Державні закупівлі вже не прозорі?
Державні закупівлі – це всі купівлі державних замовників. З 2016 року вони називаються публічними закупівлями й усі офіційні держустанови мають здійснювати їх через ProZorro.
А ProZorro – це електронна система публічних закупівель (онлайн-платформа), де державні та комунальні замовники оголошують тендери на придбання товарів, робіт і послуг. На ній представники бізнесу змагаються за можливість поставити це державі. Роботу платформи забезпечує держпідприємство (ДП) «ПРОЗОРРО».
«Відмінили рівно те, чим гордились «прозорники» з моменту створення нової системи, після Майдану. Кабмін прийняв рішення про повну відміну аукціонів на відкритих торгах. Тобто переможця тепер визначатимуть за стартовою заявкою учасників. Їм не дадуть можливості проторгуватися вниз для економії бюджетних грошей», – зазначив засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов. І додав, що рішення має очевидні корупційні ризики.
«Залишилось ще поновити Тендерну палату (її називають однією з найбільших корупційних схем в історії України. У 2006-2008 Тендерна палата і низка схожих структур виступали посередниками в державних закупівлях, яким учасник торгів мав платити за консультації, оформлення документів тощо. – LB.ua) і відкрити офіс на Прорізній, що приймати прохачів, що хочуть «одним глазком глянуть» на вже подану пропозицію конкурента, щоб свою на 5 копійок меншою зробити», – додав він.
На схожі загрози звернули увагу і в парламенті. Причому представники президентської фракції.
«Прийняття вказаної постанови №1495 несе ряд корупційних ризиків, а також може викликати публічний резонанс та можливі спекуляції на вказаній темі, що може негативно вплинути на рівень довіри громадськості до системи "ProZorro"», – йдеться в листі фракції «Слуга Народу», який офіційно направили до уряду.
Щоправда, як пояснили LB.ua джерела в парламенті, така заява спричинена несвоєчасною комунікацією з урядом, внаслідок чого сталося нерозумінням ситуації.
«Не розібрались і поспішили. Зради (шкоди інтересам держави. – LB.ua) там немає», – заявив співрозмовник LB.ua у фракції наступного дня після оприлюднення тексту листа.
Що змінила постанова уряду в роботі ProZorro?
До 3 січня аукціони передбачали можливість продавцям тричі (в три етапи) знижувати ціну. Нині це можна робити лише раз – уже в момент подання пропозиції. Виграє той, хто дав найменшу ціну. Тобто скасована необхідність тричі робити ставку під час торгів, а всі інші вимоги до учасників, зокрема щодо відкритості інформації та можливості контролю, зберігаються.
«Зараз ці внесені зміни відміняють останній крок того триетапного аукціону. Коли учасники тричі мали змогу пропонувати ціну. Але принци відкритості та конкуренції, оприлюднення даних та відповідних процедур зберігаються», – розповів LB.ua керівник напрямку підтримки України міжнародної організації, яка займається трансформацією систем закупівель у понад 50 краін світу Open Contracting Partnership Віктор Нестуля.
Зараз у тендерах залишаються такі процедури:
- оголошення початку закупівлі;
- питання щодо процедури;
- оскарження умов тендеру;
- подача пропозицій;
- оцінка пропозицій;
- оскарження оцінки;
- звітування про контракт.
Як новації пояснюють в уряді та ПРОЗОРРО?
У Мінекономіки зазначають, що електронні аукціони на платформі для державних закупівель «ProZorro» скасували тимчасово та вимушено, через блекаути.
«В умовах відключення живлення та інтернету не всі учасники мали можливість торгуватися в аукціоні. У той самий час рівний доступ є ключовим принципом публічних закупівель. Ми повернемо аукціони, тільки-но ситуація стабілізується», – зазначила заступниця міністерки економіки Надія Бігун.
За її словами, «через блекаут підприємці часто не можуть брати участь в аукціонах, коли треба робити ставки на пониження за дві хвилини».
Відповідно до постанови, аукціони скасовано тільки на 6 місяців. При цьому чиновниця не виключає, що їх можуть повернути і раніше.
Виконувачка обов’язків директора держпідприємства «ПРОЗОРРО» Наталя Шимко в коментарі для LB.ua теж вказала на блекаути серед причин і нагадала, що з початку великої війни Кабмін узагалі дозволив державні закупівлі поза ProZorro і лише влітку 2022 року частково повернув використання онлайн-майданчика.
«Маємо унікальний приклад того, що навіть під час війни державні закупівлі відбуваються через електронну систему. Тож те, що ProZorro функціонує, це вже маленька перемога», – сказала вона.
