ГоловнаЕкономікаБізнес

Пісня в законі: як організовані справи в музичній індустрії

Чому інтелектуальна власність в Україні все ще не приносить доходу.

Фото: Depositphotos/Wavebreakmedia

Ще три роки тому в Україні було ухвалено Закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». А оскільки авторські права в музичній сфері виникають не лише в разі написання та виконання пісні на концерті, а й, наприклад, коли її «крутять» в ефірі радіо та телебачення, кафе чи ресторанах, то законодавці передбачили 6 основних галузей таких прав у цій царині. Кожною з них має опікуватись одна, конкретно визначена організація колективного управління (ОКУ), якій належить збирати кошти з ринку та робити виплати відрахувань (роялті) власникам цих прав.

Щоправда, згадані ОКУ існували й до цього закону, однак їх було так багато, що було незрозуміло, кому користувачі (ті самі телебачення, радіо чи ресторани) мають платити. Коли в однієї організації права на одного виконавця, а в іншої - на іншого, у тих, хто «крутив» цю музику, не виникало ані бажань, ані обов’язку звітувати про те, скільки пісень і яких саме звучало в залі чи в ефірі. Відповідно, збирали хто що міг.

«До прийняття закону 2018 року збори (грошей з ринку, – LB.ua) були незначними, тому їх розподіл не мав для правовласників критичного значення. Як вітчизняні, так і іноземні правовласники часто махали рукою на те, що їх інтелектуальна власність в Україні не приносить доходу», – розповіла LB.ua заступниця голови Всеукраїнської профспілки працівників музичної індустрії Ганна Степаненко.

Ганна Степаненко
Фото: umps.org.ua
Ганна Степаненко

До того ж відбір цих ОКУ проводило Міністерство економіки за своїми «процедурами», що спричиняло постійні нарікання учасників ринку та скарги на корупційну складову цього процесу.

Тепер же лишитися має тільки одна організація на одну сферу прав.

Визначають її спеціальною комісією, до якої входять два представники Міністерства економіки, представник Міністерства культури, представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, представник користувачів, представник правовласників і два представники міжнародних організацій. А Міністерству економіки залишили тільки фінальне затвердження рішення цієї комісії про атестацію тих, кого оберуть.

Ще 17 грудня 2020 року така комісія на відкритому засіданні визначила ОКУ в кожній такій сфері.

Зокрема, у сфері «публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції», ОКУ обрали громадську спілку «Автори та видавці» (АВ), а в «публічному виконанні музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів» – громадську спілку «Організація Колективного Управління Авторськими і Суміжними Правами» (ОКУАСП). Відповідно, перша отримала право збирати авторську винагороду з телеканалів, радіо, інтернет-радіо. Друга стала відповідати за збір роялті з магазинів, барів, ресторанів, готелів, фітнес-центрів.

Фото: yesyes.ua

Згідно з законом, акредитація мала завершитися до кінця 2020 року в кожній із восьми сфер колективного управління. Але завершилась у шести, а згадані дві сфери були без акредитації до кінця вересня 2021 року. Через те, що рішення спецкомісії про визначення відповідальних організацій (ОКУ) не затверджувало Міністерство економіки.

Чому так?

Одна з причин, як зазначають учасники ринку, лежить на поверхні – користувачі, за законом, мали платити акредитованій організації, а оскільки її не було, то й платити нікому.

Павло Калениченко
Фото: facebook/Павло Калениченко
Павло Калениченко

«Гадаю, що така майже десятимісячна затримка в акредитації - це результат "підкилимових ігор" осіб, які не є учасниками сфери цих авторських прав безпосередньо", - розповів LB.ua директор з публічного сповіщення АВ Павло Калениченко.

«За нашими оцінками, через відсутність акредитації з початку року користувачі - а це, наприклад, великі телерадіокомпанії та великі організатори концертів - мали змогу недоплачувати за користування авторськими правами 10-12 млн щомісячно. І вони бажали б, щоб ця ситуація тягнулася якомога довше», – розповів LB.ua генеральний директор ОКУАСП Олександр Нікін.

Олександр Нікін
Фото: newformat.info
Олександр Нікін

При цьому необхідно зауважити, що на розгляд парламенту внесли законопроєкт (авторства представників «Слуги народу» Олександра Санченка та Микити Потураєва) номер 5572, яким результати рішень акредитаційної комісії 2020 року пропонується вважати такими, «що не відбулись». І авторів жодним чином не занепокоїла суперечність, суть якої в тому, що проєкти законів не можуть регулювати правовідносини, що були в минулому, бо, як відомо, закон не має зворотної сили.

Можна згадати й про інші версії цього затягування, про які розповіли учасники ринку – інтереси окремих чиновників і конфлікти між самими учасникам ринку. Однак усі ці причини вже не надто важливі.

У підсумку ті ОКУ, які визначила спецкомісія, вирішили не сподіватися на чиновників, пішли в суд і виграли його. А Державна виконавча служба навіть оштрафувала Міністерство економіки на 5100 грн та попередила про кримінальну відповідальність посадових осіб за невиконання рішення.

Лише після цього Мінекономіки завершило акредитацію.

Фото: economics.segodnya.ua

Надія з’явилася. Однак проблеми залишилися. Розподіл коштів відбувається відповідно до звітів користувачів, а їх подає лише частина платників. Самі ж зібрані кошти розподіляються або ж відповідно до всього каталогу прав - і за кожну пісню нараховуються «копійки» - або розподіл відбувається за статистикою ротацій музичних творів на радіостанціях, що теж не ідеальний варіант.

Учасники ринку розповідають, що на радіо звіти подають, а от з телебаченням і кафе/ресторанами були певні складнощі, та сподіваються, що нарешті отримали можливість нагадувати і їм про необхідність виконувати закон.

Тому в Польщі, де 100 тисяч кафе, барів і ресторанів платять за музику, правовласники отримують у п'ять разів більше, ніж в Україні.

Зараз в Україні все дуже індивідуально, оскільки часто права відчужуються. Так, топартисти, які є правовласниками, вже можуть отримувати від 500 тис. грн до 1 млн грн на рік. Але коли система запуститься в нормальну роботу, без збоїв, ці виплати мають зрости.

До слова, на відміну від українського ефіру, у РФ здійснюються виплати роялті українським авторам за використання їхньої музики. «Зараз автори, здатні написати музику, що сподобається аудиторії, працюють на російський ринок. Бо там система роялті працює. А в нас – ні, – переймається Ганна Степаненко. – Ринок втрачає кошти, не має можливості інвестицій у розвиток ринку, Україна втрачає авторів, які пишуть на музичний ринок РФ, і втрачає свій імідж у захисті інтелектуальної власності. Крім того, наша молодь з 10 пісень слухає 9 російських – враховуючи, що наша країна перебуває в стані війни, це вже безпекові питання».

Фото: Depositphotos/AllaSerebrina

Олександр ДецикОлександр Децик, редактор відділу "Економіка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram