Що має бути в аптечці
В аптечці мають бути базові речі: жарознижувальні, знеболювальні, протиалергічні препарати, щось для обробки ран, ліки від діареї, сорбенти, спазмолітики, протиблювотні, електроліти. «Добре було б мати також симптоматичні препарати на випадок ГРВІ, як-от судинозвужувальні препарати, антисептики для горла тощо», — пояснює Богдан Смаль.
Скомбінувати собі набір за групами препаратів допоможуть в аптеці, додає лікар: «Вибір залежатиме від бюджету, на який розраховуєте. Вам запропонують перелік різних препаратів, які часто мають одні й ті самі діючі речовини, тільки бренди різні. І форми можуть бути різні: таблетки, саше. Обираєте, що вам зручніше. Особливо важливим є питання форми препаратів для дітей: у різних вікових категоріях препарати мають бути в різних формах: таблетки, суспензії, супозиторії ректальні. Цей момент треба враховувати».
Також варто врахувати свої індивідуальні особливості, скажімо, якщо є хронічні захворювання, які потребують регулярного прийому препаратів.
Тому лікар радить найближчим часом відвідати свого профільного спеціаліста, аби розуміти, чи актуальні ваша схема лікування, препарати й дози: «Якщо мали візит відносно недавно й усе актуально, тоді кажу пацієнтам мати запас своїх препаратів, які приймають постійно, хоча би на три місяці».
Також важливо знати алгоритм дій у разі гострих ситуацій свого хронічного захворювання і мати хоча б плюс одне паковання тих препаратів, які потрібні, щоб владнати нагальні питання: «Якщо, наприклад, це пацієнт з гіпертонічною хворобою, то він повинен розуміти, що є препарати на щодень, а є для гіпертонічного кризу, невідкладного стану. Їх повинно бути з розрахунком плюс одна упаковка, цього має бути достатньо».
Зі свого досвіду фармацевт Андрій Чимбар радить придбати термоковдру та покласти її поряд з аптечкою. Каже, що вона ефективно зігріває: «Коли немає можливості підтримувати комфортну температуру і людина захворіла, то щоб не ховатися під 10 ковдр, можна використовувати термо».
За його словами, у разі відключень світла доречні й грілки – від старих добрих гумових до сучасних електричних, якщо є можливість підзаряджати.
Як правильно зберігати ліки
Ліків, які потребують спеціальних умов зберігання, насправді не так багато — це можуть бути мазі, краплі, готові суспензії, а також препарати інсуліну й хіміотерапії, пояснює фармацевт Андрій Чимбар.
Тому зазвичай свою аптечку варто перевіряти лише на кінцеві строки препаратів, а також користуватися інструкціями — у них написано, скільки можна зберігати той чи інший препарат після відкриття, аби він був ефективним: «Єдине, що точно потребує спеціальних умов зберігання — інсуліни та препарати для хіміотерапії. Якщо пацієнт змушений їх купувати самостійно та зберігати вдома, варто подбати про термосумку чи термобокс. Ну і сучасні холодильники можуть довго тримати температуру. Якщо температура буде 9–10 градусів, а вказано, що режим зберігання має бути до 8 градусів, це не критично. Для цього достатньо покласти в холодильник побутовий термометр й один-два рази проконтролювати, наскільки температура підвищується при відключенні на кілька годин. Якщо ж препарати потребують діапазон 15–25 градусів, а температура зберігання може бути значно нижчою за 15, наприклад, у приміщенні 10 градусів, можна використати той самий термобокс, тільки без холодоелементів».
Інсулінозалежним фахівець радить придбати спеціальний логер — реєстратор температури й вологості, який допоможе контролювати умови зберігання ліків у термобоксі: «Спеціальна програма на комп'ютері покаже точні дані, за якої температури зберігалися ліки протягом часу, поки йшов запис пристроєм». Логер — це фактично термометр з функцією запису, але запис показників треба вмикати згідно з інструкцією пристрою (зазвичай достатньо на три-чотири секунди затиснути кнопку).
Якщо відключення тривалі, а температура за вікном не нижча за 0, ліки можна помістити в коробку й поставити на балкон чи підвіконня: «Тоді робимо за аналогією до продуктів харчування, які теж потребують температурного режиму. Але слід дивитися, аби рідкі форми не замерзали».
Якщо стан здоров’я гіршає раптово
Тут варто зробити все, аби знайти медичну допомогу, каже Богдан Смаль: «Якщо є гострі симптоми: важкий больовий синдром, порушення дихання, серцевого ритму, аритмія, порушення свідомості, будь-які масивні кровотечі чи травми — треба шукати меддопомогу».
Наприклад, порушення дихання може свідчити про гостру алергічну реакцію, серцево-судинну патологію, панічну атаку тощо. Самостійно розібратись не вдасться — телефонуйте у швидку.
