Запропонована Німеччиною ідея модернізувати українську ГТС для транспортування водню можлива за умови, що його частка не перевищує 17-20%. Однак поки модель споживання суміші метану і водню не виглядає комерційно доцільною, повідомив у інтервʼю LB.ua колишній голова правління НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв.
17-20 – той відсоток, який можна додати до метану і створити суміш.
"Однак у нашому випадку поки що ніхто не розуміє, яка модель монетизації суміші метану та водню. Модель продажу такої суміші кінцевому споживачу також має певні технічні проблеми, рішення яких я не побачив. У магістральному потоці це суміш газів, а в розподільчому транспортуванні, коли споживач відкриває і закриває газ, відбувається розділення метану і водню. Водень – легший газ, він піднімається нагору і взаємодіє з трубою. Чистий водень має одну особливість – він робить метал крихким. Відповідно, виникає ризик порушення цілісності металу трубопроводу. Тому модель споживання суміші водню і метану наразі не виглядає комерційно доцільною", – пояснив він.
Коболєв додав, що "чистий водень у нашій трубі не працюватиме", адже для його транспортування потрібен інший метал.
"Я розумію, чому Німеччина цю історію порушує. Вони вважають себе нацією інженерів. Принаймні так мені говорила на переговорах пані Меркель. Тому будь-яка історія, яка передбачає велике завантаження їх як інженерів і їхньої промисловості, ними вітається. Тому що вони розуміють, що зароблять на будівництві цього всього. Це прагматична реальна позиція. Як для України – треба шукати варіанти. Якщо нам продемонструють гарантовані механізми монетизації – треба робити. Але поки що такі механізми перебувають на стадії опрацювання", – додав ексголова НАК.
Нагадаємо, що у лютому 2021 року керівник групи міжнародного співробітництва у сфері водню та енергетичного палива Німецького енергетичного агентства (dena) Кіліан Кроне заявив, що Україні потрібно провести модернізацію ГТС, щоб відкрити можливості для змішування водню з іншими енергоносіями для транспортування.
У вересні Оператор ГТС заявив, що Україна, Словаччина, Чехія і Німеччина розглядають можливість у майбутньому перепрофілювати їх для транспортування водню, створивши Центрально-Європейський водневий коридор.