За версією сторони обвинувачення, о 7:20 ранку 20 липня 2016 року невстановлена особа здійснювала стеження та йшла в напрямку руху його авто.
“Вона переміщувалась по вулиці Івана Франка в напрямку вулиці Богдана Хмельницького, супроводжуючи авто Павла Шеремета. Коли проїхав автомобіль, вона перейшла дорогу”, – розповів прокурор Михайло Тішин.
Прокурор долучив у суді протоколи огляду відеозапису, де зафіксовано маршрут “невстановленої підривниці”. Відомо, що виключно на підставі цих документів слідство встановило, що це жінка. Натомість адвокати ставлять під сумнів: жінка на відео чи переодягнений чоловік.
“Принт на спині та значно крупніші стегна”: слідство впізнавало в “підривниці” Антоненка та Кузьменко
Як пояснив адвокат обвинуваченого спецпризначенця Андрія Антоненка Станіслав Кулик, спочатку поліція та прокуратура вважали, що ця особа – його підзахисний, оскільки була одягнена в кофту з принтом на спині. Проте цю версію згодом спростувала прокуратура, перевіривши його алібі.
“Мабуть, не кожна особа у світі в куртці з принтом на спині – Андрій Антоненко. У матеріалах провадження є здобута слідством інформація про те, що Антоненко в цей час був у себе вдома, приймав дзвінок від друга та домовлявся з ним зустрітись”, – розповів захисник.
Як заявив обвинувачений, коли слідчий демонстрував йому відео, він помітив, що людина з принтом на спині значно крупніша за нього в стегнах.
“Я прохав дослідити відео ще раз, але вони запевняли, що мені здалося”, – сказав Антоненко.
Між іншим, він запевняє: під час обшуку в нього не знайшли жодної куртки чи кофти з принтами, а лише футболки. Однак у протоколі обшуку записані саме «кофти» з принтами. Проведені на замовлення слідства експертизи вказують, що принт не збігається, а жодних вибухових речовин на одязі не знайдено. За словами адвоката Кулика, ці експертні висновки захисту не надавали й до суду не скерували, оскільки вони спростовують версію сторони обвинувачення щодо виконавців.
Згодом слідство в “невстановленій підривниці” з 12 грудня 2019 року по 20 травня 2020 року “впізнавало” також дитячого хірурга та волонтера Юлію Кузьменко. Про це йдеться в першій підозрі фігурантці. Утім за два дні до закінчення досудового розслідування відкинуло цю версію.
За словами адвоката, з огляду на принт “невстановлена підривниця” також є на нічних відео осіб, які нібито закладали вибухівку під авто Шеремета і в яких слідство “впізнало” Антоненка та Кузьменко. На його думку, це ставить під сумнів версію слідства, що вибухівку закладали під авто журналіста саме обвинувачені.
Прокурор Тішин у засіданні не пояснив, який бачить зв’язок між “невстановленою підривницею” та обвинуваченими у справі Шеремета. Зазначив: показав це відео для повноти судового розгляду, а докази суд має оцінювати в сукупності.
В Антоненка за півтора року жодного разу не спитали, хто замовник
“Коли встановлюють замовників, першими допитують обвинувачених. За весь час досудового розслідування на допитах в Антоненка жодного разу не спитали, хто замовник. Звісно, люди заперечують свою причетність до цього злочину, але логічно, якби слідчий сказав: “Ми тебе підозрюємо, ти виконавець, зізнавайся, хто тебе підбурював, хто з тобою на контакт виходив”. Цього не було”, – розповів адвокат Дмитро Круговий.
Варто наголосити, що первинне кримінальне провадження у справі Шеремета не закрите, досудове розслідування в ньому досі триває, повідомив адвокат Кулик. Проте прокурор у справі відмовився прокоментувати, чи проводяться в ньому слідчі дії.
Водночас 2 березня 2021 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив в ефірі програми “В гостях у Гордона”, що після проведення ще кількох слідчих дій генеральний прокурор ухвалить рішення щодо подальших кроків у розслідуванні кримінальної справи стосовно замовників убивства журналіста Павла Шеремета. При цьому міністр наголосив, що "не приміряє", чи лягають показання білоруського інформатора в загальну канву справи, яка розслідується в Україні.
