На чому заробляють контрабандисти під санкціями
Минулого року загальний дохід від митниці склав 360 мільярдів гривень. Це 33% від загального доходу бюджету України за 2020 рік.
300 мільярдів гривень збитків – це міф, кажуть LB.ua колишні очільники митниці. За словами ексголови Державної митної служби Анатолія Макаренка, держава втрачає на контрабанді до 25% від загальних зборів, або 70 мільярдів гривень. А от ексочільник митниці вже часів Зеленського Максим Нефьодов називає цифру в 40-45 мільярдів гривень. Крім того, на його думку, сума, яку незаконно заробляють ті, хто потрапив під санкції, складає невелику частку від усієї контрабанди.
«Є два види контрабанди. Одна підриває економіку інших держав. Це «контрабанда» цигарок. Друга – це та, що вже шкодить економіці України. Основний спосіб – це підміна інвойсів (рахунок-фактура, – LB.ua). На кордоні Росії, Польщі, Молдови, Угорщини вони подають один показник, а в нас на митниці його переписують. Наприклад, везуть одяг: штани, костюми та шкарпетки. А в нас переписують і пишуть, що везуть 99% – це шкарпетки, а один відсоток – це штани та костюми. Вартість розмитнення шкарпеток набагато нижча. Так і заробляють, сплачуючи менший податок», – пояснює колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
Та «десятка», проти якої запровадили санкції, за оцінкою голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, переважно заробляє на схемі, яку називають «карго-оператор». В основному нею користуються для ввезення споживчих товарів з Китаю, Туреччини та будівельних матеріалів.
«Більшість втрат від контрабанди – це білокомірцеві схеми. Це зробити пакет документів, де товар дешевший за ринковий. Головний інструмент роботи таких контрабандистів – контакти в їхньому мобільному телефоні та зв'язки. Усе залежить від того, чия людина займає посаду на митниці, в поліції, СБУ чи суді. Фігуранти санкційного списку – лише посередники, які домовляються про перевезення товару через кордон. У більшості контрабандистів немає на що накладати санкції. Товари їм не належать, торгові компанії створюються за кілька днів», – каже Максим Нефьодов.
Те, що санкції не можуть бути дієвим механізмом у боротьбі з контрабандистами, говорить і народний депутат Ярослав Железняк.
«Санкції – явно недостатній механізм боротьби з контрабандою. Вони введені за однією схемою «карго-оператор», і навіть там не всі прізвища вказані. Ба більше, персональні санкції, напевно, окремим контрабандистам неприємні, але вони вже давно на себе нічого не оформляють. І зрозуміло, що значно їхнього бізнесу це не торкнеться. Їхній бізнес не в активах, а у зв'язках і знаннях, «кому і скільки дати», щоб товар їхав без проблем. На такі відносини санкції важко накласти», – пояснює нардеп.
У цьому тіньовому бізнесі дуже велика конкуренція, і вона не завжди прив'язана до певного регіону. Усе залежить від того, як до твого товару ставляться на митному пропуску. Якщо є якісь проблеми в Одесі, можна розмитнити товар у Чернівцях чи Києві.
Щоправда, наразі відсторонили понад 100 чиновників на митниці, проте їх не звільнили. Серед них є ті, кого вже звільняли неодноразово, утім через деякий час знову вертали на роботу. За словами Максима Нефьодова, більшість із них він уже звільняв, коли очолював митницю.
Одеські «королі»
Серед тих, на кого наклали санкції, - троє одеситів. Це Вадим Альперін, Олександр Чудаков і Віктор Шерман.
Найвідомішим з них є Вадим Альперін. Це одеський бізнесмен, якого часто називали «королем контрабанди». Про це публічно говорив у 2019 році Володимир Зеленський.
Уперше про нього стало відомо у 2008 році. Тоді сомалійські пірати захопили судно «Фаїна», яке належало Альперіну. За даними BBC.ua, тоді за викуп він заплатив близько трьох мільйонів доларів. Після цього прізвище Альперіна час від часу спливало в історіях, пов'язаних із ввезенням контрабандних товарів до України.
Найгучніша з них розпочалася 2017 року, коли правоохоронці дійшли висновку, що низка компаній зі сфери впливу Альперіна ввозили в Україну товари за заниженими цінами. Тоді ж суд за клопотанням НАБУ заморозив рахунки на суму 450 мільйонів гривень.
У 2019 році САП запідозрила його в ухиленні від податків і створенні злочинної організації. Восени того самого року відбулася спецоперація із затриманням митників, нібито пов’язаних з Альперіним.
