До списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО додали 19 українських об’єктів

19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загалом він вже налічує 46 позицій.

Про це повідомила міністерка культури України Тетяна Бережна.

Список українських об’єктів:

1) Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; 

2) Успенський собор, м. Харків; 

3) Борисоглібський собор, м. Чернігів;

4) Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; 

5) Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; 

6) Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; 

7) Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область; 

8) Покровська церква, м. Харків; 

9) Приморські сходи, м. Одеса; 

10) Воскресенська церква, м. Суми; 

11) Кирилівська церква, Київ; 

12) Спасо-Преображенський собор, м. Суми; 

13) Троїцький собор, м. Суми;

14) Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; 

15) Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; 

16) Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; 

17) Одеський національний художній музей, м. Одеса; 

18) Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; 

19) Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

“Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей”, – сказала міністерка.

Фото: Вікіпедія

Спасо-Преображенський собор у Сумах

Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. 

Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:

• вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
• вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
• вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.