А чи був гексоген? Слідчий експеримент встановив механізм ушкодження, проте вибухова речовина вигоріла вщент
Окрім того, в Шевченківському суді 23 березня прокуратура продемонструвала відеозаписи слідчого експерименту, аби показати, який вибуховий пристрій прикріпили під авто вбитого журналіста. Виявилося, що слідство провело його за клопотанням експертів для вибухотехнічної експертизи.
“Ми встановили, що вибуховий пристрій саморобний і мав циліндричні елементи ураження та втулку від протипіхотної міни МОН-50. Він кріпився так, аби елементи ураження при вибуху завдали шкоди Шеремету та були направлені саме на крісло водія”, – розповів прокурор Михайло Тішин.
Експертиза не назвала вибухової речовини. Але прокурор упевнений, що це гексоген, попри те, що пожежа знищила вибухову речовину вщент, а пожежники "гасили довго й добре".
Органи обвинувачення знайшли залишки гексогену на пробці гексогенового детонатора. Також на місці вибуху відшукали дифеніламін, який не є вибуховою речовиною і не міститься в мінах МОН-50, та багато пороху. Нагадаємо, у вилученому неподалік помешкання Андрія Антоненка макеті міни МОН-50 теж знайшли залишки гексогену.
“Макет хтось зробив з бойової міни ще до того, як його подарували Антоненку в зоні АТО. В обвинувальному акті й матеріалах справи немає ніякої прив’язки Антоненка до імпровізованого вибухового пристрою, яким убили Шеремета. Йому не інкримінують створення цього пристрою, бо доказів немає і не може бути. Водночас сторона обвинувачення використовує цю інформацію для створення асоціативних зв’язків у суду”, – розповів адвокат Станіслав Кулик.
З оприлюднених прокурором відеозаписів слідчого експерименту зрозуміло, що підривали лише автомобілі ВАЗ, а не Subaru, за кермом якого був Шеремет, без руху і тільки міною МОН-50 та її частинами.
“Ніхто не порівнював вибух, яким убили Шеремета, з іншими можливими вибуховими засобами чи речовинами. До того ж, дифеніламін, який був усюди на місці вчинення злочину, теж нікуди під час експерименту не додавали”, – додав адвокат.
Чому Антоненка і далі тримають під вартою, а Кузьменко заборонили візити на Донбас задля політичної агітації: актуальні ризики
Нагадаємо, 23 березня суд присяжних під головуванням судді Шевченківського суду Оксани Голуб пристав на клопотання прокурора й продовжив запобіжні заходи всім трьом обвинуваченим. Так, Андрія Антоненка до 21 травня триматимуть під вартою, Юлія Кузьменко перебуватиме під домашнім цілодобовим арештом, а Яні Дугарь продовжили дію додаткових обов’язків.
Прокурор наголошував: мовляв, нікуди не зникли ризики, що обвинувачені можуть переховуватися від слідства та суду через тяжкість інкримінованого злочину, а також незаконно впливати на свідків та експертів, бо їх ще не допитали під присягою.
Захисники Антоненка прохали змінити запобіжний захід на будь-який, не пов’язаний з арештом. Повідомили: здали в Державну міграційну службу паспорти для виїзду за кордон Антоненка та ініціювали їхнє знищення, аби виключити ризик переховування. Проте суд це не переконало.
Окрім того, Шевченківський суд попередньою ухвалою визнав актуальним ризик летальності (ризик продовження або повторення протиправної поведінки) у зв’язку з доступом Андрія Антоненка до зброї, оскільки він військовий. Важливо додати, що прокурор жодного разу не посилався на цей ризик. Командир спецпризначенця Олексій Нікіфоров пояснив, що зброя зберігається в спеціально обладнаних кімнатах, під охороною, а отримати її можливо лише з письмового дозволу командира частини.
Адвокати Кузьменко просили відпустити її під особисту поруку з огляду на необхідність проводити передвиборну агітацію, оскільки балотується в депутати від політичної партії “Європейська солідарність”. Прокурор переконував, що достатньо отримати дозвіл суду, аби перебувати на окрузі під час передвиборчої кампанії. Однак, у середу, 24 березня, суд їй в цьому відмовив. За словами судді Голуб, "присяжні так вирішили, попри те, що голос присяжних враховується лише при винесенні вироку. Адвокат Тарас Безпалий вважає відмову незаконною і звертатиметься до Європейського суду з прав людини.