У Києві на території Михайлівського Золотоверхого монастиря відкрили новий музейно-археологічний простір «Надбрамна церква та Київ X–XIII століть».
Про це повідомили в ДІАЗ «Стародавній Київ».
Новий музей розташований безпосередньо над залишками Надбрамної церкви, зведеної у XII столітті, яка виконувала функцію вхідної брами монастиря.
Під час археологічних досліджень, проведених у 1998–1999 роках, науковці виявили фундаменти споруди, апсиду та два склепи, один із яких містив людські останки. Розкопки тоді здійснювали під керівництвом доктора історичних наук Гліба Івакіна.
Дослідники встановили, що ще у X–XI століттях на цьому місці існував могильник. Спочатку тут була дерев’яна брама, яку у XII столітті замінили на муровану споруду з надбрамною церквою. У XIII–XIV століттях будівля зазнала руйнувань, а в XV–XVI століттях її повністю розібрали.
Фундамент брами був виконаний із бутового каменю на вапняно-глиняному розчині з домішками піску. Над ним височіла одноапсидна церква довжиною понад 10 метрів і шириною 8,4 метра.
До храму вели сходи, розташовані у двох бічних камерах біля воріт. Стіни церкви були оздоблені фресками, від яких нині збереглися лише окремі фрагменти. Також археологи знайшли понад тисячу кубиків смальти, з яких могла бути створена мозаїчна ікона.
Після завершення розкопок територію планували музеєфікувати: фундаменти законсервували, а розкоп накрили спеціальним павільйоном-ротондою. Проте з часом про пам’ятку фактично забули.
Роботи з відновлення музейного простору відновилися після того, як до керівника заповідника Романа Маленкова звернувся археолог Іван Зоценко з ініціативою повторно дослідити залишки споруди.
Під час нового розчищення фундаментів дослідники виявили додаткові об’єкти, зокрема давньоруську цеглу-плінфу з відбитками лап київських собак.