Хоча серед причин рішення все ж є певні негативні сигнали для громадськості. Щоправда, вони свідчать радше про нинішній стан економіки, ніж про корупційні схеми.
Наталя Шимко нагадала, що участь у торгах на майданчику загалом відкрита для всіх охочих бізнесменів, однак їх мало.
«Участь у закупівельних процедурах у нас доступна, як і має бути. Але, на жаль, активність бізнесу зараз дуже низька. Ви бачите – велика частина заявок від одного учасника», – зазначила вона.
За даними Надії Бігун, у 2022 році 66% торгів мали лише одного учасника, а на кінець року ця цифра виросла до 88%.
«Зараз мало процедур узагалі відбуваються з аукціоном (пам'ятаєте, там треба більше за двох учасників, а в учасників не дуже з участю)», – констатував ексдиректор ДП «ПРОЗОРРО» Василь Задворний.
Що кажуть причетні?
Більшість фахівців сприймають аргументи Мінекономіки.
«Спочатку був вражений таким кроком (скасуванням аукціонів. – LB.ua). Але вчора розмовляв з цього приводу з декількома досвідченими та постійними постачальниками. Вони сказали, що справді складно брати участь в аукціоні без інтернету та без світла», – зазначив юрист Олександр Нікітєнков з компанії «Праве діло», що спеціалізується на тендерному супроводі.
Колишній заступник міністра економіки та торгівлі Максим Нефьодов, якого часто називають ідеологом системи «ProZorro», теж визнав доцільність подібних змін на час блекаутів.
«Але це має бути тимчасове рішення. Інакше таки зрада», – зауважив він.
На слушність причини вказав і Василь Задворний.
«Аукціони – єдиний етап суперкороткий по часу: 10-15 хв. Тобто якщо вам вирубали світло в момент подачі пропозиції (і ви не робите це в останній момент), то у вас буде ще 1-2-3 дні на відправлення файлу. З аукціоном все не так: вирубали аварійно – привіт», – констатував він.
Які наслідки може мати рішення про скасування аукціонів?
Задворний вважає, що скасування змагальності на аукціонах теоретично може призвести до певного подорожчання купованих товарів. Але не завжди.
«Зберігається економія через те, що той, хто подав кращу ціну, стає на оцінку першим. Та втрачається економія через те, що не відбувається зниження ціни на аукціоні», – сказав він.
Хоча Віктор Нестуля звернув увагу на дослідження, які демонструють, що за нинішніх умов результати цілком можуть бути зіставними з попередніми.
«Зараз насправді в закупівлях через ProZorro ми маємо справу з тим, що у світі називають сліпим, одноетапним аукціоном. І є кілька досліджень, які свідчать, що його результати не гірші, ніж на триетапних аукціонах. Є й практичний досвід Молдови, де діє система, аналогічна ProZorro. Там замовникам дозволено обирати між цими двома видами аукціонів. І виявляється, насправді на сліпих аукціонах зниження ціни буває навіть більшим, ніж на триетапних», – зазначив експерт.
Що чекає на держзакупівлі у 2023 році?
Хоч чиновники говорять, що готові скасувати зміни, вони можуть стати частиною загальної практики. Оскільки це вимога наших міжнародних партнерів, зокрема, щоб майданчик ProZorro можна було використовувати для фінансування відновлення країни. І саме наші партнери наполягають, що слід скасувати обов’язковість триетапних аукціонів.
«Опціональність аукціонів – одна з вимог Світового банку для проведення закупівель», – нагадав Василь Задворний.
Річ у тому, що цей вид торгів був упроваджений для розбудови системи. Він мав діяти до 2023 року.
«Зараз у нас дорожня карта гармонізації закупівельного законодавства розрахована на кінець 2023 року. Тобто так чи інакше треба запроваджувати цю опціональність аукціону (з наявністю двох і більше опцій/варіантів закупівель. – LB.ua) відповідно до директив ЄС», – зазначив Віктор Нестуля.
Це підтвердила і чинна керівниця ДП «ПРОЗОРРО».
«За нормами наших міжнародних партнерів – правилами Світового банку, директивами ЄС – аукціони в таких закупівлях, як правило, є опціональними. І про це наші партнери нагадували весь час із запровадження системи «ProZorro». Але ми наполягали, що для нас це обов’язково, аби максимально забезпечити конкуренцію серед учасників на той час», – сказала Наталя Шимко.
Тепер, за її словами, ДП вже отримало від Мінекономіки завдання проаналізувати таку технічну можливість.
«Ми плануємо розробити таку опціональність згідно з правилами Світового банку для того, щоб можна було отримувати гроші на відбудову, бо вони, цілком певно, будуть наполягати на тому, аби ці закупівлі відбувались саме за його правилами, і наша система має цьому відповідати», – наголосила вона.