Європа на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну зіткнулася з сильним зростанням цін на продукти харчування. Серед засобів боротьби зі здорожчанням європейські уряди розглядають урізання податків на продукти та прайскеп, пише Bloomberg.
Походи до супермаркетів потребують все більших і більших витрат. Минулого тижня вартість цукру, який використовується в безлічі продуктів, зросла до найвищого рівня за більш ніж десятиліття.
За словами старшого економіста Rabobank Group Маарт'є Війффелаарса, у деяких частинах єврозони ціни на продукти харчування зростають такими темпами, яких не було в післявоєнній історії. Дані минулого тижня показали, що в березні інфляція в єврозоні знизилася до 6,9%. У Франції – сповільнилася до 6,6%. Але підвищення цін на продукти харчування прискорилося приблизно до 16%. Подібна історія в Німеччині, де продовольча інфляція перевищує 20%.
Це спонукає більшу кількість європейських урядів посилити заходи, спрямовані на стримування темпів зростання, хоча це й політика, яку зазвичай проводять країни з низьким рівнем доходу.
"Ви не думаєте, що це станеться в такому місці, як Європа, але враховуючи, що ціни на продукти харчування зросли на 15-20%, на деякі продукти харчування навіть більше, уряди стають дедалі більше знервованими", – сказав керівник відділу європейської економіки в Oxford Economics Анхель Талавера.
Португалія скасувала податки на товари першої необхідності. Вартість продуктів у країні зросла на 20% порівняно з минулом роком, тож уряд вирішив тимчасово знизити податок на додану вартість до нуля на кошик основних продуктів. Раніше таке ж рішення ухвалили Польща та Іспанія. В Іспанії податкові заходи охопили такі основні продукти, як хліб і оливкова олія. Але їх було недостатньо, щоб зупинити невпинне зростання цін.
Польща планує зберегти нульовий податок на продукти протягом першої половини цього року та може продовжити його. Уряд Італії розглядає податки на такі основні продукти, як макарони, хліб і молоко.
Франція підштовхнула супермаркети до зниження націнки, а Швеція посилила перевірку бакалійних магазинів.
Обмеження цін на продовольство (прайскеп) – це агресивне втручання, яке багато урядів не бажають впроваджувати, і завжди існує ризик, що воно може призвести до зворотного ефекту, якщо орієнтуватися на Угорщину. Будапешт запровадив ліміти на початку 2022 року, але відтоді інфляція цін на продукти харчування прискорилася майже до 50%.
Ліміт означав, що роздрібні торговці повинні були продавати певні товари собі в збиток, але для компенсації вони підвищували ціни на інші товари. Повертаючись до комуністичного минулого нації, роздрібні угорські торговці напередодні Різдва нормували основні продукти харчування, такі як картопля, створюючи дефіцит для споживачів.
Ще низка урядів проводить зустрічі з продуктовими бізнесами. У Швеції бакалійники зіткнулися з посиленою перевіркою після того, як дані показали, що ціни на продукти харчування ростуть найшвидшими темпами з початку 1950-х років. Це спонукало до закликів обмежити ціни, і три найбільші роздрібні торговці продуктами харчування були викликані міністром фінансів країни.
Норвегія робить подібні кроки, і заявила, що її моніторинговий орган отримає "більшу силу", щоб втручатися "раніше і ширше там, де вони бачать проблеми з конкуренцією".
В Україні через війну також зростають ціни, зокрема на продукти. Серед причин – значне подорожчання енергоносіїв, пального, яке сьогодні майже повністю імпортується, та емісія гривні. Від початку 2022 року станом на кінець серпня, згідно з інформацією Державної служби статистики, інфляція в Україні склала 19,5%. При цьому "продуктова" інфляція була торік вищою – 25%. Докладно про це читайте в матеріалі LB.ua.