Як у РФ готували імпортозаміщення
Після анексії українського Криму у 2014 році США, Канада, країни Євросоюзу та їх союзники ввели санкції проти Росії, що обмежили постачання технологій до країни агресора.
Там задумались, і тоді Уряд РФ прийняв програму №320 “Розвиток промисловості та підвищення її конкурентоспроможності”.
Далі все в кращих традиціях російської бюрократії - для контролю над імпортозаміщенням у 2015-му році була створена урядова комісія. Цей «орган» визначив стратегічний перелік продукції з найвищим пріоритетом імпортозаміщення у ключових галузях економіки.
Найбільш залежними від імпортної сировини та комплектуючих виявилися такі галузі, як сільське господарство, машинобудування та сфера інформаційних технологій, де частка імпорту сягає 90 % під час виробництва окремих товарів.
З 2014 по 2021 рік саме на цю програму було виділено понад три трильйони рублів.
В результаті, після початку великої війни Росії проти України та масового виходу бізнесу та брендів через це виявилось, що те, що мало «імпортозаміститись» виробляється у самій Росії лише на рівні практично тих же 10% і не може задовольнити попит.
Більш того, через введення нових санкцій такі галузі, як автопром, рітейл, кінопрокат, текстильна промисловість у РФ практично перестають існувати. А замінити бренди одягу, побутову та комп'ютерну техніку, смартфони російськими аналогами чи азійськими брендами не виходить.
Китайський “Москвич”
Так на межі зникнення традиційна гордість росіян - місцевий автопром. Станом на середину травня виробництво автомобілів у Росії впало на 72%, а кількість проданих легкових автомобілів 80-90%. Станом на початок червня всі автомобільні заводи у Російській Федерації припинили роботу.
У 2021 році з РФ фактично пішли бренди Peugeot, Citroen, Opel, Jeep і Fiat, Kia, Hyundai та BMW.Щоправда, певне заміщення все ж відбулось - після того, як Renault, яка володіла двома третинами у російському “АвтоВАЗ” продала свої 67% акцій мерії Москви, росіяни …перейменували завод на “Москвич”. Щоправда, для нього будуть китайськими.
Зненацька, попри усі держпрограми виявилось, що під брендом “Lada” в останні роки випускали лише “Ниву” та “Гранту”. Навіть славнозвісну “Lada” “Каліна” не збирають з 2018 року – не мають електроніку та деталі для цих автомобілів.Тому ті ж “Нива” і “Гранта”, збирати сяк-так можуть, але без сучасних систем безпеки - без ABS и ESP (системи гальмування, - Lb.ua), “ГЛОНАСС”(імпортозаміщенний GPS, - Lb.ua) та подушок безпеки.
На додачу там повертають норму у використанні двигунів екологічного класу “Євро-0”.
Не допомогла імпортозаміщення і «КамАЗу», який скоротив виробництва на понад 40%. Виявилось, що у “гордості Росії” іноземна навіть кабіна. Тому автоконцерн переходить на виробництво автівок з кабінами 60-х років.А ще припиняють збирати автомобілі китайських брендів Genesis й Haval, а у Білорусі Geely та Chery - через санкції простіше завести готове авто з Піднебесної ніж зібрати його у «православній».
Синдром «Йотафона»
Після російського вторгнення в Україну, США запровадили санкції на постачання високотехнологічної продукції до Росії, зокрема смартфонів, ноутбуків, планшетів, телевізорів. Євросоюз обмежив ввезення "розкішних" товарів, до яких відніс побутову електроніку, смартфони, ігрові приставки, а також електронні пристрої для запису відео або звуку вартістю понад тисячу зокрема фотоапарати.
Далі Apple, LG, Dell, Samsung, Sony, Microsoft обмежила постачання своєї продукції на територію Росії.Росіяни до цього буцім-то й готувались, бо наприкінці минулого року представили такий собі ноутбук Bitblaze. Та запустити на цьому ноутбуці нові чи навіть старі ігри чи складні графічні програми не можна. Російські процесори на це не здатні.
Росіяни не полишають намагань такі створити свій смартфон – вже в березні, 2022 року «презентували» АAYYA T1 з російською операційною системою «Аврора», який розробила держкорпорація «Ростех». Та попит на нього відверто мізерний – за три місяці продано лише кілька сотень апартів. Доволі сумний результат, який був у «попередників» - «Йотфона» та «Тайгофона».
То ж і тут із заміщенням не склалось…
Російські «клони» американського софту
Критичним для Росії стали санкції у сфері високих технологій та програмного забезпечення. Майже всі провідні IT-компанії світу пішли з російського ринку.
Чи не найбільшим ударом став вихід з ринку компанії Microsoft та її найпопулярнішої операційної системи у світі Windows та офісних програм Word і Excel.
Клієнтами цих компаній були провідні російські держкомпанії такі, як “Ростелеком” “Сбербанк”, “Россільгоспбанк”, МТС, Центральний Банк, “Росатом”, "Северсталь", "Інвітро" та навіть Єдиний розрахунковий центр Міноборони РФ.Вони орендували сервери, дата-центри, використовували ліцензійний софт, купували пакети кібербезпеки.Хоча у там вже хизуються своїми розробками. Заміною Microsoft Office повинні стати “Р7-Офіс” та “МійОфіс” - це фактично клони продукту від Microsoft. Звичний для усіх Windows замінить русифікований Linux під назвою “Astra Linux”, “Роса Linux”. Ці операційні системи існують з 2010-х років. Їх розробляли для Міністерства оборони РФ та інших силовиків. У своєму дизайні вони копіюють операційну систему Windows 7.
