Як подорожчання енергоносіїв впливає на магазини
Ритейлери вже скаржаться на відчутне зниження рівня рентабельності в усіх сферах. Однак найболісніше подорожчання для магазинів, які не працювали через карантин, – одягу, електроніки тощо.
«Торговельний бізнес змушений адаптуватися, а такі несприятливі для розвитку сфери тенденції вже позначилися, і це при тому, що багато ритейлерів, особливо фешнритейл (магазини одягу), ще не оговталися від наслідків карантинних обмежень. Український торговельний бізнес втрачає свою рентабельність», – розповіла в коментарі для LB.ua керівник GR-напрямку Асоціації ритейлерів України Наталія Петрівська.
«Порівняно з аналогічним періодом минулого року споживання енергоносіїв в абсолютних цифрах у грудні залишилося на тому самому рівні, а от витрати на електроенергію у зв'язку з підвищенням тарифів збільшилися на 62%, а на газове опалення – більш ніж на 100%», – розповів LB.ua топменеджер мережі магазинів сімейних покупокYUKI (одяг, іграшки, рукоділля) Олександр Лось.
Він також додав, що вартість комунальних платежів (електрика й опалення) залежить від того, на якому об'єкті орендується приміщення.
«Є ТЦ і ТРЦ (торговельні та торгово-розважальні центри. – LB.ua), які опалюються переважно за допомогою електроенергії, а є об'єкти (в основному street-retail, окремі будівлі), опалення в яких на 100% залежать від газу. Наприклад, на одному з таких об'єктів рахунок у грудні 2021 року за опалення зріс до 410 тис. грн порівняно зі 129 тис. грн у грудні 2020-го. Тобто більш ніж у три рази! Для будь-якого ритейлу це катастрофічне, а то й убивче зростання», – зазначив він.
І додав, що очікування бізнесу доволі песимістичні.
«Ми маємо розуміти – це лише початок. Паралельно з газом дорожчатимуть усі енергоносії, електроенергія насамперед. І якщо цей опалювальний сезон ми якось «докотимося» за інерцією, то з огляду на всі зовнішні та внутрішні чинники, наступний сезон – це буде найсерйозніший виклик як для всього бізнесу, так і для держави в цілому. Тому тут потрібно вже зараз терміново вживати заходів на всіх вищезгаданих рівнях», – упевнений Олександр Лось.
Поки що представники торговельного бізнесу переглядають свої підходи до витрат, зокрема під час укладання угод на оренду.
Якщо раніше при цьому бізнесмени звертали увагу насамперед на орендну ставку, то зараз питання вартості та механіки експлуатаційного утримання об'єкта стає не меншим, а то й більш значущим, і він повинен розглядатися в контексті з орендною ставкою.
«Оскільки питома вага енерговитрат у видатковій операційній частині суттєво зростає (і зростатиме), особливу увагу на наявних і майбутніх об'єктах ми плануємо приділяти складовим споживання енергоресурсів: яка там встановлена система опалення, вентиляції/рекуперації/кондиціювання та інше енергоємне обладнання. Якщо частка витрат на комунальні послуги на об'єкті є суттєвою, ми ініціюємо у зв'язку з цим зниження ціни орендної плати», – зазначив Олександр Лось.
При цьому торгівці розуміють, що просто перекласти зростання витрат на покупців не вийде, тож шукають інші можливості для покриття витрат.
«Звичайно ж, ми закладали до бюджету 2022 року підвищення комунальних платежів, але не більше ніж на +30%. Але фактично комунальні платежі у 2022 році можуть зрости на 90%, і ми не в змозі покрити такі витрати. Зараз закладати підвищення цін на енергоносії у вартість товару ми теж не бачимо можливості, через ситуацію в країні покупець не готовий і не має можливості за це платити. Якоюсь мірою це підвищення цін ми маємо розділити з орендодавцем. Але поки що така переговорна практика швидше виняток, хоча найближчим часом це стане актуальним як ніколи», – зазначив Олександр Лось.
Про схожі проблеми розповів LB.ua і його колега, начальник управління нерухомістю та розвитку мережі електроніки та побутової техніки «Фокстрот» (учасника Асоціації ритейлерів України) Василь Шургот.
«Упродовж 2021 року ми спостерігали дуже суттєве зростання тарифів на комунальні послуги. Щомісяця ціни підвищувалися на 15-30%. Якщо брати аналітику до 2020 року, то тарифи на електроенергію виросли майже в 2,5 рази. Щодо тарифів на опалення – то у 6-8 разів. З таким різким і непрогнозованим ростом цін на комунальні складно бюджетувати витрати на місяць, не кажучи вже про більш тривалий період – рік-два», – констатував він.
Торгівці вже перейшли на енергоощадне освітлення в магазинах і працюють над утепленням наявних торговельних точок або ж мінімізують витрати на енергоресурси шляхом переходу на альтернативні системи опалення (інверторні системи кондиціонерів, які працюють взимку на опалення торговельних точок і споживають на 30% менше електроенергії), встановлюють системи автоматичного контролю температурного режиму на всіх торговельних об’єктах.
Рівень цін у магазинах вони поки що не планують підвищувати, однак надалі це цілком можливо.
«Наразі ми не прив’язуємо ціноутворення на товар до вартості енергоносіїв. Але, на жаль, орендодавці не готові зменшувати свої доходи через зростання витрат на комунальні платежі, а відповідно все навантаження падає на орендарів», – зазначив Василь Шургот.
Схожі проблеми в мереж продуктових магазинів.
