За закритими дверима
Власне деталей самого рішення в публічному доступі ми не побачимо, оскільки судовий процес відбувається за закритими дверима, а вердикт засекретили на вимогу НБУ. Причина – банківська таємниця. Крім того поки суд виніс тільки резолютивну частину рішення, мотивувальна частина ухвали ще не готова, а саме від неї буде залежати стратегія захисту НБУ та Кабміну.
Питання про законність процесу націоналізації досі відкрите. В українських судах розглядається півтораста справ з обох сторін, ще ряд позовів – у закордонних судах.
На брифінгу 18 квітня перший заступник голови Національного банку Катерина Рожкова заявила, що «повернення банку колишнім власникам через скасування націоналізації неможливе». У той час Ігор Коломойський заявляв про те, що вимагає повернення банку, згодом – що хоче два мільярди доларів компенсації від держави.
Міжнародні партнери України, поміж яких Європейський банк реконструкції та розвитку й США, випустили заяву, в якій нагадали про свою підтримку націоналізації «Приватбанку». «Важливо, щоб влада продовжувала докладати ці зусилля для відшкодування збитків колишніми власниками і пов'язаними особами збанкрутілих банків», – йдеться в офіційній заяві.
ЄС теж висловився щодо рішення ОАСК стосовно націоналізації «Приватбанку», уточнивши, що як в 2016 році, так і зараз підтримують це рішення: «Ми вітаємо реформу корпоративного управління «Приватбанку» на чолі з незалежним наглядовою радою, а також трансформацію його бізнес-моделі, що вже призвело до посилення ефективності і стабільності всієї банківської системи».
У Ігоря Коломойського власне бачення ситуації. В інтерв’ю «Українській правді» він заявив, що реальною причиною націоналізації «Приватбанку» вважає бажання Петра Порошенка купити частину акцій «1+1 Продакшн», яка знаходилася в заставі банківської установи.
За судовими та позасудовими перипетіями навколо найбільшого банку країни нам слідкувати ще довго. Зараз потрібно зрозуміти відповіді на декілька конкретних питань.
Які наслідки це рішення дало вже?
Перше, що варто зрозуміти, чи вплинуло рішення ОАСК якимось чином на курс гривні чи клієнтів «Приватбанку». Оскільки це лише рішення першої інстанції, то серйозного впливу на роботу банківської установи чи стабільність фінансової системи країни поки не спостерігається.
Учора глава НБУ Яків Смолій в ході засідання РНБО заявив, що Нацбанк зафіксував негативні коливання на валютному ринку після рішення про визнання націоналізації «Приватбанку» незаконною: «... деякі коливання [курсу] відчувалися сьогодні. Різниця між ранком і закриттям міжбанківського ринку була плюс 15 копійок – в співвідношенні долара до гривні». Проте вже сьогодні дилери комерційних банків заявили, що сьогодні ситуація на міжбанківському ринку стабільна.
В коментарі LB.ua представники «Приватбанку» розповіли, що жодного натяку на паніку серед їх клієнтів немає: «За останню добу об’єми операцій клієнтів знаходяться на середньодобовому рівні березня-квітня».
Головний експерт Ради НБУ Віталій Шапран вважає, що «судові війни навколо «Приватбанку» мало стосуються його вкладників, це спір між державою Україна і екс-акціонерами Приватбанку».
Які наслідки будуть, якщо закон вступить в силу?
Цього року Україна очікує два транші МВФ у травні та листопаді. За інформацією співрозмовників LB, у Фонді налаштовані на продовження програми, проте очікують результатів виборів та «конструктиву від їх переможця».
Варто уточнити, що інформацію про позицію МВФ ми отримали ще до рішення ОАСК. Проте, враховуючи, заяву про підтримку Фондом націоналізації, рішення першої інстанції навряд матиме серйозний вплив.
Наслідки остаточного рішення за цією справою можуть вплинути і на стан фінансової системи. Якщо все ж рішення суду вступить в дію, то докапіталізація буде скасована. Тобто Міністерству фінансів доведеться відкликати ті кошти, які були внесені до капіталу і далі діяти максимально швидко.
На ринку не зможе залишатися недокапіталізований банк з обсягом депозитів більше 100 млрд гривень. Нацбанку своїм рішенням доведеться передавати його до Фонду гарантування (ФГВФО). До слова, ФГВФО за весь час існування виплатив загальну суму депозитів 97 млрд. А тут в один момент вона може подвоїтися.
При такому варіанті розвиток подій залежатиме від того, чи спалахне паніка. Якщо українці почнуть різко знімати гроші зі своїх вкладів, то, зрозуміло, це позначиться на курсі, на інфляції, й, за найгіршого варіанту розвитку подій, на стабільності фінансової системи.
Який вплив політичного чинника на ситуацію?
Чинний президент Петро Порошенко учора доручив НБУ забезпечити «Приватбанк» готівкою та не допустити паніки. Крім того, він запропонував Генпрокуратурі та СБУ вивчити можливість відкриття справи за неправомірність рішення стосовно «Приватбанку», а РНБО доручити Міністерству фінансів проаналізувати всі ризики і наслідки, які можуть настати в разі виконання рішення суду щодо скасування націоналізації.
Проте за декілька днів другий тур президентських виборів, ймовірним переможцем яких стане Володимир Зеленський. І питання щодо захисту вкладників системного для країни банку перейдуть до нього. Учора, в ефірі телеканалу «1+1», Зеленський заявив: «Я вам гарантую, що зроблю все, щоб «Приватбанк» був стабільним банком і ніяк не вплинув на економічні та банківські питання».
На питання, чи отримає Ігор Коломойський два мільярди доларів компенсації, які він вимагає від держави, чіткої відповіді кандидат не дав. Проте назвав ОАСК «кишеньковим судом» чинного президента Петра Порошенка.
Про недовіру до суду говорив й ключовий економічний радник Зеленського, колишній міністр фінансів Олександр Данилюк: «Ми розуміємо, що довіряти цьому суду не можна, адже саме цей суд приймав рішення про відновлення Насірова (колишнього голови ДСФ України, – LB.ua), інші рішення не на користь держави. Це суд з відповідною репутацією».
Коментуючи можливі наслідки рішення суду, Данилюк сказав, якщо країна змогла вирішити питання «Приватбанку» в кінці 2016 року, то зможе зробити це і в середині 2019 го. Реакція абсолютно очікувана, оскільки саме він був міністром фінансів під час націоналізації «Приватбанку». Проте жодної конкретики щодо можливих рішень Данилюк не озвучив.
У будь-якому разі, у переможця президентської гонки та його команди є час скласти конкретний план дій, які вони можуть виконати, не виходячи за межі своїх законних повноважень.