Радник Міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех виступає за однаковий розмір ставки прибутковості RAB-регулювання для старої і нової бази активів.
Про це експерт заявив в інтерв'ю телеканалу NewsOne.
На його думку, розроблена НКРЕКП методика передбачає різні механізми і величини обліку амортизаційних відрахувань. Крім того, зазначив Сергій Чех, "це доведена практика міжнародна".
Оскільки Україна прагне інтегруватися в європейські ринки, щоб більше продавати або купувати електричної енергії, 2 спосіб для окремих споживачів, фізичних осіб і юридичних осіб інтегруватися в ринок - це зберегти і розвивати наші мережі". "Бо ми не зможемо отримати переваги щодо меню тарифної різноманітності, участі у виробництві електричної енергії, в господарствах в тому числі, електротранспорту та іншого. Якщо мережі не будуть відповідати певним вимогам, це все буде за межами нашого життя", - зазначив експерт.
Також Сергій Чех назвав критично достатньою запропоновану НКРЕКП ставку прибутковості RAB-регулювання в розмірі 12,5%.
"Якщо вона буде меншою, то є спокуса отриманий прибуток вкласти в банки, в фінансові ринки. Там ставка рефінансування 16%. Але чи можна працювати на 12,5-13%? Так, можна", - зазначив експерт.
На його думку, будуть перемагати ті енергетичні компанії, які зможуть отримати додаткові бонуси, плюси від реалізації технічних рішень: "Скажімо, будь-який технічний проект, як, погане слово, освоєння коштів, все одно дасть 12%. Але якщо з розумом це зробити, ми зменшуємо втрати електричної енергії, витрати на покупку електричної енергії будуть зменшеними для конкретного ліцензіата".
Також, за словами Сергія Чеха, підприємство "може зосередити свою роботу на підвищенні автоматизації мереж, в результаті чого у нього будуть менші витрати на паливо, експлуатацію механізмів. Зменшення може бути в кінцевому (підсумку - ред.) оперативного персоналу. Тобто, додаткові бонуси або ефект мультиплікації, якщо цим будуть займатися свідомі кваліфіковані фахівці".
Стимулююче регулювання - це механізм тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів (3,5 або 8 років). Цей метод направлено на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури мереж, що передають енергоносій (електроенергія, теплова енергія та ін), і стимулювання ефективності витрат розподільних компаній (постачальників).