але де взяти гроші і фахівців на збільшення штату відділення? Другий виклик навіть гостріший. Клінічних фармацевтів бракує.
«Наша кафедра менеджменту в охороні здоров'я, фармакотерапії та клінічної фармації спроможна випускати понад сотню спеціалістів, які зразу можуть іти на роботу в клініку. Статистика показує, що за випуск близько 30-40 здобувачів вищої освіти післядипломного рівня отримують спеціалістів клінічного фармацевта, — додає Данило Камінський, декан фармацевтичного факультету Львівського медичного університету імені Короля Данила. — Це найближче зв’язана частина фармації до медицини, це клінічна фармакологія і клінічна фармація. Сама назва каже, але треба багато і довго вчитися. І визначальне питання — працевлаштування».
Що про цю ініціативу медуніверситету думає МОЗ?
«Міністерство охорони здоров’я підтримує і буде підтримувати введення штатних посад клінічних фармацевтів у закладах охорони здоров’я, — каже міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. — Дякуємо Львівському національному медичному університету, зокрема університетській лікарні, яка запускає цей процес. Це дозволятиме іншим менеджерам закладів охорони здоров’я приїжджати до університету, дивитися, як це працює, і впроваджувати в себе в закладі».
