Орися Демська «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга»
Протягом усієї своєї історії українська мова протистояла російській. У певні періоди здавалося, що в цьому протистоянні у неї немає шансів. Але після кожного мововбивчого закону чи заборони вона відроджувалася. Далі систематизувалася, унормовувалася, ускладнювалася. І тому, як справедливо зазначає сучасна філологиня Орися Демська, авторка книжки «Українська мова. Подорож від Бад-Емса до Страсбурга», це історія про перемогу у вирі століть.
У ній авторка першою серед мовознавців переосмислює наратив жертви. Аналізує культурну історію української мови не в контексті російського гніту, а в контексті епох, ключових подій, які визначали динаміку її руху, силу впливу, подальший розквіт. Коли росія видавала Валуєвський циркуляр чи Емський указ, вона вбачала своєю місією знищення «неіснуючої» мови. Але по суті ці заборони стали поштовхом для подальшого розвитку нашої мови, ще стрімкішого розвитку. Для світу – це парадокс, для українців – логічна закономірність, адже мова формує народ, а народ – державу.
Впродовж століть ми акцентували увагу на боротьбі і стражданнях. На мій погляд, такий підхід до сприяє розвитку меншовартості через призму жалю до власної мови. Насправді ж у нас є достатньо підстав для того, щоб пишатися її шляхом від Бад-Емса, де у 1863 року росія намагалася довести, що «украінского языка нєт, нє было і быть нє может», до Страсбурга, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Ця книжка зацікавить вас, бо не тільки розширить ваші знання про українську мову, але й допоможе вам по-іншому на неї подивитися. Не з жертовною жалістю, а з неймовірним захопленням.
Олександр Зінченко «Як українці зруйнували імперію зла»
Українці і боротьба – два слова, які завжди стоять поряд. На жаль, так історично склалося, що нашим сусідом є росія, тому за свою мову, культуру та незалежність ми боролися століттями і продовжуємо робити це досі. Проте у цій боротьбі ми ніколи не були пасивними. І зрештою «забили останній цвях у домовину Радянської імперії» на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, віддавши 90,32% голосів за незалежність. Ми вирішили за росіян, казахів, білорусів, молдаван та мешканців інших республік, які на такий крок не наважилися. Серед чотирьох сценаріїв розвитку подій в СРСР: «Хронічна криза», «Зміна Системи», «Відкат» та «Розпад», ми обрали найрадикальніший. Хоча ще у 1988 році Америка вважала радянський союз достатньо сильним. Або просто боялася його розпаду.
У своїй книжці «Як українці зруйнували імперію зла» український історик, публіцист, автор програм Суспільного Мовлення Олександр Зінченко, поденно відтворює доленосні події 1991 року. Посилається на секретні архівні документи ЦРУ і КДБ. Уперше співвідносить спогади учасників і свідків здобуття Україною незалежності: політиків, журналістів, істориків, письменників, музикантів. Аналізує перипетії, які запустили непомітне падіння імперії зла задовго до спроби державного перевороту, відомого як Серпневий путч. А відтак дає кожному з нас унікальну можливість заповнити прогалини в історичній пам’яті, відчути свою приналежність до сміливців, що змінили майбутнє України. І подивитися на історію своєї країни з позиції людей, які живуть в режимі боротьби, але достатньо сильні для того, аби щоразу виходити з неї переможцями.
Григорій Квітка-Основ’яненко «Конотопська відьма»
Григорія Квітку-Основ’яненка багато українців асоціюють із сентиментальною повістю «Маруся», бо саме цей текст входить до шкільної програми з української літератури. Однак у творчому доробку письменника є низка кумедних та кумедно-жахливих текстів, які не втратили своєї актуальності. Наприклад, «Салдацький патрет», в якому Квітка напрочуд реалістично зображує москалів. Один украв мішок із грушами, а коли його спіймали, почав волати на весь базар, що чужого йому не треба. Вимагав грошей «на вичистку [мундира] та за проходку». Інший, будучи швецем, вирішив навчити місцевого маляра більш реалістично малювати картини. Але той гостро і влучно йому відповів: «Швець! знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся!». Мовляв, якщо ви, москалі, не знаєтеся на нашій культурі, то не беріться її «перешивати». Цей швець-Терешко – збірний образ російських критиків, які вважали, що українці не здатні написати щось і ніжненьке, і розумне, і корисне.
Книжка унікальна тим, що до неї увійшло 11 повістей без цензури, словник та примітки, які допоможуть краще зрозуміти тексти та відчути дух епохи. А також порефлексувати щодо українсько-російських відносин, які ніколи не були «дружніми» чи «братськими». І заглибитися в народні традиції – текст «Українці» неабияк цьому сприяє.
“Конотопська відьма” – третя книжка із серії “Vivat класика”, в якій ми зібрали твори знакових українських письменників та письменниці Ольги Кобилянської. Усі тексти вперше виходять без цензури, з фаховими передмовами упорядників, словниками рідковживаних і застарілих слів та примітками наприкінці. Також вони звірені з рукописами і прижиттєвими виданнями авторів. На кожній книжці є QR-код, відсканувавши який ви зможете почути уривки з книг, озвучені акторами Молодого театру. За мотивами серії “Vivat класика” ми створили тематичні піни та футболки.
На мою думку, ці три книжки стануть гідним доповненням вашої домашньої бібліотеки. Бо вони не тільки поглиблять ваші знання з історії України, української мови чи літератури, але й збагатять вас новими сенсами. Ці сенси потрібні нам для побудови ще більш свідомого і сильного громадянського суспільства. Адже коли ми змінюємося, то неодмінно змінюється і наша країна.