Автори звернення стверджують, що місцеве господарство та соціальна інфраструктура перебувають у вкрай важкому стані, оскільки система управління ними залишається неефективною, а її реакція на звернення громадян – запізніла та неадекватна. Районні керівники, позбавлені найменшого контролю з боку громади в представництві місцевих депутатів, відчувають цілковиту безкарність, безвідповідальність та вседозволеність. За таких обставин, як пишуть народні депутати України, саме парламентарі від Києва залишилися чи не єдиним механізмом підтримки прямого зв’язку між виборцями та місцевою владою, адже лише вони володіють безпосереднім мандатом довіри від киян, яким не наділений нині жоден суб’єкт місцевої київської влади.
Тому, звертаючись до ніким не обраних О. Попова і С. Кравченка, народні представники резонно закликають цих «призначенців» нарешті усвідомити, що їхнім справжнім роботодавцем є кияни, які висловили свою волю 28 жовтня 2012 року, і ніхто інший, та у добровільному порядку приступити до налагодження продуктивної взаємодії з мешканцями. Конкретним виявом такої конструктивності, на думку авторів звернення, могло б стати залучення до складу районного керівництва політично нейтральних фахівців з боку громадянського суспільства шляхом широкого проголошення та неупередженого проведення відкритих кадрових конкурсів при появі вакантних керівних посад, як того і вимагає чинне законодавство про державну службу.
У іншому випадку, – прозоро натякають В. Чумак, К. Ляпіна, А. Іллєнко, Л. Гриневич та їхні однодумці, – О. Попов з С. Кравченком ризикують стати узурпаторами місцевої влади та відповідати перед судом територіальної громади після відновлення столичного самоврядування.
Аналізуючи даний документ, зокрема, склад його підписантів, варто відзначити, що до мажоритарних дніпровських народних депутатів України приєдналися голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Л.Гриневич і заступник голови Громадської Ради освітян і науковців України М.Ратушний. На мій погляд, це може свідчити про слушний практичний зв’язок загальної ідеї звернення з найбільш актуальним питанням нинішньої кадрової ситуації у Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації.
Нагадаю, що влітку цього року під тиском громадськості та депутатів усіх рівнів позбувся посади начальник районного управління освіти. Тоді внаслідок харчового отруєння вермішелевою запіканкою з курячим м’ясом і яйцями постраждали десятки дітей у дошкільному навчальному закладі №455 Дніпровського району Києва. Цей скандал став кульмінацією кричущих неподобств у сфері районної освіти. Так, свого часу навіть Прем’єр-міністр України М. Азаров щиро обурювався на засіданні Кабінету Міністрів України: «Чиновники проводять тендери за завищеними цінами. Наприклад, в Дніпровському районі Києва на 740 тисяч гривень завищено видатки на харчування дітей».
Тому депутатське звернення, можливо, і було тим останнім тестом для випробування чинної влади на наявність у неї хоча б залишків відповідальності перед суспільством. Але на прикладі знакової освітньої галузі громаді Дніпровського району та освітянській спільноті в особах народних депутатів України, знаних лідерів та фахівців було демонстративно вказано, що їхню думку мають глибоко «на увазі» поставлені володарювати у Києві тимчасові «господарі життя».
Новим начальником Дніпровського районного управління освіти тишком-нишком призначена «перевірена» Наталія Іваніна. Зрозуміло, про відкритий конкурс на цю посаду ніхто не чув. Зате вже добре відомо які «пріоритетні» завдання почали наполегливо виконуватися. Із повідомлення народного депутата України В. Чумака усі дізналися, що на школи Дніпровського району Києва приходила «рознарядка» збирати добровільно-примусові пожертви у розмірі 150 гривень з директорів та по 20 гривень з учителів, нібито на «допомогу ветеранам». За словами парламентаря, такі пропозиції надходили від службових осіб районного управління освіти, а відмови надавати «пожертви» викликали погрози щодо можливих дисциплінарних стягнень. «У цих самих школах було виявлено факти активного залучення школярів до участі у так званих «антифашистських» мітингах, які організовує влада», – наголосив В. Чумак.
Отже, теперішнє керівництво Дніпровської районної в місті Києві державної, схоже, обрало слизький шлях узурпації влади, заснований на ігноруванні інтересів громади, над якою вони панують всупереч волі самих виборців. Чим закінчують такі «діячі» регулярно вчить історія, але ж хіба це наука для солдатів Партії регіонів.