Так само швидкої потребують стани, за яких відчуваєте нестерпний біль: «Якщо для вас не типові гострі болі голови і раптом виникає такий симптом, варто звернутися по меддопомогу, щоб виключити гострі неврологічні розлади. Інші форми больового синдрому, на зразок жовчнокам'яних чи нирковокам'яних кольок, також є підставою невідкладно звернутися в медзаклад через ризик хірургічних ускладнень».
А ось лихоманка загалом і дітей зокрема не одразу показ телефонувати у швидку, важливо поводитися стримано. Лікар пояснює: якщо людина нормально її переносить, температуру не обов'язково збивати. Також важливо не перевищувати добові дози жарознижувальних: «Якщо температура підскочила до 40, ви даєте жарознижувальне, воно діє дві години, через дві години знову стрибає до 40, даєте ще раз препарат, через три години знову 40 — тоді це вже причина для невідкладного звернення по меддопомогу, а сама ситуація може потребувати госпіталізації».
Якщо зв'язок повністю ляже, номер 103 має працювати. Також для перестраховки лікар рекомендує зробити шпаргалку. Дізнатися, де розташовані найближчі медзаклади, які в них стаціонарні телефони — і в державних, і в приватних є лінія стаціонарного зв'язку, що повинна працювати. У держустановах такий зв'язок повинен залишитися за будь-яких обставин.
Самотнім старшим людям з хронічними хворобами фахівець радить мати довірену людину в межах пішої доступності: «Це може бути сусід, родич, друг. Хтось, хто знатиме про ваш стан захворювання, препарати, які ви приймаєте. Бажано також їм сказати, у кого ви лікуєтесь. І проговорити алгоритм дій: як і що хто робить, кого і куди везе при гострих станах. Бо коли ви самі й щось станеться, можна довго лежати у квартирі на підлозі».
Якщо зникло світло, а ви живете у висотці
Підніматися й спускатися сходами в багатоповерхівках — справа не з легких. Такі надмірні навантаження теж можуть спровокувати загострення хронічних станів. Богдан Смаль каже, що у групі ризику люди із серцево-судинними захворюваннями: «Це ті, хто страждає на ішемічну хворобу серця, гіпертензію, постінфарктні кардіосклерози із серцевою недостатністю тощо. Окрім того, неврологічні пацієнти з порушенням статики й моторики, після гострих порушень мозкового кровообігу, з паркінсонізмом чи дементними розладами. Також у групі ризику люди з ортопедичними патологіями й обмеженнями самообслуговування».
Таким людям лікар радить контролювати основне й супутні захворювання, дисципліновано лікуватися, а якщо виникнуть проблеми з ліфтами, то планувати день так, щоб не робити зайвих виходів: «Добре, якщо є можливість облаштувати зони відпочинку між поверхами, щоб було де сісти, випити води, організувати невеличку аптечку на місці. І мати людину, якій можна зателефонувати, яка прийде і допоможе».
Підвищений ризик травм під час відключень
Вимкнення світла може стати причиною несподіваних побутових травм — на щось наступити, спіткнутися, упасти за обмеженої видимості може кожен.
Лікар радить мати вдома матеріали для перев'язки й обробки ран: «Це має бути антисептик: спирт звичайний, бетадин, хлоргексидин. Бинти: звичайні й еластичний, якщо треба тугіше щось зафіксувати. Має бути вата або ватні тампони. Пластирі різних форм і розмірів також стануть у нагоді».
Коли ви травмувалися, спробуйте оцінити свій стан або попросіть когось поруч: чи є деформація частини тіла, кровотеча. Можна випити знеболювальне, обробити рану та спостерігати: якщо легше не стає, біль наростає, тоді до лікаря. Якщо це поверхова травма, біль поступово згасатиме.
Як налаштувати свій побут, аби не захворіти
У час тривалого відключення світла терапевт радить зовсім відмовитися від готової їжі із супермаркетів. Бо невідомо, в яких умовах її зберігають, що в них з генераторами та холодильниками: «Я навіть радив би не вживати такої їжі ще тижнів два після того, як зі світлом усе влагодиться. Також варто уникати заморожених продуктів: вареників, пельменів тощо. До цієї ж категорії я відніс би й молочні продукти — це все потребує спеціального температурного режиму. Краще не ризикувати».
Бажано хоч раз на день організувати собі гаряче харчування — аби їжа була теплою. Тому радить придбати пальники для підігріву й термічної обробки продуктів. Про перевагу супів-борщів не йдеться: «Їжа має бути теплою. Бо навіть якщо у вас до того не було гастроентерологічних проблем, то вже за два тижні на сухпайку вони будуть. Має бути тепла, оброблена їжа, особливо якщо є діти».
За зниження температурного режиму в кімнатах фахівець радить не хвилюватися. Каже, що температура на рівні 16–18 градусів не погіршить загального стану організму: «Температура в кімнаті опускається поступово, організм звикає. Та й збудники інфекційні живуть радше в теплому середовищі. Тому раджу тепліше вдягатися, нормально харчуватися, рухатися й ходити на прогулянки».