У своєму есе Грівіна розповідає про повернення зі Шотландії до Харкова під час повномасштабної війни та пошук літературних постатей жінок, через які намагається осмислити місто й власний досвід.
До фіналу премії також увійшли:
- Сухада Татке — A Place With a Name;
- Стівен Стюарт — Bield;
- Ієн Г’юстон — Borrowed Memories;
- Джемма Невілл — Crunch;
- HL Ronnie — Notes on an Unfinished Memoir;
- Кенні Фаркухарсон — One Handful of Earth;
- Ів Лівінгстон — Panning for Gold;
- Поллі Кларк — Speaking Animal;
- Еса Альдегері — When Did the War Begin?.
Тексти фіналістів і фіналісток присвячені, зокрема, війні в Афганістані, Голокосту, міграції, материнству, травматичній пам’яті, природі, локальним традиціям Шотландії, стосункам людини з тваринами та досвіду війни.
До журі конкурси увійшли поет, есеїст і критик Джеррі Кембридж та журналістка, ведуча й письменниця Зара Джанджуа. На початковому етапі відбору до них також долучилася генеральна директорка Wigtown Festival Company Айла Россер-Оуен.
Переможця або переможницю оголосять 4 жовтня під час спеціальної події на Bladnoch Distillery у межах Wigtown Book Festival. Лавреат або лавреатка отримає 1500 фунтів стерлінгів і відзнаку премії. Есе переможця або переможниці опублікують на сайтах Wigtown Book Festival і The Herald, а уривок — у друкованому випуску газети.
Anne Brown Essay Prize заснувала Wigtown Festival Company спільно з газетою The Herald. Премія відзначає літературні есе авторів зі Шотландії або тих, хто має тривалий зв’язок із країною. Тексти можуть бути присвячені будь-якій темі, максимальний обсяг — 4000 слів.
Премію присвятили пам’яті Енн Браун (1942–2021), колишньої голови Wigtown Festival Company, радіожурналістки та старшої продюсерки BBC. У 2026 році її вручать уп’яте. Попередніми лавреатами стали Сара Вайтсайд, Родж Гласс, Дані Гаравеллі та Тамара Фулчер.