Жодна дитина з опіками у 2025 році не почала реабілітацію протягом перших 72 годин, — дослідження

У 2025 році, ймовірно, жодна дитина з опіковою травмою не розпочала реабілітацію протягом перших 72 годин, хоча саме такий термін визначений як оптимальний у стандарті реабілітаційної допомоги. 

Відповідного кодування не знайшли дослідники в електронній системі охорони здоров’я, яка відображає насамперед дані медзакладів, законтрактованих з Національною службою здоров’я. 

Жодна дитина з опіками у 2025 році не почала реабілітацію протягом перших 72 годин, — дослідження
Юлія Павлова
Фото: надано БФ "Пацієнти України"

Загалом реабілітацію після опіків отримали лише 8,6% дітей у першому епізоді лікування.

Про це під час Всеукраїнського конгресу з фізичної терапії 2026 року сказала докторка наук, професорка Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Юлія Павлова.

Дані наведені в дослідженні, яке провели благодійний фонд «Пацієнти України», громадська організація «Фонд досліджень у сфері наук про здоров'я», Норвезький інститут громадського здоров'я (NIPH) та реабілітаційна лікарня Sunnaas за підтримки Норвезького агентства з розвитку співробітництва (Norad).

Реклама

За даними НСЗУ, у 2025 році в Україні зафіксували 5660 дітей з опіковою травмою, з них 2438 потребували госпітальної допомоги. 44% дітей були віком від 0 до 3 років.

У першому епізоді лікування реабілітаційну допомогу отримали 8,6% дітей. Якщо врахувати всі епізоди лікування, показник становить майже 11%. Це трохи більше 200 випадків серед понад 2000 госпіталізованих дітей.

Окремо проаналізувано, наскільки швидко діти починали реабілітацію. Відповідно до міжнародних підходів і чинного стандарту, оптимальним вважається початок допомоги протягом перших 72 годин. У досліджених даних таких випадків не виявили.

Ще один розрив зафіксували під час переходу зі стаціонарної до амбулаторної реабілітації. Із 70 випадків стаціонарної реабілітації лише у чотирьох випадках зафіксували подальший перехід до амбулаторної допомоги.

Дослідники також виявили, що у більшості випадків із реабілітацією дитину супроводжував один або два спеціалісти, що не відповідає моделі мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

Серед причин називають відсутність чітко визначеного механізму початку реабілітації та передачі пацієнта між етапами допомоги. Чинний стандарт описує етапи та зміст допомоги, але не визначає конкретну подію, яка має запускати перехід дитини з одного етапу на інший.

Юлія Павлова наголошує на проблемі даних: у системі немає стандартизованого набору показників, який би дозволяв повноцінно фіксувати роботу реабілітаційних команд і результати допомоги. Через це частина реабілітаційного маршруту залишається невидимою в даних НСЗУ.

Реклама