Олександр Чудаков – фігурант кримінальної справи щодо спроби продати конфісковані державою контрабандні цигарки. За версією слідства, ексочільник поліції Одещини Дмитро Головін і його заступник Костянтин Гейко вирішили заволодіти арештованими за контрабанду цигарками вартістю 50 мільйонів гривень. Цигарки мали переправити на склади Чудакова. У підсумку товар продавали в Україні через інтернет-магазини, а більшу частину вивезли за кордон. У липні 2019 року суд узяв Чудакова під варту з альтернативою застави у 2,5 млн грн.
Віктор Шерман – одеський бізнесмен, у медіа його називають одним з партнерів Альперіна. Має власну компанію імпорту одягу з Китаю. Він підтримує фонд «На благо Одеси», який свого часу фінансував команду глави Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. За інформацією співрозмовників LB.ua, Віктор Шерман може мати великий вплив на контрабанду в Чернівецькій області.
Олександр Кравченко – ексзаступник керівника Херсонської митниці.
Закарпатські «королі»
Під санкції РНБО потрапили два бізнесмени із Закарпаття: Орест Фірманюк і президент ФК «Минай» Валерій Пересоляк.
Максим Нефьодов в інтерв’ю охрестив Ореста Фірманюка одним з «головних контрабандистів». У 2019 році головний редактор Цензор.нет Юрій Бутусов писав, що Орест Фірманюк тісно спілкувався з Олексієм Гончаруком. Працював на терміналі «Бонд» поста «Чорноморськ».
Фірманюк уже прокоментував рішення РНБО, назвавши себе та інших фігурантів санкційного списку «оптимізаторами».
«Ці люди, яких ви назвали, не є класичними контрабандистами. Я вже пояснював. Те, що в нас називають контрабандою, – це оптимізація оподаткування. Простою мовою: уникнення сплати. Або суттєве зменшення. Всі ці згадані люди дійсно дотичні до тих чи інших процесів оптимізації оподаткування при імпорті. Але у рейтингу оптимізаторів, яких для зручності називають контрабандистами, вони в третьому десятку», – заявив він в інтерв’ю агентству УНН.
За його словами, головними контрабандистами країни є аграрні експортери, а також торговельні мережі, які продають імпортні товари.
Валерій Пересоляк до 2016 року працював ексзаступником керівника управління ризиків та протидії правопорушенням Закарпатської митниці. Уже незабаром після звільнення, у 2017 році, він задекларував 13 земельних ділянок на Закарпатті, два будинки, квартиру та 145 тисяч доларів готівки.
У 2019 році ім'я Пересоляка лунало під час засідання комітету парламенту з питань фінансової, податкової та митної політики: колишнього митника активісти називали одним з власників бусів, на яких перевозять товари через пункт пропуску «Тиса».
2015 року в рідному селі створив однойменний аматорський футбольний клуб «Минай». За п’ять років вивів клуб із любителів в українську Прем’єр-лігу. Узимку 2020 року у клуб перейшов колишній футболіст збірної України та київського «Динамо» Артем Мілевський.
Пересоляк був одним зі спонсорів партії «Рідне Закарпаття». На місцевих виборах 2020-го партію позиціонували як противагу клану Балог на Закарпатті. Його також пов'язують із заступником керівника групи «Довіра» у Верховній Раді Валерієм Лунченком.
Колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль повідомив, що такою контрабандою на Закарпатті займаються ще 14 осіб, які лише виграють від санкцій проти свого конкурента.
Буковинські "королі"
Найбільший удар санкцій припав на організаторів контрабанди в Чернівецькій області. Окрім уже згаданого Віктора Шермана, це Юрій Кушнір та Олександр Єремчук.
2017 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко на представленні нового прокурора Чернівецької області сказав, що на Буковині діють «угрупування контрабанди «Слона» (прізвисько Єремчука, – LB.ua) та Кушніра». Саме вони нібито відповідають за контрабанду речей до Туреччини.
«Такого немає ні в Одеській, ні в Миколаївській, ні Харківській, ні якійсь іншій прикордонній області», – обурювався тоді Луценко.
Також Юрій Кушнір у 2010 році був обраний депутатом Чернівецької обласної ради від Партії регіонів, а у 2020 році, за даними «Суспільного», отримав підозру у справі про хабар на 200 тисяч доларів колишньому голові Чернівецької обласної ради. За ці гроші Кушнір нібито хотів отримати в оренду на 49 років санаторій «Брусниця».
Львівські «королі»
До санкційного списку потрапили два представники Львівщини – колишній митник Іван Бокало та бізнесмен Володимир Дідух, відомий також як «Вова Морда».
