Китай у найближчій перспективі планує суттєво збільшити обсяги вантажних перевезень до Європи через Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (ТМТМ), відомий як "Серединний коридор".
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Маршрут проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину, повністю оминаючи територію Російської Федерації. Його загальна протяжність перевищує 4 250 кілометрів, а найдовша ділянка припадає на територію Казахстану.
За даними розвідки, логістика цим коридором є складнішою порівняно з традиційним транзитом через РФ, оскільки поєднує залізничні перевезення, портову інфраструктуру, поромні переправи та багаторівневі митні процедури між кількома країнами. Водночас Пекін і Астана активно розвивають цей напрямок як стратегічну альтернативу північним маршрутам.
Серед ключових причин переорієнтації називають високі ризики, пов’язані з санкційним тиском на Росію, її транзитну ненадійність, а також прагнення оптимізувати та диверсифікувати логістичні ланцюги.
Для реалізації проєкту компанія "Казахстанські залізниці» (KTZ) планує інвестувати близько 10 млрд доларів США у модернізацію залізничної, портової та термінальної інфраструктури до 2030 року. У 2026 році передбачено будівництво близько 900 км нових залізничних колій, зокрема 300 км на ділянці Аягоз – Бахти, що дозволить створити третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм.
Очікується, що це збільшить пропускну здатність маршруту з 55 до 100 млн тонн вантажів на рік до 2030 року. Для усунення «вузьких місць» на водних ділянках KTZ також планує інвестувати понад 100 млн доларів у будівництво шести вантажних суден для сполучення між портами Актау, Курик та Баку.
Крім того, у 2026 році компанія готує первинне публічне розміщення акцій (IPO) з можливим лістингом у Лондоні, Гонконзі та Казахстані. Залучені кошти планують спрямувати на оновлення рухомого складу та розвиток нових маршрутів.
За даними асоціації ТМТМ, обсяги перевезень коридором зростають: 2,76 млн тонн у 2023 році, 4,48 млн тонн у 2024 році та 4,12 млн тонн у 2025 році. У першому кварталі 2026 року маршрутом вже пройшли близько 173 поїздів.
У СЗРУ зазначають, що за умови повного запуску потужностей «Серединного коридору» Росія може втратити статус ключового транзитного вузла між Азією та Європою, що потенційно призведе до значних економічних втрат для РФ.