«Підвищення цін на енергоносії помітно відобразилось на витратах ритейлерів: у фудритейлі складова витрат на комунальні послуги зросла більш ніж на 65%. Треба розуміти, що для кожного фудритейлера (мереж магазинів продуктів харчування. – LB.ua) підвищення ціни на енергоносії – це не тільки підвищення вартості опалення торговельних залів й освітлення, а й збільшення вартості утримання холодильного обладнання для збереження якості продуктів харчування», – сказала Наталія Петрівська.
Звичайно, за таких умов представники фудритейлу вивчають можливості компенсацій і не в захваті від рішень уряду обмежити рівень націнок на основні, соціально значущі продукти харчування.
Однак це обмеження не поширюється на продукти, які не включені до переліку соціальних.
Нинішнє зростання ціни на продукти торговельні мережі пов’язують зі збільшенням цін виробників.
Щодо техніки та одягу, то мережі поки що беруть ці витрати на себе, не закладають збільшення затрат у ціну. Якщо ціна на газ не буде суттєво рости, то стрибка цін точно не буде. Хоча певне коригування можливе вже після опалювального сезону – навесні.
Подорожчання та ресторатори
Однак якщо мережі продуктових магазинів не постраждали від локдаунів і навіть збільшили обсяги продажів, то заклади громадського харчування – мережі кафе та ресторанів – через обмеження суттєво втратили. Вони почали потроху призвичаюватися до нових реалій, однак виклики через подорожчання енергоресурсів можуть стати для них не менш болісними, ніж закриття внаслідок епідемії.
Учасники ринку констатують: витрати на компослуги з початку року зросли не менш ніж на 50%, електроенергія подорожчала вдвічі – і це надзвичайно болісно для мереж харчування. Зростання цін може стати однією з причин, які ставлять їх на межу існування, розповів LB.ua співвласник такої мережі Максим Храмов.
За його словами, зараз власники цих мереж постали перед складним вибором – продовжувати роботу чи ні. І причина – цілий комплекс негативу.
По-перше, зростання вартості комунальних послуг та енергоносіїв у рази за останні місяці – це пряме збільшення затрат на утримання на 50-70%.
По-друге, додає клопоту пов'язане із цим подорожчання продуктів харчування. Як відзначив Максим Храмов, практично кожна нова поставка йде за вищими цінами: «Наприклад, вершки, необхідні нам для приготування соусів, за цей час подорожчали з 90 грн до 160-170 грн за пакет. А нам їх, залежно від попиту, треба 200-300 літрів щотижня».
По-трете, на тлі зростання цін на все персонал хоче підвищення зарплат. Хоча пів року тому, як розповідає Максим Храмов, її вже збільшували: «Спеціалістів не вистачає. Зараз серед працівників 90% – іногородні, тому змушені орендувати житло, а його оренда теж дорожчає».
Хоча дорожчає оренда не лише житла, а й комерційної нерухомості, яка є ще однією причиною, що може призвести до закриття закладів харчування в Україні.
«Власники площ, які готові були йти на поступки в часи перших локдаунів, напевно, вже втратили терпіння і підвищують вартість оренди. До цього їх підштовхує агресивний попит з боку бізнесів, що не постраждали, а, навпаки, розвинулися через пандемію, на приміщення, які ідеальні і для нас. Ті самі мережі продуктових магазинів, медичні лабораторії, аптеки, поштові служби», – констатує співвласник мережі ресторанів.
До того ж пандемія не завершилась, і хоча заходи обмеження вже не такі суворі, як у перший локдаун, однак ресторатори заявляють, що кількість відвідувачів зменшується кожного разу, як з’являється інформація про зростання рівня захворювань.
Усе це може, на думку підприємця, призвести якщо не до зникнення, то до суттєвого переформатування середнього сегмента ресторанного бізнесу – бо преміумсегмент і заклади «їжа на виніс» формують свою дохідність за трохи іншими бізнес-моделями і менш залежні від згаданих факторів.
Про схожі тенденції розповів LB.ua власник і бренд-шеф однойменної мережі ресторанів, кухар Дмитро Борисов.
«Подорожчання газу – це один із сотень викликів, з яким зараз стикаються ресторатори. Серед основних: зростання цін на продукти (частково пов'язане зі зростанням цін на енергоносії), стрімке зростання витрат на комунальні послуги та підвищення орендних ставок. Усе це – на тлі глобального падіння попиту через пандемію (навіть між хвилями гостей на 30-50% менше, ніж на початку 2020 року)», – зазначив він.
При цьому ресторатори розуміють, що в нинішніх умовах перекладати на клієнта частину зростання видатків і підвищувати ціни навряд чи вийде, бо це зменшить і без того не надто великий попит.
«Наразі ми глобально проводимо аудит бізнес-моделей усіх створених ресторанних брендів. Можливо, трохи підвищуватимемо ціни, але залишаючись у межах середнього чека в 5 євро для smart casual форматів. Продовжуємо диджиталізацію й автоматизацію багатьох процесів, упроваджуємо ресурсоощадні технології тощо», – констатує Дмитро Борисов.
Стосовно ресторанів, то значного перегляду цін у них найближчим часом не планується. Та варто очікувати поляризації закладів. Де в одному сегменті будуть заклади з високими цінами та чепурними гостями, які нечутливі до підвищення цін (fine dining). З іншого боку - кафе-магазини, ресторани з доставкою, які готують страви відразу від кількох брендів з доступними цінами, швидкою видачею замовлень і самообслуговуванням, не приймаючи гостей у закладі.