Іван Бокало очолював митницю в місті Рава-Руська, 2010 року його звільнили. У 2014-му прославився завдяки дорогому весіллю своєї доньки Наталії, про що писали місцеві медіа. На той час ексмитник був депутатом обласної ради від партії «Сильна Україна».
Того ж 2014 року балотувався до Верховної Ради. Його конкурентами в мажоритарному окрузі були чинна народна депутатка від «Слуги Народу» Ірина Верещук і нардеп восьмого скликання Володимир Парасюк.
Володимир Дідух, за словами Геннадія Москаля, – один з тих, хто контролює контрабанду цигарок з Львівщини до Європи. Також має у Львові будівельний бізнес. У медіа його називають кримінальним авторитетом. В інтерв’ю львівському виданню «Експрес» Дідух стверджував, що серйозно посприяв становленню ВО «Свобода», вклавши в партію 48 мільйонів доларів.
На Дідуха було здійснено кілька замахів. 2012 року в центрі Львова розстріляли його позашляховик. У квітні 2019 року правоохоронці затримали на Київщині трьох найманих убивць, які, ймовірно, готували замах на Володимира Дідуха – за словами тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, як помсту за замовлення організованого замаху на вбивство іншого львівського бізнесмена.
РНБО помітила не всіх
«У цьому списку названі багато прізвищ, але не всі. Це може призвести до перерозподілу ринку контрабанди і навряд дасть якийсь відчутний ефект бюджету. Будемо сподіватись, що прізвища інших відомих контрабандистів будуть внесені у санкційний список на наступному засіданні РНБО», – говорить народна депутатка від «Слуги Народу», членкиня Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.
Крім того, ці санкції не стосуються осіб, які займаються контрабандою бурштину, лісу, енергоносіїв, металургії та значної частини контрабанди цигарок.
Колишній секретар РНБО Олександр Данилюк зауважив, що серед тих, проти кого слід увести санкції, є ще один «король контрабанди» Ілля Павлюк.
Його немає в санкційному списку, і навряд чи він там опиниться, адже Павлюк має тісні стосунки з партією «Слуга Народу» і навіть нібито контролює всередині президентської фракції групу з 30-40 депутатів.
Неформальними її лідерами є шваґер Павлюка Олег Марусяк і племінник Максим Павлюк. Останній відомий своєю неймовірною удачею, яка дозволяє йому «вигравати» мільйони в лотерею.
З 2007 по 2011 рік Ілля Павлюк був помічником нардепа-комуніста Ігоря Калєтніка. А коли Калєтнік у 2010 році очолив митницю, Павлюка називали його головним «смотрящим». Саме за часів Калєтніка усю контрабанду, не пов'язану з перевезенням зброї та наркотиків, декриміналізували.
«На мій погляд – це (запровадження санкцій, – LB.ua) зведення рахунків і розчищення дороги тим, хто працює з Офісом Президента, Іллі Павлюку. Коли президент тільки прийшов до влади, я йому писав: подивіться, чим займається ваш друг та любитель «Кварталу 95». Основа контрабанди – це одяг з Китаю та Туреччини, а також будівельні матеріали. Він працює на цьому ринку, от він і прибрав своїх конкурентів», – стверджує Геннадій Москаль.
Чи можуть санкції здолати корупцію на митниці?
На митниці працює 10 тисяч працівників, з яких половина займається оформленням вантажу. За словами чинного голови ДМС Павла Рябікіна, рядовий інспектор отримує близько 22-23 тисяч гривень, начальник поста – 25-26 тисяч.
«Митниці потрібні системні реформи, які триватимуть 3-4 роки. Треба змінити склад митників, підвищити їм зарплату. На деякі митні пости навіть не виділяють коштів на оплату комунальних послуг і прибиральниць. Усе це оплачується з чорної каси. Коли я попросив гроші на оплату комунальних у держави, мені сказали, що я поганий керівник: «От раніше жоден голова митниці не просив, а ти просиш», – згадує Максим Нефьодов.
Начальник ДМС не може навіть призначити керівника чи заступника керівника митниці, цим займається профільний заступник міністра фінансів. За словами Ярослава Железняка, голові митниці по кілька місяців не погоджують призначення.
Подолати корупцію на митниці можна лише за допомогою реформи.
«По-перше, у митниці повинен бути визначений статус і підготовлена для цього нормативна база. Також ми повинні розібратися з контролем товарів. Як товар заходить у країну і як він продається. Коли товар не контролюється, він розчиняється – це ненормально. Скільки б не було санкційних списків, доки не буде створено чіткого плану розвитку митниці, нормального її фінансування, соціального захисту митників - нічого не буде. Результат буде ситуативним, а може й фейковим», – переконаний Анатолій Макаренко.