Якщо ж говорити про спеціалізовані програми, які потрібні в логістиці, енергетиці чи виробництві, то їх просто не існує.Росія майже не виробляє сервера, процесори, модеми, комутатори, маршрутизатори та комплектуючі до них.Основною проблемою для Росії у розвитку IT-технологій є відсутність виробництва напівпровідників та мікрочипів. Санкції Великобританії припинили випуск російських процесорів Байкал та Ельбрус.
Ці процесори - одна з найгучніших розробок РФ за останні роки.
Навіть тамтешні експерти визнають, що аби провести імпортозаміщення в IT сфері Росії або перейти на продукцію виключно з Китаю знадобиться 10-15 років.
Замінити Mcdonald's та Coca-Cola
Заклади швидкого харчування були дуже популярні у країні агресора. За даними NPD Group, витрати росіян на харчування у закладах фастфуду у 2021 році забезпечили 57% ринку громадського харчування.
З 24 лютого по дев'яте травня у Росії зачинились 6,5 тисяч бізнесів пов'язаних із закладами харчування. Найбільшими мережами які припинили бізнес у Росії стали Mcdonald's та Yum Brands( KFC и PizzaHut). Американські компанії на двох мали понад дві тисячі ресторанів швидкого харчування по всій Росії. Але особливо вдарив вихід мережі Mcdonald's, бо це перший ресторан подібного типу, який відкрили Росії та з ним в принципі асоціюється фаст-фуд в РФ.
Що ж натомість?
На лаштунках тих закладів, які лишились фізично пропонують створити таку собі мережу «У Дяді Вані», або «Тільки так», «Вільна каса»… Таке собі заміщення.
Хоча потуги тривають.
І не лише з закладами харчування, а й з брендами напоїв. Так, замість Coca-Cola, яка пішла р з РФ, Сиктивкарський пивоварний завод, який до цього випускав лише квас «Матрьона» представив новинку – «Комі-Колу». А один із заводів мінеральних вод випустив аналог «Cool-Cola», та «аналоги» «Fanta» - «Fancy», «Sprit» - «Street».
На шопінг до Тегерану
Після російського вторгнення в Україну, країну “за поребриком” залишили світові бренди одягу. Від люксових до спортивних брендів.
Імпортозамістити їх ніби повинні були російські компанії. Але з цим є проблема. За даними Fashion Consulting Group локальні бренди у Росії займають лише 20% відсотків від загального ринку, все інше імпортувалось.
Та, як розповідають на місцевих пропагандистських каналах, замінити їх до снаги брендам з Азії - з Індії, Китаю та Ірану.Та навіть коли “модні” бренди з Індії та Ірану прийдуть на російський ринок, чи буде на них попит? Вони є локальними та відомі лише в цих країнах. Їх роблять для жителів цих країн. Головний акцент у дизайні одягу від цих брендів обумовлений місцевим колоритом, особливостями та релігійними цінностями цих держав. Крім того, є питання до екологічності матеріалів, які можуть поставляти росіянам.
А поки, станом на середину травня у Москві одяг у ТЦ продавали на 60% менше ніж на цей період 2021 року. При цьому середній чек зріс на 30%. Результат «імпортопотуг» в цій сфері - станом на середину травня відвідуваність ТЦ знизилась на 75%. Понад 100 молів вже висталено на продаж по всій Росії.
Індійський Стейтем і «піратки»
Через санкції та відхід з Росії основних гравців у світовій кіноіндустрії, таких, як Sony, Warner Brothers, Disney, Universal, Paramount, кінотеатри у РФ опинилися на межі банкрутства, бо величезна доля усіх відвідувачів кінотеатрів у Росії припадала саме на голлівудські блокбастери.
Щоб вижити вони йдуть на радикальні міри. У прокат повертається російські фільми з 90-х та навіть радянські мультфільми.
Так, у Тюмені місцевий кіноклуб орендував кінотеатри у місті та показував на екранах нового “Бетмена” та мультфільм від Pixar “Я червонію”, скачані з інтернету – факти піратства навіть не приховували.
А ще, в кінотеатрах спробували транслювати шоу з YouTube, бо через санкції для російських блогерів у YouTube вимкнули монетизацію і їх відео вирішили продавати за гроші у кіно. Що сталось з аналогом «труби» яку розробляли в РФ “RuTube” теж відомо – вона не вритримала хакерської атаки.
Далі Росії закрили доступ до кінообладнання. Його аналогів у Російській Федерації, звичайно, немає, а запасів обкладення вистачить до середини 2022 року.
Стрічки з американського Голлівуду можуть замінити на фільми з індійського Боллівуда. Найбільше піарили фільм “Майор” про індійського спецпризначенця. У синопсисі картини, фільм позиціювали, як історію “індійського Стейтема”.Крім Індії, свої фільми до Росії постачатиме Іран. Голова культурного представництва при посольстві Ірану у РФ заявив, що в скоро на російському ТВ з'являться мультфільми, серіали та стрічки з Ірану.