Європейська комісія не бачить негативного впливу аграрного експорту з України на ринки ЄС.
Про це йшлося на засіданні комітету Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку в Брюсселі, пише Укрінформ.
Під час засідання депутати обмінялись думками з членами Єврокомісії з приводу ризиків для фермерів ЄС від зростання темпів постачання української продукції.
“Ми відстежуємо обсяги, ми відстежуємо динаміку цін, імпортну ціну на національному рівні, а також ціни на рівні ЄС, і ми публікуємо моніторинговий звіт кожні два місяці. Тож поки що ми не бачимо якихось дуже значних негативних наслідків для сільськогосподарського ринку ЄС”, − сказав доповідач з цієї теми П'єр Баску, директор з питань сталого розвитку та підтримки доходів Генерального директорату з питань сільського господарства Єврокомісії.
Комісія працює над розвитком “коридорів солідарності” та зменшенням витрат на транзит, оскільки хоче, “щоб Україна продовжувала робити свій внесок у світову продовольчу безпеку та могла продовжувати експортувати свою продукцію в ЄС, а також за його межі”.
За даними євродепутатів, “коридори солідарності” стали рятівними для української економіки і дозволили експортувати понад 108 мільйонів тонн товарів та імпортувати 38 мільйонів тонн іншої продукції на загальну суму 123 мільярди євро. Ці обсяги значно зросли після відкриття чорноморського маршруту.
“У жовтні з 4,5 млн т зерна та інших супутніх товарів, експортованих з України, 3,2 млн т пройшли через “коридори солідарності”, а близько 1,3 мільйона тонн – саме через гуманітарний чорноморський коридор”, − йдеться у повідомленні.
Водночас депутати заявили, що необхідно мінімізувати негативний вплив на європейських фермерів. На їхню думку, сплеск експорту до ЄС, який є таким важливим для української економіки, “мав певний непередбачуваний ефект на деяких регіональних ринках у прифронтових країнах-членах, а також спричинив тиск у певних секторах у ЄС”.
Віцепрезидентка аграрного комітету Мазалі Агілар заявила, що іспанські порти переповнені зерном не тільки з України, а й з Росії, за неймовірно низькими цінами. “З таким тиском імпорту вони не можуть продовжувати працювати. Очевидно, що ми повинні показати нашу солідарність з Україною, але не за рахунок наших виробників зерна”, − сказала вона, закликавши комісію вжити заходів, аби європейські виробники збіжжя не збанкрутували.
Водночас Іспанія, де цього року виробництво зернових впало на понад 40% через несприятливі погодні умови, зараз гостро потребує збіжжя.
Підтримувати необхідно насамперед транзит українських зернових через ЄС до кінцевих ринків, вважають євродепутати. Також, припускають деякі з них, Всесвітній продовольчий фонд міг би бути більш активним і викуповувати частину цих зернових.
На відміну від зерна імпорт українського цукру до Європи не викликає занепокоєння. “Ціни на цукор перевищують 800 євро за тонну, тобто є надзвичайно високими в історичному аспекті. Отже, в ЄС виробництво цукру цього року, за оцінками, сягне близько 15,6 млн т, а це означає, що імпорт буде необхідним”, − уточнив голова комітету Норберт Лінс.
“Ми хочемо бачити Україну в майбутньому членом ЄС. Вона є великим виробником”, − відзначив член комітету Мартін Хойслінг. Водночас потрібен довгостроковий план, який збалансує захист європейських виробників та допомогу Україні: “Ми не можемо очікувати, що війна закінчиться за три місяці, потрібно звикнути до цієї ситуації”.
Нагадаємо, Україна ввела нові правила для експорту агропродукції в умовах воєнного стану. Нові правила мають унеможливити зловживання та порушення законодавства. Зокрема, буде сформований перелік верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюють експорт товарів.